«Сонячна кухня» та інші еколайфхаки від житомирських школярів
У жовтні було оприлюднено результати соціологічного опитування «Екологія та загрози кліматичних змін у громадській думці українців». 26% респондентів вважають екологічні виклики однією з головних загроз для країни, 64% опитаних переконані, що за кілька останніх років екологічна ситуація в місцевості, де вони мешкають, погіршилася. Невтішна картина.
Допомогти в цім готові вихованці гуртка «Основи науково-дослідницької діяльності» з Житомира. Школярі знають, як економити та ефективно використовувати світло, тепло й воду. Вони запевняють, що реалізація їхніх лайфхаків не коштуватиме дорого та охоче діляться своїми ідеями.
ДІТИ ВИНАХОДЯТЬ, БО МИСЛЯТЬ НЕСТАНДАРТНО
Гурток «Основи науково-дослідницької діяльності» працює на базі Житомирської загальноосвітньої школи №30 вже 12 років. Керує ним вчитель фізики Анатолій Шубін, який вміє відірвати дітей від гаджетів та спрямувати їхню енергію й вільний час на корисні винаходи.
«Серед напрямків нашого гуртка – фізика, екологія та енергозбереження. Зараз актуальна – тема енергозбереження, адже запаси корисних копалин вичерпуються, а газ та електрика дорожчають. Ми з учнями стараємося винайти пристрої, які зекономлять електричну енергію», – говорить Шубін.
Здібних учнів учитель помічає на уроках. Для його гуртківців головне – шукати ідеї та вміти власними силами, а точніше руками, втілювати їх у життя. Потім діти беруть участь у конкурсах зі своїми розробками і кожна перемога неабияк мотивує їх рухатися вперед.
«Дітям навіть доводиться вивчати матеріал на випередження: учні 7-го класу засвоюють теми 8-9 класу. Я потім їх залучаю, і вони на уроці вже розказують замість мене цей матеріал», – хвалиться педагог.
В усьому світі школярів, каже, зараз залучають до створення різних проєктів, тому що діти мислять по-іншому, аніж дорослі, у них нестандартний підхід, і вони можуть запропонувати гарні ідеї. Лиш є одне «але»: для втілення ідей потрібен спонсор. «А я не помічав в Україні майданчика для школярів, де спонсори намагалися б втілити їхні проєкти у життя. Для студентів – є», – додає керівник гуртка. Так чи інакше – добре, що такий гурток існує. Діти розвиваються, прагнуть більшого. Хтозна – сьогодні це школяр-винахідник, а завтра, може, видатний учений чи український Маск.
РЯТУЄМОСЯ ТИРСОЮ І ТОРФОМ
Одинадцятикласниця Олена Ільченко займається в гуртку 4 роки, розвиває кілька корисних проєктів.
«Найбільший мій винахід – це термосумка. Зараз багато людей подорожують, і вони хочуть перевозити з собою їжу певної температури. Це підштовхнуло мене до думки разом із напарницею створити термосумку. Вона екологічно чиста і бюджетна», – ділиться школярка.
Повторити винахід дівчат можна й самостійно, Олена охоче ділиться «рецептом». Потрібно взяти дві коробки різних розмірів та покрити їх фольгою і харчовою плівкою. Меншу коробку помістити в більшу, насипавши на дно та в отвори між ними тирсу (найкраще соснову). Дві кришки теж покривають фольгою й харчовою плівкою. Оздобити термосумку можна фоаміраном. Просто й дешево, а головне – тепленько. Досліди показали, що гаряча вода в такій термосумці за 4 години знизила температуру лише на 1 градус. А для зберігання холодних продуктів Олена радить покласти на дно сумки пляшку із замороженою водою.
Ще одна корисна ідея дівчини для побуту – це розумне використання тепла кухні. Мовляв, кухня в житловому будинку працює інтенсивно, тому можна на даху встановити резервуар для опадів. «За допомогою конструкції тепло через вентиляційні труби буде подаватися до резервуару та розтоплюватиме лід і сніг. Така вода придатна для використання в побутових цілях. До того ж, було б добре з’єднати резервуар з автомийкою, щоб мити цією водою авто», – пояснює ідею учасниця гуртка.
Дівчина також пропонує простий та екологічний спосіб утеплення приватних будинків. Для цього потрібно виготовити бруски з вапна, соснової тирси, яка має найкращі теплоізоляційні властивості, і води. Їх треба спресувати і висушити. Потім фасад із таких брусків можна пофарбувати.
Як за мінімальні кошти зробити, аби вдома було тепло, знає й восьмикласниця Анастасія Лукашенко.
«Зараз дуже дорожчає газ, і люди неспроможні оплачувати рахунки, тому мусять скорочувати свою потребу в теплі. Я пропоную технологію отримання тепла за допомогою спалювання торфу. Він екологічно чистий, дешевий, безвідходний та виділяє достатньо теплоти», – ділиться дівчина.
Анастасія навіть освоїла технологію виготовлення брикету з торфу в домашніх умовах, який підійде для твердопаливних котлів.
«Я взяла торф, подрібнила на маленькі шматочки два аркуші паперу формату А4 і додала трохи пасти з ручки для письма. Все перемішала до однорідної маси і спресувала, а потім склала у форму, аби суміш висохла, після цього брикет готовий для використання. Торфом можна вдало замінити газ, вугілля, солому, дрова», – переконує школярка.
З ПІДВОДНОГО ЧОВНА – В КОЖЕН ДІМ
Біля однієї з парт у класі, де займаються гуртківці, хлопець кріпить комп’ютерні диски до квадратного шматка фанери. Це Дмитро Троян демонструє свій винахід, завдяки якому приміщення можуть освітлюватися та нагріватися.
«Опалення й освітлення квартири коштують дорого, тому я виготовив таку установку. На шматку фанери розміром 75 на 75 см розмістив 42 диски. Її треба повісити так, щоб на неї падало світло, і тоді сонячне проміння буде відбиватися, нагріваючи й освітлюючи кімнату. Установка недорога і безшумна», – пояснює хлопець.
Ефективність своєї установки Дмитро перевірив під час експерименту. За допомогою люксометра він вимірював освітленість. Якщо спочатку цей показник був на рівні 150 люксів, то при потраплянні сонячного світла на поверхню установки – він зріс до 339 люксів. Так само було і з температурою, яка з 5,9 градуса піднялася до 6,5.
І це ще не кінець. Виявляється, що відчиняючи і зачиняючи двері, можна заряджати телефон або павербанк, якщо скористатися ідеєю іншого гуртківця – Степана Яковенка, який навчається у 7-му класі. В основі проєкту, який він створює разом із приятелем, – котушка і магніт, які реагують на кожен рух дверей. Виникають потоки енергії, якими можна не лише заряджати гаджети, а й освітлювати приміщення! А, здавалось би – зусиль мінімум на те йде.
Що знання – це сила (і навіть електроенергія), доводить нам і восьмикласник Артур Печенюк. Хлопець показує власноруч виготовлену конструкцію, в основі якої – двигун Стірлінга. Розробка спрямована на енергозбереження, головне, аби були джерела нагрівання та охолодження – тоді працюватиме на «5». «Такий двигун уже застосовують на підводних човнах, бо він не потребує постійного обслуговування. Але його можна використовувати й удома, якщо зробити два поршні. Для електроенергії, наприклад, джерелом тепла можуть бути деревина, будь-що, що горить, а охолоджувачем – вода», – розповідає Артур.
ФІЛЬТР ДЛЯ ВОДИ – ВЛАСНОРУЧ
Якщо ви раптом заблукаєте в лісі й залишитеся без запасів води, втамувати спрагу можна навіть за допомогою озера чи калюжі – коли навчитеся виготовляти фільтр із підручних матеріалів.
«Люди, на жаль, залишають у лісі багато пляшок. Із собою треба мати аптечку, де є вата, активоване вугілля та бинт. Для мого фільтра потрібна літрова пляшка, яку розрізаю на 2 частини, а в кришечці пробиваю дірку для витікання чистої води», – ділиться своєю ідеєю восьмикласник Ілля Сидорчук. Далі треба скласти шарами згори вниз 4 см бинта, 7 см вати, 15 перемелених таблеток активованого вугілля (воно ліквідує лише маленькі або найлегші бактерії, що є у воді) та 3 см бинту для остаточного очищення води. Таким чином, вода з однієї частини пляшки перетікатиме в другу вже в очищеному вигляді. І пийте на здоров’я, як-то кажуть.
Ілля запевняє, що фільтр можна використовувати тричі. При цьому наголошує, що вирішуючи одну проблему, не варто створювати іншу: викидаючи компоненти фільтра, треба дотримуватися правил сортування відходів.
Серед розробок гуртківців – ще багато цікавих ідей. Зокрема, «сонячна кухня» дев’ятикласника Михайла Шубіна, що дозволяє готувати їжу та гріти воду за допомогою сонячної енергії, а ще – його технологія автономного енергоощадного освітлення фонтанів. Або сумка-холодильник учня 11-го класу Максима Шатілова. Хлопець розробив метод, щоб зберігати холод у ній до 5 годин.
Нові ідеї в гуртківців – ще попереду. Можливо, хтось із них удосконалить свій винахід і теж потрапить на сторінки підручника з фізики, надихаючи школярів на пошуки та нові відкриття.
Ірина Чириця, Житомир
Фото автора та Житомирської міської ради
