Придністровський обвал: російський сценарій кризи в Молдові
Влада самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки оголосила надзвичайний стан в енергетиці напередодні 1 січня, коли може остаточно припинитися доставка газу з Росії українським маршрутом. При цьому необхідно розуміти, що цей маршрут для доставки газу в Придністров'я – аж ніяк не єдиний. Існує ще й Трансбалканський газопровід.
І в Кишиневі, і в Тирасполі очікували, що «Газпром» вживе заходів для постачання газу в Придністров'я саме цим газопроводом. Проте минуло 16 грудня – останній день, коли російський газовий монополіст мав шанс забронювати енергетичні потужності.
І нічого не сталося. А це означає, що після 1 січня Придністров'я ризикує залишитися без газу, а вся Молдова – без електрики, що генерується саме за допомогою газових поставок із Росії на Молдавську електростанцію, розташовану на території Придністров'я, у Дністровську.
Чому «Газпром» не став робити жодних спроб допомогти споживачам із Придністров'я – при тому, що Росія десятиліттями постачала газ в самопроголошену республіку і не вимагала за нього оплати – пояснити не так уже й важко. Думаю, Кремль прагне спровокувати енергетичну та економічну кризу в Республіці Молдова напередодні майбутніх парламентських виборів у країні. У Москві, схоже, ніхто й не думав відмовлятися від ідеї повернення Молдови до російської «сфери впливу». Першу спробу зробили ще під час президентських виборів, коли Маї Санду вдалося перемогти проросійського кандидата Александра Стояногло лише завдяки голосам виборців із діаспори.
Але Молдова, по суті – парламентська республіка. Якщо президент не спирається на стійку парламентську більшість, він фактично не має жодного реального впливу на те, що відбувається в державі. Тому, якщо проросійським силам вдасться перемогти на виборах до парламенту країни, вони без особливих зусиль перетворять Маю Санду на церемоніального главу держави – як це реально виглядає, ми могли переконатися на прикладі хоча б тієї самої Саломе Зурабішвілі в Грузії.
Але для того, щоб проєвропейські сили на виборах до парламенту не мали шансів, і вони не могли б перемогти навіть за допомогою діаспоральних виборців, Кремлю, впевнений, необхідно організувати велику кризу. Що, власне, Росія зараз і намагається зробити – за допомогою створення умов, які унеможливлять постачання електроенергії з Придністров'я. А для цього потрібно, щоб і в самому Придністров'ї не було б газу.
Але при цьому важливо розуміти, що якраз у самому Придністров'ї криза набуде значно серйознішого характеру, ніж на території Республіки Молдова, що контролюється з Кишинева. Йдеться про справжнісіньку гуманітарну катастрофу. Не виключено, що багатьом жителям доведеться залишити регіон, а придністровська влада може просто впасти – якщо не одразу, то вже напевно після того, як Молдавська електростанція виробить останній ресурс. Тобто Кремль свідомо жертвує інтересами жителів регіону, який кілька разів голосував за приєднання до Росії?
Впевнений, що саме так. Тому що Путіну не потрібне Придністров'я. Йому потрібна Молдова. І майбутнім людей, які залишилися в Придністров'ї, він, схоже, готовий пожертвувати в обмін на можливу перемогу проросійських політичних сил на парламентських виборах. Кремлівська арифметика – вона точно не про людські долі.
І це, зрозуміло, стосується аж ніяк не лише Придністров'я, а й будь-якого регіону, що контролюється чи анексується Росією. Путіну, певен, не потрібні Абхазія та Південна Осетія – йому потрібна вся Грузія. Путіну не потрібний Крим чи Донбас – йому потрібна вся Україна. І якщо для подальшого продовження зусиль щодо окупації тієї чи іншої колишньої радянської республіки йому доведеться пожертвувати майбутнім жителів того чи іншого окупованого регіону – він, гадаю, зробить це, не замислившись ні на мить.
Та, власне, вже робить.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії
реклама