Страсбурзька битва з Росією: у війну вступили українські юристи

Але таємне (якщо воно було таким) рано чи пізно стає явним і потребує відповідної не тільки кваліфікації, а й реакції. Адже за все доведеться заплатити. 

26 січня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) почав розглядати позов Нідерландів та України проти Росії. Фактично він об’єднує три скарги: порушення прав людини, викрадення дітей-сиріт та збиття літака рейсу Малайзійських авіаліній MH17.

Представники Нідерландів на цих слуханнях вперше порушили питання ролі РФ в авіакатастрофі.  Своєю чергою Росія неодноразово заперечувала звинувачення у причетності до трагедії, а два роки тому взагалі подала до ЄСПЛ першу в історії країни міждержавну скаргу проти України, у якій закидає Києву аварію пасажирського літака Malaysia Airlines MH17 через, мовляв, незакриття повітряного простору. 

Але про всі ці  інсинуації та відверті фейки добре відомо ще з часу самої трагедії, яка відбулась 17 липня 2014 року неподалік Торезу (тепер Чистякове) Донецької області.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Росія плуталась у версіях: 5 цинічних фейків про збиття MH-17  

Москва усіляко намагалась затягнути цей судовий процес. Остання спроба відбулась за 16 днів до слухань, які були призначені на 8 листопада 2021 року. Тоді суддя від Росії заявив про відвід, що змусило Європейський суд відкласти слухання на 26 січня 2022 року. Але вчора процес почався.

Яка його мета? 

Встановити системні масові порушення прав людей, а також підтвердити факт окупації ОРДЛО Російською Федерацією.

Чому це так важливо, можна дізнатись на офіційному сайті українського Мін’юсту. Там проти 6 російських пунктів є наших 15. 

Що Україні дасть цей процес? 

Юридичне підгрунтя для подання позовів українськими фізичними та юридичними особами (адже багато хто втратив на окупованих територіях не тільки, наприклад, житло, а й бізнес) до Росії - відшкодування збитків. Близько 120 млрд доларів збитків завдала нам Росія війною на Донбасі. Саме таку суму назвав колишній віцепрем'єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, нинішній міністр оборони України Олексій Резніков. 

Що зроблено для того, щоб процес у Страсбурзі був позитивним для України?

З початку гарячої фази війни, 2014 року, українська сторона зібрала та надала до ЄСПЛ величезний обсяг інформації, який складається з тисяч сторінок, візуальних та аудіодоказів того, що Росія брала активну і безпосередню участь у бойових діях. Зокрема, відомості про:

1) перетин державного кордону України на неконтрольованих ділянках та подальшу підтримку бандформувань росіянами;

2) обстріли території нашої держави безпосередньо з російського боку. 

У переліку поданих до ЄСПЛ відомостей є й офіційно задокументовані свідчення очевидців агресії РФ та порушень прав людини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інтерактивна база доказів російської агресії

Що є для доведення нашої позиції? Окрім фактів постачання озброєння (зокрема й новітнього), використання безпілотників, які керувались з території РФ, є також величезна кількість свідчень в’язнів так званих «избушек» (ізоляторів на території ОРДЛО, де тримали в'язнів), а також протоколи допитів російських військових, що потрапили в полон.

Коли чекати на рішення ЄСПЛ? 

Загалом має бути два рішення суду. Перше – про допустимість нашої позиції щодо визначення часу встановлення  фактичного контролю РФ над частиною Донецької і Луганської областей квітнем 2014 року. На це рішення доведеться чекати за різними підрахунками від одного до 2,5 років. 

У випадку позитивного рішення ЄСПЛ перейде до розгляду справи «Україна та Нідерланди проти Росії» по суті. Це займе ще більше часу, оскільки справа дуже масштабна та є складнішою за, наприклад, «Україна проти Росії (по Криму)», де Москва фактично не заперечує факт окупації (хоча й називає його «добровільним приєднанням»).

Позиція Москви у «донбаській» справі відома і зводиться до сакраментального «нас там нет», «Росія не є стороною конфлікту», а «міждержавна справа взагалі сфабрикована та не містить жодних надійних доказів». Але докази є. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Битва за Донецький аеропорт: хроніка подвигу, цифри, факти, значення та уроки

Під час свого виступу на вчорашніх слуханнях міністр юстиції Денис Малюська, який очолює нашу групу в Страсбурзі, заявив: «Наприкінці листопада 2021 року (коли вперше планувалося засідання суду, – ЦСК), концентрація російських військ на кордоні України була на початковій стадії. На сьогодні ми захищаємо інтереси України у Європейському суді, у той час, коли вона перебуває під загрозою вторгнення більш ніж 100-тисячної армії РФ».

Тож тримаємо кулачки за нашу юридичну команду у Страсбурзі. Та кулаки, щоб бути напоготові, якщо вони, росіяни, підуть далі.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки