Три німецькі партії представили передвиборчі програми - яка підтримка України
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, свої програми на пресконференціях представили Соціал-демократична партія, блок християнських партій (ХДС/ХСС) і «Зелені».
Двоє основних кандидатів на посаду канцлера, есдек Олаф Шольц і консерватор Фрідріх Мерц, згадали в своїх презентаціях Україну.
Так Шольц повторив те, що часто говорив останнім часом: «Ми є країною, яка надає найбільшу підтримку Україні, центральною темою для громадян є те, щоби ми продовжували це робити. І ми будемо це робити. Але водночас ми так організуємо цю підтримку, щоби не було ескалації, аж до війни між Росією і НАТО. І оскільки це є центральним, я чітко заявив, що я проти надання Україні далекобійної зброї, як-от ракет, які можуть бити в глиб російської території, оскільки ми переконані, що це не є розумно зваженим рішенням». При цьому політик запевнив, що Німеччина та він стоять на захисті інтересів безпеки та незалежності України.
Глава ХДС Мерц говорив про Україну, відповідаючи після презентації на запитання журналістів, які помітили, що в програмі на 79-ти сторінках немає згадки про ракети Taurus, але йдеться про те, що Україна має перспективу членства в НАТО.
«Є обіцянка, що Україна має перспективу членства в НАТО. Але країна в стані війни не може стати членом НАТО, а відтак і статус кандидата ще не може бути їй наданий. Але те, що Україна належить до нас, до Заходу, з нашої точки зору, не викликає сумніву. І якщо Україна хоче прямувати цим шляхом, то ми будемо її на цьому шляху, звісно, підтримувати», - заявив Мерц і додав, що шлях до членства в Європейському Союзі для України вже відкритий.
У програмі консерваторів також записано, що Україна, яка стала жертвою загарбницької війни, повинна й надалі мати повну підтримку Німеччини та вільних демократій Заходу у боротьбі за свою свободу та територіальну цілісність. Також зазначається, що Росія, яка веде злочинну агресивну війну і кидає виклик європейському мирному порядку та цілісності суверенних держав, не може бути партнером, і до тих пір поки вона не визнає право на існування сусідніх держав, доти «європейська безпека може бути організована лише проти Росії».
Обидві партії-конкурентки при цьому сходяться в думці, що ФРН має витрачати більше на власну армію та безпеку. В інших пунктах внутрішньоекономічної політики, насамперед джерел поповнення бюджету, позиції партії далеко розходяться.
При цьому обидві вони критикують «Зелених», які також презентували свою передвиборчу програму, найяскравішим моментом якої стала пропозиція ввести податок для мільярдерів.
Ліберали сконцентрувалися на економіці та ініціюють податкову реформу. Вони також підкреслили відданість підтримці України. Програма ще не представлена офіційно, в партії наразі відбувається складний процес зміни керівництва.
Правопопулістська «Альтернатива для Німеччини» (AfD) ще раніше ознайомила з основними пунктами своєї програми, яку також ще належить затвердити. Згідно з проєктом, AfD хоче вийти з ЄС, скасувати євро та повернути в обіг німецьку марку. Щоправда, обіцяють провести перед тим референдум. Окрім того, праві хочуть поновити імпорт російського газу та скасувати економічні санкції проти РФ. Україна, в їх уявленнях, має стати «нейтральною державою поза НАТО та ЄС».
Ліві зосередилися на соціальній справедливості, пропонуючи запровадити вищі податки для багатих людей. Не обійшли вони увагою і тему України, висловивши симпатію до «ініціативи Китаю та Бразилії з досягнення миру». Вони також наполягають на недопущенні присутності на території ФРН американських ракет середньої дальності.
Лівий Блок Сари Вагенкнехт (BSW) наразі, очевидно, немає готової передвиборчої програми, про це говоритимуть 12 січня на з’їзді.
Щоправда, деяким партіям програма може стати й не в нагоді, якщо вони не збережуть або не покращать свої рейтинги до 23 лютого, щоби гарантовано подолати 5-відсотковий бар’єр.
Згідно з останнім опитуванням соцінституту Insa, блок ХДС/ХСС отримав би наразі 31,5%, СДПН 16,5%, «Зелені» 11,5%, AfD 19,5%, BSW 8%, Вільна демократична партія 5%, Ліві 2,5%.
Як повідомлялось, 16 грудня Бундестаг висловив вотум недовіри канцлеру, після чого очевидно послідує його розпуск, а позачергові парламентські вибори пройдуть 23 лютого наступного року. Політична криза вибухнула в Німеччині 6 листопада після того, як глава уряду звільнив міністра фінансів і ліберальна партія вийшла з коаліції.
