Новий чорно-червоний уряд ФРН: що в програмі та за ким посади
Консервативному блоку, який складається з Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу, та Соціал-демократичній партії Німеччини знадобилося всього чотири тижні (з 13 березня до 9 квітня), щоби підготувати коаліційний договір – документ, у якому закріплені основні пункти політики майбутнього уряду. Коаліційні переговори між ХДС/ХСС і СДПН завершилися через 45 днів після федеральних виборів. Це дуже непоганий результат для Німеччини. Тим більше, що перемовини та компроміси були дуже непрості. Але (колишні) затяті суперники усвідомлювали необхідність формування дієздатного уряду в непростий для самої Німеччини та для Європи час.
Коаліційна угода, документ обсягом 144 сторінки, так і називається: «Відповідальність за Німеччину».
«Позаду нас багато важкої роботи, але попереду в нас є потужний план, який дозволить нам працювати разом, щоби знову рухати нашу країну вперед… Це дуже сильний і чіткий сигнал громадянам нашої країни. І це також чіткий сигнал нашим партнерам з Європейського Союзу: Німеччина отримує уряд, який здатний діяти і має силу діяти», – заявив глава Християнсько-демократичного союзу і майбутній канцлер Фрідріх Мерц.
ГОЛОСУВАННЯ В ПАРТІЯХ І РОЗПОДІЛ ПОРТФЕЛІВ
Те, що експертні робочі групи та лідери домовилися з принципових питань, ще не означає автоматичного підписання документу. Договір мають схвалити партії. У соціал-демократів відбудеться кількаденне онлайн-голосування серед усіх членів. ХДС проведе 28 квітня з’їзд за участі невеликої кількості партійців, у ХСС достатньо буде думки виконавчого комітету, яку він висловить уже сьогодні, 10 квітня.
У принципі, погодження – процедура досить формальна. І якщо не станеться чогось надзвичайного, Бундестаг зможе поставити на голосування обрання Фрідріха Мерца канцлером уже на початку травня. Орієнтовно 7-го.
До цього часу, звісно, партії мають визначитися зі своїми кандидатурами на посади міністрів згідно з квотами. У СДПН уже заявили, що не оголошуватимуть імена аж до травня, доки партійці не проголосують за коаліційну угоду.
Хоча поки що офіційно ніхто нічого не підтверджує, певні прогнози зробити можна. Принаймні майже впевнено можна говорити, що крісло міністра оборони залишиться за Борисом Пісторіусом.
Очевидно, продовжить працювати на своєму робочому місці й міністерка економічного співробітництва та розвитку Свенья Шульце.
Експрезидентці Бундестагу Бербель Бас (СДПН) пророкують посаду глави мінпраці.
Лідер СДПН Ларс Клінгбайль, скоріше за все, очолить ключове міністерство – фінансів. Він же буде віцеканцлером.
Загалом ХДС і СДПН матимуть по 7 міністерських посад, ХСС – 3.
Цікаво, що міністерство закордонних справ уперше за майже 60 років очолить консервативний політик. Ним може стати Йоганн Вадефуль, експерт з питань зовнішньої політики ХДС, який часто виступав з трибуни Бундестагу зі словами підтримки на адресу України. Проте очікувати від нього рішучості Анналени Бербок годі. Тим більше, що Мерц неодноразово давав зрозуміти, що зовнішня політика буде для нього пріоритетом і зайва ініціативність МЗС тут не буде доречна.
Міністерством економіки, можливо, керуватиме Карстен Ліннеманн, генеральний секретар ХДС і керівник виборчої кампанії партії 2025 року.
МВС очолить, вірогідно, глава парламентської фракції ХСС у Бундестазі (і ексміністр транспорту) Александер Добріндт.
Інші міністри є також дуже важливими, але в співробітництві з Україною вони, скажімо так, не будуть настільки визначальними.
ДОПОМОГА УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВА ЇЇ ЧЛЕНСТВА В НАТО ЗАКРІПЛЕНІ В УГОДІ
Про те, що підтримка Німеччиною України буде продовжена новим урядом, повторювали неодноразово.
Це підтвердив прямо під час презентації коаліційної угоди і Ларс Клінгбайль: «Ми взяли чітке зобов’язання – і це було важливо для всіх нас, – що ми підтримуємо Україну».
Водночас на запитання журналістів, чи не стане його партія, СДПН, виступати проти передачі Києву крилатих ракет Taurus, політик не відповів прямо.
«Ми ухвалюватимемо всі рішення разом, коли мова йде про зміцнення України… Ми посилаємо загальний сигнал: ми на боці мужніх українців. Вони можуть покластися на нас, і це чіткий сигнал від наступного федерального уряду», – заявив Клінгбайль і висловив сподівання, що партії більше не будуть сперечатися щодо окремих систем озброєння, як це траплялося протягом останніх років. Він також зазначив, що в коаліційній угоді «не прописані рішення щодо окремих систем озброєння».
Раптом хтось не пам’ятає, канцлер-есдек Олаф Шольц категорично виступав проти передачі Україні далекобійної зброї, пояснюючи це небажанням втягнути у війну Німеччину та НАТО. Натомість Фрідріх Мерц неодноразово виступав з трибуни Бундестагу як лідер опозиції із закликами надати Україні Taurus чи принаймні поставити ультиматум Путіну: або він припиняє бомбити Україну, або ФРН надає їй далекобійну зброю. Щоправда, у період перевиборчої кампанії та після виборів він став більш обережним у своїх висловлюваннях.
В угоді дійсно не прописано якоїсь конкретики. Але в ній зафіксовано, що Німеччина надаватиме всебічну підтримку Україні, «щоб вона могла ефективно захищатися від російського агресора та мала сильну позицію на переговорах», і навіть збільшить її.
«Україна, як сильна, демократична та суверенна держава, яка самостійно визначає своє майбутнє з євроатлантичною перспективою, має центральне значення для нашої власної безпеки. Тому ми суттєво посилимо та надійно продовжуватимемо нашу військову, цивільну та політичну підтримку України разом із нашими партнерами», – йдеться у документі.
У ньому зазначається, що ФРН тісно співпрацюватиме з партнерами, щоб розробити спільну стратегію справжнього та сталого миру, в якому Україна діятиме з позиції сили та на рівних. Це включає також «гарантії матеріальної та політичної безпеки» суверенної України.
Німеччина зобов’язується брати участь у відбудові України. Також ідеться про те, що в координації з партнерами Берлін шукає способи використання заморожених російських суверенних активів для надання фінансової, економічної і військової допомоги Києву.
«Ми підтримуємо перспективу вступу України до НАТО, яка була підтверджена на саміті НАТО у Вашингтоні. Ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для належного розслідування та покарання злочину агресії проти України», – зазначається у «дорожній карті» наступного уряду.
Однак, як і в питанні Taurus, у документі жодним словом не згадується можлива участь Німеччини в європейських миротворчих силах, якщо такі будуть сформовані.
Є в коаліційній угоді ще момент, який опосередковано торкається України, точніше – українців у Німеччині. Новий уряд планує відмовитися від системи Bürgergeld, виплат по безробіттю, які виплачувалися не лише громадянам ФРН, які не мають роботи, але й шукачам притулку з України. Ця матеріальна допомога тимчасово безробітним буде замінена іншою, але наразі не зрозуміло, в який спосіб будуть утримуватися українські біженці війни в ФРН. Роз’яснень щодо цього поки не було.
ЗАГРОЗИ НІМЕЧЧИНІ І ЄВРОПІ – РОСІЯ ТА ПРОТИВНИКИ ДЕМОКРАТІЇ
Автори коаліційної угоди визнають, що безпека Німеччини та Європи наразі перебуває під більшою загрозою, ніж будь-коли після закінчення холодної війни.
«Найбільша і безпосередня загроза виходить від Росії, яка веде жорстоку загарбницьку війну проти України всупереч нормам міжнародного права та продовжує масове переозброєння. Прагнення Владіміра Путіна до влади спрямоване проти заснованого на правилах міжнародного порядку», – підкреслюються у документі.
Вперше після закінчення Другої світової війни Німеччина та Європа повинні бути в змозі гарантувати власну безпеку на більш комплексній основі. Тож завданням є посилення Бундесверу й НАТО та водночас відданість контролю над озброєннями, нерозповсюдженню та роззброєнню.
Але небезпека походить не лише зі Сходу та не є виключно воєнною.
Міграційна проблема стала для ФРН однією з центральних із 2015 року. Фрідріх Мерц зробив боротьбу з нелегальною міграцією чи не основним гаслом своєї передвиборчої програми. Тепер консерватори змогли схилити на свій бік соціал-демократів щодо великої частини своїх вимог. Зокрема, планується посилення контролю на кордонах, збільшення кількості депортацій тих, хто становить загрозу безпеці; більш жорсткі правила надання статусу захисту та возз’єднання сімей і відміна «турбо-натуралізації» (замість 3 років на отримання громадянства ФРН треба буде чекати, як і раніше, 5 років) тощо.
Окремо згадуються загрози демократії.
«Ми переживаємо гібридні атаки на нашу країну з метою зруйнувати єдність у Німеччині, підірвати нашу демократію та поставити під загрозу нашу безпеку. Але і в нашій власній країні демократія щодня піддається нападкам з боку її противників», – йдеться в угоді.
Водночас ті, кого автори документу, вочевидь, вважають противниками демократії, праворадикальна «Альтернатива для Німеччини», різко розкритикувала коаліційну угоду. Лідерка партії Аліс Вайдель закинула ХДС/ХСС, що ті не дотрималися жодної передвиборчої обіцянки, що Мерц «провалився на широкому фронті ще до свого обрання канцлером», а німці не отримають того, на що розраховували – змін, тож уряд цей навряд чи допрацює до кінця каденції. А ще Вайдель гордо нагадала, що її партія вперше вийшла в лідери в опитуваннях. Це, на жаль, є суворою правдою.
Але коаліційна угода не сподобалася не лише правим. Її одразу розкритикували просто всі решта партій. У «Зелених» вона викликала «велике розчарування». Вільні демократи (які були в попередньому уряді, але тепер навіть не пройшли в парламент) дорікнули майбутньому уряду за «брак сміливості». Лівий «Блок Сари Вагенкнехт» оцінив програму як таку, що «не дає відповіді на економічну кризу та торговельну війну».
Задоволені, принаймні публічно, продуктом свого компромісу лише самі його автори.
«Якщо ви прочитаєте текст, то не знайдете багато з того, що підозрювали. І знайдете багато речей, яких не очікували. Це буде, принаймні, інший текст, ніж той, про який багато хто подейкував останніми днями», – заявив Фрідріх Мерц, підтримка якого як канцлера коливається наразі на рівні 32%. Лідер ХСС Маркус Зедер узагалі порівняв угоду з «бестселлером», в якому будуть «вивчати кожну кому».
Хоч як би там було, але Німеччина справді потребує дієздатного та сильного уряду якнайскоріше. Цього потребує і Європа, де ФРН останнім часом перестала грати першу скрипку.
Майбутній канцлер Мерц заявив, що на карту поставлено багато – майбутнє власної країни та її людей, і майбутнє Європи. Презентуючи програму свого майбутнього уряду, він висловив упевненість, що чорно-червона коаліція буде добре спільно керувати країною протягом наступних чотирьох років.
Наскільки успішною буде ця коаліція, покаже час.
Ольга Танасійчук, Берлін
