Рада планує зберегти чинний кворум суддів у КСУ
Верховна Рада України на позачерговому засіданні ухвалила в повторному першому читанні законопроєкт № 4533 "Про конституційну процедуру" після отримання висновку щодо нього у Венеційській комісії.
Як передає кореспондет Укрінформу, за відповідне рішення проголосували 238 народних депутатів.
Серед іншого, законопроєкт зберігає чинний порядок прийняття рішень КСУ десятьма голосами суддів.
Також у документі зазначається, що пленарне засідання Великої палати є повноважним, якщо на ньому присутні 12 суддів КС.
Крім того, законопроект передбачає, що КС не може виходити за межі конституційного провадження і визнавати неконституційними акти або їх окремі положення, яких не було поставлено у поданні, зверненні чи скарзі.
Документ регламентує підготовку і ухвалення рішень у справах. Передбачається, що на формування порядку денного КС може впливати не лише голова суду, а й самі судді.
Зокрема, суддя-доповідач у справі після підготовки справи до розгляду - не пізніше трьох місяців з дня відкриття конституційного провадження - звертається до головуючого з поданням про включення справи до порядку денного.
У подальшому суддя-доповідач зобов’язаний забезпечувати підготовку справи і звертатись про включення її до порядку денного Сенату, Великої палати не пізніше ніж через два місяці з дня чергового засідання суду у справі, яке відбулось.
Із поданням про включення справи до порядку денного можуть також звернутись не менше шести суддів КС.
За поданням судді-доповідача справа, в якій суд перейшов до закритої частини пленарного засідання, може бути включена до порядку денного у разі, якщо така пропозиція буде підтримана 12 суддями КС.
При цьому, відповідно законопроєкту, КС не може розглядати справи, які не були включені до порядку денного.
Передбачається, що КС зможе без обмежень відступати від своїх попередніх юридичних позицій у разі притягнення судді-доповідача до кримінальної відповідальності, пов’язаної із ухваленням рішення, в якому висловлено таку позицію.
Крім того, документ запроваджує процедуру притягнення суддів КС до дисциплінарної відповідальності з градацією дисциплінарних стягнень залежно від тяжкості вчиненого суддею правопорушення;
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня Венеційська комісія в цілому позитивно оцінила положення законопроєкту "Про конституційну процедуру".
Водночас у ВК одним із недоліків проєкту вважають відсутність положень про нову систему конкурентного відбору суддів КС, що рекомендувалося у попередніх термінових висновках комісії.
Верховна Рада 28 січня 2021 року відправила на повторне перше читання законопроєкт №4533 "Про конституційну процедуру" щодо збільшення мінімального кворуму для ухвалення рішень Конституційним судом (КСУ).
27 жовтня 2020 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачала покарання за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
Президент України 25 листопада звернувся до Венеційської комісії із терміновим запитом щодо оцінки конституційної ситуації, яка виникла після рішення КСУ від 27 жовтня.
У висновках Венеційської комісії йдеться про те, що Конституційний Суд України потребує реформування і деполітизації.
Президент України пообіцяв врахувати позицію Венеційській комісії при проведенні судової реформи.
Зеленський має намір запропонувати Комісії з питань правової реформи при Президентові уважно опрацювати надані рекомендації та врахувати їх під час підготовки подальших кроків для реформування судової системи.