Мюнхен-2025: Чого чекати від «Сірого носорога»?
14-16 лютого в Мюнхені вже в 61-й раз відбудеться міжнародна безпекова конференція, в якій беруть участь лідери країн, очільники урядів і міжнародних організацій, державні діячі, експерти з питань міжнародної політики і безпеки. Але мабуть уперше навколо цієї конференції відбувається такий великий політичний ажіотаж.
Спочатку це було пов’язано з очікуванням презентації мирного плану Трампа по завершенню російсько-української війни. Потім цю новину спростували («мирний план Трампа може презентувати лише сам Трамп»), але, тим не менш, у роботі конференції очікувалась участь цілої групи високопосадовців нової американської адміністрації: віце-президента США Джей Ді Венса, держсекретаря США Марко Рубіо, міністра оборони США Піта Гегсета, спецпредставника Президента США по переговорах з Росією й Україною Кіта Келлога.
При цьому анонсувались не тільки їхні виступи, а й переговори на полях конференції. Марко Рубіо навіть заявив, що головною темою цьогорічної Мюнхенської конференції буде російсько-українська війна.
Насправді цю тему обговорюють уже три роки поспіль, і зараз усіх цікавить саме позиція Адміністрації Трампа щодо цієї війни, і перспективи її завершення.
Однак останні події – телефонні розмови Трампа з Путіним і Зеленським, заяви Президента США з цього приводу, виступ нового міністра оборони США на міністерській конференції платформи «Рамштайн» – спричинили справжній інформаційно-політичний вибух.
Ейфорія Трампа після його розмови з Путіним, заяви про готовність до особистої зустрічі з російським президентом і обміну візитами викликали справжню бурю конспірологічних припущень. Якщо почитати заголовки західних видань, то може скластися враження, що настає геополітичний апокаліпсис, готується «Ялта-2», Трамп уже здав Путіну Україну і готується здати Європу.
На цьому фоні не дивно, що Мюнхен-2025 починають порівнювати з Мюнхеном-1938. Хоча таке порівняння є примітивним публіцистичним штампом, але страхи західних політиків, журналістів і експертів щодо ймовірного зговору Трампа з Путіним є справжніми. На цьому тлі інтерес до Мюнхенської безпекової конференції став максимальним.
Нібито ж Трамп і Гегсет не сказали нічого нового щодо НАТО і України, і про те, що нова Адміністрація США не прагне повернути Україну до кордонів 1991 року. І про те, що «Путін хоче миру», Трамп уже казав неодноразово. Але вразило те, як це було сказано, та ще й у контексті тривалого телефонного спілкування Трампа з Путіним.
Було дуже помітно, що Трамп просто в захваті від розмови з Путіним і вже будує плани щодо подальшого з ним спілкування. На фоні його ставлення до деяких західних союзників США це виглядало не просто неприємно, а навіть образливо. І не дивно, що це шокувало західних політиків, журналістів і експертів.
І хоча в Білому домі вже почали виправляти цей негативний ефект, зокрема і спростовують тезу про відсторонення України від мирних переговорів, однак побоювання щодо ризиків нової глобальної політики Трампа та його стосунків з Путіним залишаються.
Трамп – просто наочна ілюстрація терміну «сірий носорог». Це поняття ввела в інформаційний обіг американська письменниця і політичний аналітик Мішель Вукер. Вона протиставила його більш відомому терміну «чорний лебідь». «Сірий носорог» – це ризикована подія, яка є очевидною та ймовірною, але часто ігнорується. Ось так і Трамп. Його повернення і очікували, й побоювалися, але новий Трамп виявився навіть іще більш небезпечним, аніж очікувалось. А тут ще й натяк на його ймовірний мезальянс із Путіним.
І виникає драматичне запитання: чого чекати від цього «Сірого носорога» і що з ним робити? Власне на ці питання і будуть шукати відповідь на Мюнхенській безпековій конференції. І ці питання значною мірою виходять за рамки теми російсько-української війни. Але саме ця війна стане першим значущим тестом для Трампа в міжнародній політиці, особливо для його подальших стосунків із Путіним.
На Мюнхенській конференції варто буде звернути увагу ще на одного персонажа – віце-президента США Джей Ді Венса. Минулого року в Мюнхені від відзначився (тоді ще в статусі сенатора) промовою, яка дуже не сподобалась у Києві. А як буде зараз? Особливо після такої дружньої розмови Трампа з Путіним. Після обрання на посаду віце-президента США Джей Ді Венс майже не висловлюється на тему російсько-української війни. А в порівнянні з Ілоном Маском – він узагалі виглядає як «мовчун». Проте зараз доведеться виступати. І це має бути програмний виступ, по суті – презентація безпекової і зовнішньополітичної доктрини Адміністрації Трампа. Для нас це важливо ще й тому, що Джей Ді Венс є учасником переговорної групи з Україною і в Мюнхені зустрінеться з Президентом Зеленським.
Ще одна інтрига Мюнхена-2025 – подальша доля «Угоди про стратегічні ресурси і зброю для України». Події навколо цієї угоди почали розвиватися дуже швидко, мабуть занадто стрімко. Американський проєкт цієї угоди, схоже, не зовсім влаштував українське керівництво. І це добре. Трампові треба демонструвати, що у нас є власні позиції й інтереси, якими ми не збираємося поступатися. І це стосується не лише ресурсної угоди, стосовно якої питань поки що більше, аніж відповідей. І бажано проінформувати українське суспільство стосовно змісту цієї угоди.
На полях Мюнхенської безпекової конференції відбудеться ще одна цікава подія – «Український ланч». Фонд Віктора Пінчука проведе його вже увосьме. Традиційно на цю дискусію збираються лідери, державні діячі, політики і експерти з багатьох країн світу. Цікаво, хто буде виступати цього разу, особливо з американського боку?
За попередньою інформацією, від США будуть спецпредставник Президента США з питань України та Росії Кіт Келлог і посол з особливих доручень Річард Ґренелл. Серед виступаючих також заявлені президент Естонської Республіки Алара Каріс, прем'єр-міністерка Королівства Данія Метте Фредеріксен, глава уряду Республіки Хорватія Андрей Пленкович, директор Об'єднаного штабу планування та командування, керівник україно-німецького ситуаційного центру при Міністерстві оборони Федеративної Республіки Німеччина Крістіан Фройдінг, а також президент Ради Фонду Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер.
Минулого року на «Українському ланчі» обговорювали питання допомоги Україні в умовах паузи з воєнною допомогою від США. Зараз цілком імовірно, що в центрі уваги буде питання про подальшу політику США відносно України й умов завершення російсько-української війни. Не менш актуальним є і питання про спільну європейську політику в сфері безпеки, невід’ємною частиною якої має стати питання про гарантії безпеки для України, і не тільки з боку європейських країн, а й з боку США.
Але не варто чекати, що саме в Мюнхені будуть ухвалені якісь конкретні рішення по Україні (а такі побоювання у декого є). Мюнхенська безпекова конференція – це, в першу чергу, майданчик для обговорення й аналізу найбільш актуальних міжнародних проблем. Головне завдання Мюнхена-2025 – узгодження, «притирання» амбітних геополітичних планів команди Трампа з суворими і суперечливими реаліями безпекової ситуації в Європі. Що з цього вийде? – будемо знати за кілька днів.
Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама