Благодійники: 3000 пошкоджених домівок на Київщині готують до зими

За статистикою, Київщина – один із найбільш зруйнованих і постраждалих від війни регіонів, тут пошкоджено приблизно 49 тисяч будівель. Багато з них таких, що доведеться зносити та будувати нові. Але частина постраждалих  будинків фактично придатні для проживання - в них, скажімо, немає вікон або зірвано двері. Теплі дні жовтня стрімко спливають, і далеко не всі мають можливість довести своє житло до пуття. А дуже треба. Допомогти цим людям взявся Благодійний фонд «Карітас-Київ». Три тисячі домівок, які благодійники готові відновити – мало це, чи багато? В усякому разі, саме стільки родин в Київській області завдяки Карітас зможуть зустріти зиму у своїх домівках.

У цій публікації ми розкажемо про те, хто може розраховувати на допомогу, які для цього потрібні документи та куди треба звертатися. І трохи - про саму благодійну організацію Карітас. Але спочатку – про тих, кому благодійний фонд вже допоміг.

Розповідають мешканці Київщини

Подружжя пенсіонерів Катерина та Іван Мазури мешкають в Ірпені у приватному будинку. Під час боїв за місто у їхню садибу влучило аж п’ять снарядів – два вибухнули у дворі, поваливши дерева та паркан. Один влучив по даху, перекриття не пробив, але вилетіли всі 9 вікон у хаті та перекосило вхідні двері. Два інші снаряди, не розірвавшись, застрягли – один поряд з будинком у дворі, а другий – у фундаменті, пробивши бетон. Те, що вони не вибухнули – просто чудо – а то могли б остаточно розвалити весь будинок.

– Мабуть, Господь цю хату захищає, - казали сусіди.

Пану Івану – 80 років, він інвалід Чорнобиля, пані Катерині – 74.

Катерина Мазур розповідає, що співробітники Карітасу встановили у будинку вікна буквально через десять днів після того, як приїжджали і все поміряли.

– Я навіть не вірила, коли їх привезли, вікна дуже якісні, німецькі. Встановили лише шість склопакетів з дев’яти розбитих, але й за це ми дуже вдячні. Хотіла в кредит їх брати, та хто пенсіонерам дасть кредит? Збираюся знову йти до міськради, просити, щоб допомогли й з рештою - двома вікнами та дверима. Вони хоча й закриваються, але геть побиті.

Олена Золотова теж мешкає в Ірпені, але не у приватному будинку, а у п’ятиповерхівці на останньому поверсі. Дах багатоквартирного будинку був зруйнований вщент, шибки в квартирі повилітали. І в такому стані помешкання простояло з березня. Нині дах уже відремонтувала місцева влада, але грибком, що завівся у житлі, так просякло  стіни, що знаходитися там і годину неможливо.

Пані Олені - 64 роки, вона  - інвалід другої групи. А про Карітас дізналася від знайомої.

– Дуже вдячна їм, що встановили вікна. Тепер будемо чекати, поки включать опалення, будинок прогріється, а там вже треба думати про якийсь ремонт.

«Ми хотіли, щоб якомога більша кількість людей зустріла цю зиму у своїх будинках»

Що собою являє цей благодійний фонд.

«Карітас України» (сarítas у перекладі з латини означає благодійність, милосердя) - благодійна організація Української греко-католицької церкви, яка надає допомогу тим, хто потребує, незалежно від їх віровизнання та національності. І є  частиною світової спільноти Caritas, що об’єднує  національні католицькі благодійні організації, які діють у більш ніж 200 країнах світу.

Григорій Селещук, директор з гуманітарного реагування «Карітас-України», розповів: проєкт  «Житлова та фінансова допомога для вразливих домогосподарств в Україні», що стартував на Київщині, передбачає саме незначні ремонти – вставити двері, вікна, закласти тріщини в стінах, полагодити дах, якщо це не суттєві ушкодження.

– На жаль, наші можливості обмежені  - ми можемо витрачати на одне домогосподарство не більше півтори тисячі доларів, це нині приблизно 60 тисяч гривень, - пояснює пан Григорій. - Можемо лише перерозподілити кошти, якщо, скажімо, для одного будинку вистачить 50 тисяч, на інший вже витратимо 70.

– Чому ми беремося саме за дрібні ремонти,  розуміючи, що у багатьох людей будинки пошкоджені набагато серйозніше? – запобігаючи нашому запитанню, каже пан Григорій. - Ми виходили  з того, що наближається зима, а у тисяч людей у будинках немає вікон і дверей. І вони будуть вимушені зимувати в якихось сараях та підвалах. І щоб допомогти якомога більшій кількості людей, ми й вирішили робити швидкі ремонти.

І саме вразливим групам населення – самотнім пенсіонерам, багатодітним сім’ям, інвалідам – які точно на свої пенсії та грошову допомогу від держави не зможуть поставити ті вікна.

– У житті бувають різні причини та ситуації, через які діти не допомагають своїм батькам. Пенсіонери мають бути саме самотніми? - запитуємо у директора з гуманітарного реагування.

– Наші соціальні працівники ходять по домівках, дивляться на рівень життя людей, - пояснює пан Григорій. - Коли діти підтримують батьків - це завжди видно. Якщо ж пенсіонери справді потребують допомоги – немає значення, є в них діти чи ні.

А ось на Полтавщині, продовжує Григорій Селещук, де дуже багато переселенців з Сумщини, Харківщини, Донеччини, ми будемо видавати грошові гранти. Щоб люди могли привести до гідного стану ті приміщення, які вони собі там знайшли.

– А  чи плануєте проєкт, подібний тому, що ви запустили на Київщині, розширити на Сумщину, Чернігівщину, Харківщину, де теж руйнувань дуже багато?

– Проєкт на Київщині реалізується у співпраці з Бюро гуманітарної допомоги (Bureau humanitarian assistance, BHA) за фінансової підтримки Католицької служби допомоги  - Catholic Relief Services (CRS). Фактично, це американський Карітас, який фінансується американським урядом. Хоча по суті ключовим, фінальним донором цього проєкту є американський народ.

Так от, є певна процедура контактів з донорами, яка займає, на жаль, чимало часу, пояснює фахівець. А ще - підготовка та захист проєктної заявки, підготовка та узгодження бюджету – зазвичай від появи ідеї до старту проєкту проходить від двох до двох з половиною місяців...

– Ми зараз намагаємося не розпочинати новий проєкт, а ведемо переговори з донорами, щоб модифікувати той, що вже існує, що дозволило б розширити фінансування, і ми могли б допомогти з ремонтами людям з інших постраждалих  областей, - продовжує пан Григорій.

– А з якими проблемами найчастіше звертаються люди?

– Дуже важко про це говорити, - відповідає Григорій Селещук. - За сім місяців війни ми вже надали допомогу більш ніж півтора мільйона людей. І все одно кожна людина приходить зі своїми бідами, проханнями,  потребами. Все це дуже залежить і від географії, і від того, коли це трапилось. Коли ми тільки заїхали на звільнені території Київщини або Херсонщини – люди просили воду і продукти. Наступним питанням були медикаменти. У нас є мобільні бригади і в Запоріжжі, і у Кривому Розі, і в Дніпрі, які виїжджають безпосередньо в села і містечка, наближені до зони бойових дій. Зараз окрім продуктів, засобів гігієни  ми завозимо туди генератори, які здатні  забезпечити роботу лікарень, для потреб місцевого населення. І як би це дивно не виглядало, але досить часто ми чуємо, що людям потрібен психолог. Дивно не те, що виникає така потреба – ми розуміємо, що люди пережили.  Просто у нашій культурі, нашій  ментальності - немає традиції звертатися до психологів. І ось цей запит означає, що душевна криза у людей є дуже глибокою…

Допомагає Карітас і тим, хто втратив житло або виїжджає з територій, де ведуться активні бойові дії. У благодійного фонду  - близько сімдесяти центрів тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб по всій Україні, через які вже пройшло понад 87 тис. людей. Це можуть бути  гуртожитки або соціальні центри, які належать Карітасу. Благодійники намагаються усіма силами дати людям хоча б тимчасовий притулок. Загалом у 37 регіональних осередках Карітасу України сьогодні працюють понад 1500 співробітників та 2000 волонтерів.

Як отримати допомогу

Отже, конкретніше - про проєкт «Житлова та фінансова допомога для вразливих домогосподарств в Україні», який стартував на Київщині.  Йдеться, нагадаємо, про «легкі» ремонти, а саме відновлення склопакетів, дверей чи ремонт пошкоджених стін у будинках, загалом придатних для життя.

Розрахований проєкт на допомогу людям з інвалідністю, самотнім людям похилого віку (60+), які не мають підтримки рідних. Також в цю категорію входять самотні матері чи опікуни недієздатних людей, багатодітні родини, вагітні жінки та матері з дітьми до 3-х років, люди з важкими захворюваннями, домогосподарства, що втратили джерело доходу або середній дохід на одну особу складає менш як 5400 грн. Той, кому надається допомога, обов’язково має бути власником або співвласником домогосподарства.

Зазвичай, Карітас отримує списки людей, яким потрібна допомога, від місцевої влади. Отже, перший крок для тих, хто хоче отримати допомогу від Карітас, - подати заявку до місцевої влади. В якій вказати, що у вас пошкоджене житло і ви просите провести оцінку руйнувань. Місцева влада має вислати комісію, яка проведе оцінку пошкоджень, складе відповідний акт і занесе його у базу даних. Скориставшись цією базою, працівники Карітасу зв’яжуться з вами напряму. До речі, згаданою базою даних користуються й інші благодійні організації, які займаються ремонтами.

Поставити запитання стосовно участі у програмі, можна зателефонувавши до приймальні «Карітасу-Київ» за телефоном: 067 441 43 47. Але дзвінків дуже багато, тож вам доведеться запастися терпінням.

Лариса Гаврилова, Київ