Асоціація з ЄС: завершення голландської епопеї?

Наступного тижня у Верхній палаті парламенту Нідерландів – Сенаті пройдуть дебати щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Після цього, можливо, за тиждень відбудеться голосування. Якщо голосів буде достатньо – Нідерланди, остання країна ЄС, яка не ратифікувала угоду через призначення референдуму, нарешті завершить цей процес.

СИТУАЦІЯ В СЕНАТІ

Як відомо, після негативних результатів консультативного референдуму минулого року нідерландський уряд намагався знайти рішення, яке давало б змогу задовольнити “занепокоєння” виборців, що голосували проти угоди, та ратифікувати документ.

У результаті, після тривалого часу в Брюселі схвалили запропоновану Нідерландами декларацію, яка не передбачає змін чи доповнень у тексті угоди, а роз’яснює певні моменти щодо її змісту. Наприклад, що сама угода не передбачає членства в ЄС, вільного пересування робітників, обов'язкової оборонної співпраці чи фінансової допомоги.

Після цього, у лютому, Нижня палата парламенту підтримала ратифікацію документу. Однак, у двопалатному парламенті, щоб документ став законом, за нього має проголосувати й Верхня палата. І тут ситуація дещо невизначена. Партії, які підтримали українську угоду в Нижній палаті, не мають більшості голосів у Верхній палаті. Однак, при цьому існує сподівання, що проєвропейські налаштовані сенатори від ще однієї партії – CDA, хоч партія й голосувала проти в Нижній палаті, в Сенаті підтримають документ і необхідні голоси буде знайдено.

Голосування у Сенаті відбуватиметься на фоні непростої політичної ситуації в країні. Коаліційні переговори, які тривали два місяці після виборів, зайшли в глухий кут і були зупинені. Самі по собі переговори стосуються формування коаліції у Нижній палаті парламенту, тобто напряму не пов’язані з сенатом, однак загальний політичний клімат, безумовно, впливає на процес прийняття політичних рішень в країні.

КОАЛІЦІАДА

У Нідерландах, зазвичай, на виборах жодна з партій не отримує більшості. Тому після переговорів формується коаліційний уряд. Переговорний процес може зайняти досить багато часу, оскільки партії детально обговорюють кожен із пунктів майбутньої урядової політики.

Складність переговорів полягає і у тому, що в процесі часто виникає потреба серйозних компромісів, оскільки перемовини інколи ведуть політичні сили вкрай різного спрямування, наприклад, праві та ліві, які мають кардинально протилежні погляди на деякі аспекти політики. Їм при цьому доводиться враховувати свої виборчі обіцянки та програми, які є досить серйозним зобов’язанням у нідерландській політиці і про які обов’язково згадує виборець на наступних виборах. Для прикладу, нинішній уряд був сформований партією правого спрямування VVD та лівою PvdA. Аналітики вказують, що такий альянс зіграв не на користь останнім і на виборах PvdA втратили 29 місць, здобувши лише 9 зі 150.

Інтригою та моментом, який викликав найбільше занепокоєння на березневих виборах, була загроза перемоги ультраправої партії PVV з її антимігрантською та антиєропейською позицією, обіцянками “деісламізувати” країну та вийти з ЄС. Врешті, ця політична сила опинилась на другому місці. Ще до виборів лідери всіх великих політичних сил заявили, що не будуть формувати коаліцію з ультраправими. Тож із переговорів вони були виключені.

Коаліцію ж почали обговорювати чотири партії – очолювана нинішнім прем’єр-міністром Марком Рютте VVD, яка здобула найбільше голосів, християнсько-демократична CDA, прогресивні демократи D66 та зелені-ліві GroenLinks. Після двох місяців переговорів партії оголосили, ще не змогли домовитись. Каменем спотикання стала міграційна політика. Крім того, проблеми виникли через бюджетні питання та кліматичну політику.

Така ситуація знову додала оптимізму ультраправим. Для них неспроможність чотирьох великих гравців домовитись – ознака можливості долучитися до коаліційних переговорів. Одразу після оголошення про провал перемовин лідер PVV Герт Вілдерс у Twitter назвав це “чудовою новиною”, заявивши про готовність брати участь в коаліційному процесі. Входження антиєвропейської ультраправої PVV у коаліційні переговори, безумовно, могло б серйозно змістити політичні полюси і політичну риторику в країні.

Проте, поки більшість політичних сил, схоже, не відступають від наміру не вести переговори з ультраправими. Партія Рютте VVD та християнські-демократи CDA вже мали невдалий досвід співпраці з PVV. Після виборів у 2010 році нідерландські партії не змогли створити коаліційну більшість. Врешті так званий “перший кабінет міністрів Рютте” за участі VVD та CDA було створено на міноритарній основі за підтримки PVV. Тобто ультраправі не були в коаліції, але обіцяли підтримувати урядові ініціативи. Правлячі ж партії не мали більшості голосів у парламенті. Така конструкція була вкрай нестабільною. Дворічна співпраця завершилась виходом Вілдерса з переговорів про урізання бюджетних витрат, відставкою уряду та позачерговими виборами.

Зараз, за словами Рютте, він налаштований продовжувати зусилля створити уряд більшості, при чому мати перевагу в голосах в обох палатах парламенту. Тож політичні сили потроху поновлюють переговори та вивчають можливість сформувати коаліцію з іншими, хоч і меншими партіями.

ГОЛОСУВАННЯ ЗА АСОЦІАЦІЮ БЕЗ КОАЛІЦІЇ

Теоретично, сформована за участі CDA коаліція дала б уряду більшість і в сенаті та, вірогідно, могла б позитивно позначитись на голосуванні щодо асоціації (адже, як уже говорилося, саме голосів сенаторів з CDA очікують для підтримки угоди). Однак, наразі такої коаліції немає.

Водночас, позитивним є те, що сенатори вирішили не відкладати голосування по угоді до появи коаліції та уряду. Це вказує на те, що в сенаті напряму не пов’язують коаліційний процес та голосування.

З ідеєю відстрочити голосування в сенаті виступала та ж таки крайня права PVV. Нідерландське законодавство дозволяє Сенату під час коаліційного процесу відкласти деякі документи, якщо вони вважаються “політично чутливими” і можуть залежати від конфігурації уряду. Однак, пропозицію ультраправих відкинули, вирішивши, що голосування може проходити вже зараз.

З моменту голосування у Нижній палаті парламенту тема Угоди про асоціацію з Україною практично не порушувалася в нідерландських ЗМІ, оскільки в Сенаті проходили підготовчі процедури. Відповідно, майбутні дебати стануть можливістю оцінити нинішні настрої сенаторів та сподіватись, що “голландська епопея” Угоди про асоціацію наближається до позитивного завершення.

Марина Гонта, Гаага.

Перше фото: AP Photo/ Geert Vanden Wijngaert