Співчуття, допомога та власні версії – як в Туреччині відреагували на катастрофу літака AZAL
25 грудня пасажирський літак авіакомпанії Azerbaijan Airlines (AZAL), що прямував з Баку до російського Грозного, впав біля міста Актау на заході Казахстану. Літак Embraer 190 з бортовим номером AHY8243 зник з радарів і впав у поле поряд із злітно-посадковою смугою. Перед катастрофою літак подав сигнал надзвичайної ситуації та кілька разів кружляв над аеропортом. На борту літака, що розбився, перебувало 67 пасажирів і 5 членів екіпажу. 38 із них загинули.
Внаслідок проведеного розслідування стало відомо, що літак AZAL був «пошкоджений ззовні» на території Росії, а його обладнання також було виведене з ладу засобами РЕБ.
Туреччина, яка з Азербайджаном має особливо дружні та братерські відносини, однією з перших відреагувала на трагедію, запропонувавши свою допомогу. Турецькі експерти вже беруть участь у розслідуванні катастрофи.
ОФІЦІЙНА РЕАКЦІЯ Й ДОПОМОГА В РОЗСЛІДУВАННІ АВІАТРОЩІ
У день авіакатастрофи президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган одним із перших зателефонував президенту Азербайджану Ільіхаму Алієву, висловивши співчуття та побажавши одужання тим, хто вижив. Офіційна Анкара запропонувала Азербайджану допомогу в розслідуванні катастрофи.
«Ми глибоко засмучені катастрофою пасажирського літака рейсу Баку-Грозний сьогодні вранці поблизу Актау, Казахстан. Бажаємо милості Аллаха тим, хто загинув у цій трагічній аварії, висловлюємо співчуття їхнім родинам і бажаємо якнайшвидшого одужання постраждалим. Ми готові надати всіляку підтримку нашим азербайджанським і казахстанським братам і сестрам у цей важкий час», - йдеться в заяві МЗС Туреччини від 25.12.24.
27 грудня відбулася телефонна розмова очільників МЗС Азербайджану й Туреччини Джейхуна Байрамова та Хакана Фідана.
Співчуття через авіакатастрофу у Туреччині висловлювали на всіх рівнях – від найвищого керівництва держави, очільників усіх політичних партій до простих громадян. У посольстві Азербайджану в Анкарі представники посольств, акредитованих в Туреччині, у т.ч. України, залишили слова співчуття у книзі жалоби. Державний прапор на території посольства було приспущено. Турецькі офіційні установи, висловлюючи співчуття, відправляли на знак скорботи та солідарності квіти.
Згодом у Туреччині, на прохання Державного агентства цивільної авіації Азербайджану, була створена група у складі восьми експертів для розслідування авіакатастрофи пасажирського літака «Азербайджанських авіаліній», зокрема проведення технічного та операційного аналізу для встановлення причин аварії. Її повний склад не розголошувався. Відомо, що створенням групи займалося міністерство транспорту та інфраструктури Туреччини. «Наша делегація працюватиме в координації з владою Азербайджану, щоб вивчити всі аспекти інциденту відповідно до сфери їхньої компетенції», - повідомив міністр транспорту та інфраструктури Туреччини Абдулкадір Уралоглу. Турецькі експерти почали роботу в Баку 28 грудня. Така робота розпочалася на фоні відмови Азербайджану від пропозиції Росії про розслідування авіакатастрофи міжнародним авіаційним комітетом СНД.
ТУРЕЦЬКІ ЗМІ: ЛІТАК БУВ АТАКОВАНИЙ РОСІЙСЬКОЮ СИСТЕМОЮ ППО «ПАНЦИР-С»
Від моменту трагедії турецькі ЗМІ активно відслідковують події, пов’язані з авіатрощею літака AZAL. Державне азербайджанське інформаційне агентство «Азертадж» відзначило, що масмедіа Туреччини широко висвітлили інтерв'ю президента Ільхама Алієва Азербайджанському телебаченню, в якому він виклав позицію офіційного Баку у зв'язку з катастрофою літака. В інтерв’ю йшлося про спроби російської сторони «зам'яти питання» та зняти із себе відповідальність за збиття літака, розповідаючи про «вибух кисневого балона», та вимоги на адресу російської сторони щодо притягнення до відповідальності причетних до обстрілу літака.
«Ніхто б не подумав, що наша дружня країна відкриє вогонь по нашому літаку… По-перше, російська сторона повинна була вибачитися перед Азербайджаном. По-друге, вона повинна була визнати свою провину. По-третє, вона повинна була покарати злочинців, притягнути їх до кримінальної відповідальності, виплатити компенсацію азербайджанській державі та постраждалим пасажирам і екіпажу», - цитує президента Алієва турецьке видання Dünya.
Державне турецьке агентство «Анадолу» з посиланням на «офіційних осіб» Азербайджану повідомило 28 грудня про те, що літак був атакований російською системою ППО «Панцир-С», та надало розгорнуту інформацію про цей комплекс, його технічні характеристики та можливості.
ЛІТАКУ НЕ ДОЗВОЛИЛИ ЗДІЙСНИТИ ПОСАДКУ НА УЗБЕРЕЖЖІ – НІБИ ЧЕКАЛИ ЙОГО ПАДІННЯ В МОРЕ
Експерти авіагалузі Туреччини проводили обговорення ситуації в ефірах провідних телеканалів країни, були прямі включення з представниками медіа та експертних кіл Азербайджану. Зокрема наголошувалося на тому, що викликає підозри відключення системи GPS літака AZAL; що Чечня не закрила свій повітряний простір, незважаючи на нібито атаки українських БПЛА, хоча раніше робила офіційне повідомлення у разі таких атак; а також те, що ні Чечня, ні Росія не дозволили літаку приземлитися в аеропортах на узбережжі, нібито очікуючи його падіння в Каспійське море.
Голова правління Турецько-азербайджанського фонду дружби, співпраці та солідарності Айгюн Аттар у ефірі Haber Global 27 грудня заявила, що не виключає, що літак був збитий навмисно. За її словами, падіння літака в море було б найбільш бажаним сценарієм для тих, хто влаштував інцидент. «Тому що сліди б зникли. Однак факти показують, що літак був вражений ракетою, а не зіткнувся зі зграєю птахів», - сказала Айгюн Аттар. Також вона розкритикувала і назвала «безсовісним» нагородження секретаря Ради безпеки Чечні Хамзата Кадирова у день катастрофи пасажирського літака AZAL.
Соціальні медіа в Туреччині відреагували на трагедію численними висловленнями співчуття сім’ям загиблих, побажаннями одужання тим, хто вижив. Користувачі пригадували, як азербайджанці направляли рятувальників, гуманітарну допомогу, харчі постраждалим внаслідок землетрусу у лютому 2023 року в Туреччині, дякуючи та пропонуючи свою допомогу.
У соцмережах також пригадали, що влітку 2024-го авіакомпанія AZAL була визнана найкращою авіакомпанією Центральної Азії, і вказали, що це дійсно довели дії екіпажу, який після «зовнішнього втручання» зміг «дотягнути» літак через Каспій до Актау. «Пілоти та екіпаж проявили великий героїзм. Незважаючи на те, що пілоти знали, що вони не виживуть після вимушеної посадки, вони проявили максимальний героїзм, щоб врятувати життя пасажирів», - цитує турецький державний телеканал TRT Avaz заяву президента Алієва на церемонії нагородження екіпажу літака званнями Національний герой Азербайджану та Народний герой.
ДИВОВИЖНИЙ ПОРЯТУНОК: ЛЮДИ НАВКОЛО НЕ ЗРОЗУМІЛИ, ЩО Я ВИЙШОВ З ЛІТАКА
Державне турецьке агентство «Анадолу», кореспондент якого працював на місці катастрофи, поспілкувалося з одним із пасажирів, якому дивом вдалося вцілити після авіатрощі. 48-річний Субхонкул Рагімов, який народився і виріс у Таджикистані і вже більше 20 років проживає в Єкатеринбурзі та має російське громадянство, в результаті аварії обійшовся без жодних травм. Це інтерв’ю широко розійшлося турецьким медіапростором.
«Я був шокований від того, що залишився цілим. Я не отримав жодних пошкоджень, а навколо мене все «каша»… Дехто взагалі не зрозумів, що я вийшов з літака. Тому що я ходив навколо літака, знімав, щось говорив», - розповів Субхонкул Рагімов.
За його словами, ще кілька пасажирів, які сиділи поруч з ним – попереду й позаду, також врятувалися. За словами Рагімова, під час польоту було чутно вибух, але де саме він стався, не було зрозуміло. Після вибуху випали кисневі маски. Спочатку за ілюмінаторами було туманно й нічого не можна було розгледіти.
«Здавалося, що літак ось-ось розвалиться. Була турбулентність. Потім літак знову почав підніматися. Згодом він випрямився і почав повільно знижуватися. Пасажири заспокоїлися. Я думав, ми приземлимося в іншому аеропорту. Я себе заспокоїв. Через деякий час побачили море. Погода була ясна», - розповів чоловік. Рагімов пояснив, що авіатроща сталася дуже швидко, і він бачив, як літак кілька разів підскочив, коли розбився, а потім спалахнула пожежа.
«Все сталося протягом кількох секунд. Потім настала тиша… Я робив спроби вибратися з літака. Пасажири допомагали один одному. Ми відстебнули ремені безпеки і намагалися знайти вихід з літака», - розповів Рагімов.
Він також згадав про стюардесу, яка допомагала пасажирам до останнього моменту.
«Якщо вона померла, нехай Аллах візьме її на небеса. Вона говорила азербайджанською і заспокоювала людей. Діяла за правилами, спілкувалася з людьми в літаку до останнього. Вона виконувала усі свої обов'язки у цій критичній ситуації», - наголосив пасажир.
Чоловік завдячує своєму порятункові Всевишньому. Він завжди читає молитви, коли подорожує літаком, - перед злетом та після посадки. Так зробив і цього разу. Коли ж відчув небезпеку, прочитав усі молитви, які знає.
Ольга Будник, Анкара
Фото: AA
