У Криму потрібна постійно діюча міжнародна місія – російський правозахисник в ОБСЄ
Про це заявив російський правозахисник, керівник Кримської польової місії з прав людини Андрій Юров під час заходу у штаб-квартирі ОБСЄ у Відні, присвяченому п’ятій річниці окупації Криму та ситуації з правами людини на півострові, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
"Варто дуже серйозно подумати про постійну присутність в Криму якоїсь правозахисної місії під егідою трьох, чи хоча б однієї чи двох, найбільших міжурядових організацій – ООН, ОБСЄ, Ради Європи. Потрібно, щоб там був би хоч якийсь офіс, але постійний. Не візит, як це було з боку Ради Європи: з кимось зустрілися, поговорили і поїхали на три роки.Йдеться про постійне місце, куди б люди могли приходити, розказувати, що відбувається.
Це створило хоча б якесь відчуття, що є хоч якийсь безпечний простір", - заявив він.
За його словами, якщо таку місію дуже складно утворити з боку цих міжурядових організацій, то слід хоча б допомогти створити у Криму об’єднаний офіс найбільших правозахисних неурядових організацій, наприклад, Amnesty International, Human right Watch, Reporters Without Borders тощо: " Допомогти їм створити такий офіс та заявити, що він перебуває під захистом найбільших міжурядових організацій".
Крім того, потребує вирішення питання із забезпеченням доступу до Криму для адвокатів, правозахисників та журналістів з різних країн, з метою оперативного приїзду на суди та події. За словами російського правозахисника, наразі через чинне законодавство України це робити дуже довго, дорого, а також небезпечно, оскільки вся правозахисна робота в Криму ускладнюється після офіційного заїзду через українську адмінмежу.
Водночас варто посилити підтримку діяльності правозахисних структур у самому Криму: "Це - постійна увага до умов роботи адвокатів, правозахисників та журналістів, які все таки є в Криму та працюють там, а також підтримка правозахисних ініціатив в Криму".
"Потрібні і особливі, спеціальні заходи із захисту затриманих, заарештованих та ув’язнених кримчан як у самому Криму, так і за його межами, вивезеними в порушення міжнародного права", - вважає Андрій Юров.
Він також висловив переконання в необхідності ініціювання створення міжнародного майданчика для обговорення прав людини в Криму. За його словами, якщо для обговорення питань по Донбасу існує Нормандський чи Мінський формати, то для постійного обговорення ситуації з правами людини в Криму такого міжнародного майданчика немає. "Думаю, що тут ініціативу могли б проявити 5 незалежних структур – верховний комісар ООН з прав людини, комісар Ради Європи з прав людини та три структури ОБСЄ: БДІПЛ, комісар у справах національних меншин та представник по свободі ЗМІ. Вони могли вп’ятьох, чи втрьох з боку ОБСЄ, ініціювати такі постійні зустрічі, куди входили і представники влади і громадянського суспільства для обговорення саме правозахисного порядку денного - як окремих випадків переслідування людей, які знаходяться на межі смерті, так і загальніші питання", - заявив правозахисник.
Водночас, він вказав на те, хоча в Криму й справді особлива ситуація за правами людини через цілеспрямований тиск на кримських татар та українців, потрібно розглядати її в ширшому загальноросійському контексті.
"Перша і найбільша проблема - це те, що загальна ситуація з правами людини в Росії погіршується. Практично, за всіма статтями. І без сумніву, будуть нові репресивні закони стосовно соцмереж, буде шлях до суверенного інтернету. І це, на жаль, торкнеться і Криму. Буде шлях до інших репресивних норм. І в цьому сенсі, я не уявляю, як можна зупинити цю ситуацію окремо для Криму, якщо для всієї території РФ, для всіх правозахисників ситуація буде продовжувати погіршуватися", - зазначив А. Юров.
