Між Києвом та Сімферополем: Мета - деокупація

17 грудня 1992 року закон про цей державний орган був проголосований у Верховній Раді України, тому саме цей день вважається датою заснування Представництва, якому належало посилити політичну вертикаль між Києвом та Сімферополем і покращити відносини українського Криму з материком. Офіційно функція Представництва зводилася до сприяння виконання в АР Крим повноважень, покладених на президента України. Спочатку цей держорган був наділений повноваженнями виконавчої влади, але були періоди, коли він ставав саме політичним оком київської влади або її міліцейсько-прокурорським жезлом.

Сьогодні Укрінформ розповідає про те, за яких обставин засновувалося Представництво президента в АРК, наскільки цей орган вплинув на новітню історію Криму (формування зв'язків між центром і регіоном) і що робиться сьогодні, щоб деокупація півострова стала не лише стратегією України, а й її реальністю.

ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС: КРИМ НАПЕРЕДОДНІ СТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІНСТИТУЦІЇ

Про те, як було сприйнято в Криму Представництво президента України, можна зрозуміти, якщо згадати, що у 1991 році на півострові відбувся загальнокримський референдум щодо відтворення Кримської АРСР, але не тієї, яка була ліквідована у 1945 році, а тієї, яку планувалося «вмонтувати» в кремлівські плани про російський Крим. Саме з цією метою 6 травня 1992 року Верховна Рада АРК на своїй сесії ухвалила, ні багато ні мало, а власну конституцію. За нею, згідно зі статтею першою, Крим оголошувався "правовою демократичною державою", а згідно зі статтею дев'ятою – Крим входив до складу України, відносини з якою мали будуватися "на основі договору і угод". У Криму навіть запропонували свій варіант закону "Про розмежування повноважень між органами державної влади України та Республіки Крим". Звичайно, Конституція Криму з'явилася не на порожньому місці: проросійські настрої на півострові формувалися зареєстрованою там у серпні 1991 року Республіканською партією Криму. Раду РДК очолював майбутній т. зв. президент Криму Юрій Мєшков (нині покійний). У 1994 році російськомовна більшість на півострові проголосувала за затятого україноненависника, який викрикував на сімферопольських площах, що «Криму не Київ, а Москва – указ». Спостерігаючи за небезпечними іграми кримської автономії в самостійність, Київ діяв дуже обережно, втім, 17 березня 1995 року Верховна Рада України, дійшовши висновку, що дві Конституції на одну державу – забагато, скасувала так званий основний закон Республіки Крим.

Однак, варто зазначити, що навіть після оприлюднення в грудні 1992 року указу про Представництво президента України в Криму, сам представник з'явиться лише через 16 місяців – у березні 1994 року.

КОНТРОЛЮВАВ ДОТРИМАННЯ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ В КРИМУ, АЛЕ ДОПОМІГ ЗАРОБИТИ ПЕРШИЙ КАПІТАЛ АКСЬОНОВУ

Першим представником президента, а першою особою держави тоді був Леонід Кравчук, став Валерій Горбатов, який працював на посаді голови колгоспу в Нижньогірському районі Криму.

За дворічний період його діяльності Представництво президента зосередило зусилля переважно на контролюючих функціях, зокрема, на дотриманні Конституції і законів України, аналітичній роботі з проблем півострова, кадровому і матеріальному зміцненні Представництва. Зокрема, були підготовлені 23 подання на рішення Верховної Ради Криму, які суперечили чинному законодавству України. Крім того, були направлені листи та звернення до голів райдержадміністрацій про необхідність виконувати Закон України «Про плату за землю». Вирішувалися також питання виплати заборгованості із заробітної плати працівникам бюджетної сфери та дотримання житлового та адміністративного законодавства України.

Горбатов був не дуже балакучим, не любив спілкуватися з пресою, втім, намагався ладити з представниками різних гілок кримської влади, хоча це не завжди виходило. Після посади представника глави держави його кар'єра пішла різко вгору - він став позаштатним радником президента України з питань регіональної політики, начальником регіонального відділення Фонду держмайна України в АРК, був народним депутатом України, а з липня 2001-го по квітень 2002-го року – головою Радміну Криму. Потім він відійшов від політики, став головою Кримської організації "Союз споживачів України", а згодом – заступником голови Федерації профспілок України та комерційним директором ЗАТ "Укрпрофоздоровниця". Згідно з відкритими джерелами, його кар'єра завершилася у 2013 році на посаді голови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України.

Посада представника подарувала Горбатову не лише значний послужний список, а й непогані статки. За даними тижневика "Коментарі", вони оцінювалися в $110 млн. У власності колишнього чиновника була низка кримських санаторіїв, готель, друкарня і телекомпанія.

Сьогодні про колишнього політика, про його нинішню діяльність і місце проживання нічого не відомо. Знаючі люди кажуть, що з Горбатовим свого часу підтримував тісні стосунки нинішній «глава» Криму Сергій Аксьонов.

Крим.Реалії писали, що у 2000-х роках Горбатов на ґрунті стосунків Аксьонова з його дочкою допоміг нинішньому «главі» окупаційної влади Криму заробити свій перший капітал. Кримський політик, як це було заведено у таких схемах, оформлював своє майно на родичів, у тому числі й на зятя, який отримав чимало майна Горбатова. Завдяки тестю Аксьонов почав вести успішний бізнес у Криму. Хоча б один епізод: у 2004 році він викупив у Сімферополі склотарний завод, директором якого став рідний брат Горбатова – Леонід. За допомогою братів Аксьонову вдавалося уникати всіх проблем, пов'язаних з контролюючими органами. Пишуть, що останніми роками їхні стосунки стали досить прохолодними, однак, що стало причиною – розлучення зятя з дочкою, його політичні погляди або майнові претензії – невідомо.

СТЕПАНЮК, МОСКАЛЬ, КУНІЦИН ТА ІНШІ

Після Горбатова представником президента України в Криму був призначений Дмитро Степанюк. Доктор філософії в галузі права, держслужбовець 1-го рангу, Відмінник освіти і почесний громадянин Кривого Рогу, він обіймав цю посаду з 1996 по 1997 рр., поєднуючи її з депутатством у ВР України і членством в Комісії з питань оборони і національної безпеки. Воно й зрозуміло - в Криму, крім процвітання "русского мира", панували кримінал, насильство і безпрецедентна боротьба представлених у парламенті автономії мафіозних кланів "Башмаки" і "Сейлем". Завданням Степанюка було примирити ці клани і не дати кримінальній пожежі перетворитися на сепаратистську.

Загалом за весь 29-річний період роботи Представництва президента України в Криму призначалося 18 його керівників: 13 - до окупації і 5 - після.

Щоразу, залежно від ситуації в Криму та Києві, вибір падав то на місцевих політиків з колишніх «міцних господарників», як-от Василя Кисельова, то на главу МВС України, генерала Геннадія Москаля, то на депутата із Севастополя Леоніда Жунька, то на прокурора Криму Віктора Шемчука. Представляли главу держави в Криму також люди, які народилися на материковій Україні (Володимир Куліш, Олександр Діденко), і сформувалися в проросійських реаліях Криму (Сергій Куніцин, Віктор Плакіда). До речі, колишній глава Радміну Плакіда - практично єдиний з представників (був призначений Ющенком), який відкрито схвалив окупацію Криму і очолив у квітні 2014 року підприємство «Крименерго».

ПІСЛЯ ОКУПАЦІЇ

Після окупації Криму Представництво президента в Криму відновило свою діяльність вже на території материка. 22 травня 2014 року в.о. президента України Олександр Турчинов призначив своїм представником у Криму Наталію Попович.

Під тиском громадських організацій, які заявляли, що діяльність Представництва під її керівництвом є неефективною, що держорган не підтримує зв'язок з мешканцями окупованого Криму і не вирішує їхні проблеми, Попович звільнили. На зміну їй прийшов Борис Бабін - доктор юридичних наук, професор, громадський і політичний діяч, експерт багатьох українських і міжнародних організацій та інституцій. Всі його регалії давали надію, що Представництво запрацює на повну. Однак на своїй посаді він пропрацював трохи більше року і, не знайшовши підтримки і необхідного для Представництва рівня комунікації з керівництвом країни, а також у зв'язку із завершенням президентства Петра Порошенка, залишив свою посаду.

Новий президент Володимир Зеленський 26 червня 2019 року підписав указ про призначення своїм постійним представником в АРК Антона Кориневича.

З новою командою у Представництва, ймовірно, зійшлися всі пазли як у комунікації з главою держави та іншими особами і структурами, від яких залежить політика щодо Криму – частина апарату Представництва саме з цією метою переїхала з Херсона до Києва, так і у зв'язку з громадськими експертними колами, завдяки чому і склад державного органу змінився, його наповнили молоді кадри, які звикли працювати, що називається, «в полі».

Наприклад, перший заступник голови Дар'я Свиридова прийшла до Представництва президента України в Криму з правозахисної організації Українська Гельсінська спілка з прав людини, де вона працювала юристом-експертом.

На прессніданку, який проходив у день 29-річчя Представництва президента України в АРК, з журналістами Дар'я Свиридова говорила про те, що на самому початку роботи для нової команди Представництва завданням номер один у питанні визначення дорожньої карти з кримського питання було вироблення Стратегії деокупації та реінтеграції Криму.

Для неї та її колег було неприйнятним, що за 8 років українська держава не визначила на законодавчому рівні своє ставлення до окупації Криму, не виробила стратегії звільнення півострова та методів захисту прав людей, які проживають в умовах російської окупації.

ЗАКОНОПРОЕКТИ, ЯКІ РУХАЮТЬ УКРАЇНУ В НАПРЯМКУ ДЕОКУПАЦІЇ КРИМУ

Майже два роки нова команда Представництва активно працювала над Стратегією деокупації Криму, і сьогодні Україна має цей документ. 11 березня 2021 року президент своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», а 13 квітня глава держави підписав указ «Про пріоритетні напрямки діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим», яким вперше була затверджена Стратегія його діяльності в умовах тимчасової окупації півострова.

Інший дуже важливий пакет документів, над яким працює Представництво, пов'язаний вже з реалізацією ухваленої Стратегії.

Він був затверджений в рамках підготовки Кримської платформи, інсталяційний саміт якої відбувся у серпні 2021 року в Києві.

Деякі з цих законопроєктів були ухвалені ще до згаданого саміту, наприклад важливий для всіх кримчан закон, який скасовував вільну економічну зону «Крим».

"Це був ганебний закон, який дозволяв торгівлю в умовах окупації, який дискримінував громадян України з Криму, обмежуючи їх у доступі до численних економічних і банківських послуг. Сьогодні закон про вільну економічну зону «Крим» скасований", – констатувала на брифінгу Свиридова.

Другий важливий документ, який, за її словами, був ухвалений до саміту Кримської платформи – це закон про корінні народи Криму.

"Цей закон чекали не вісім, а 30 років, і ми дуже раді, що цього року він був ухвалений і сьогодні уряд розробляє заходи щодо його виконання", – повідомила заступниця представника президента.

За її словами, днями був ухвалений ще один важливий закон - 6104, який стосується соціального та правового захисту осіб, позбавлених волі внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей.

Як підкреслила Свиридова, йдеться про надання правової, соціальної, фінансової, а також психологічно-реабілітаційної та медичної допомоги зазначеним особам після повернення їх на підконтрольну територію в Україну.

"Держава, на жаль, сьогодні не може звільнити цих людей, це залежить від країни-агресора, але вона визначила свою позицію щодо них і може надавати їм і їхнім сім'ям допомогу на час позбавлення їх волі, а також допомогу в реабілітації після звільнення", – зазначила вона.

За словами Свиридової, в пакеті законопроєктів, які розробляються Представництвом, є ще два важливі документи, «які стосуються наших людей на окупованій території». Один із них – Про захист прав віруючих Православної церкви України в Криму – вже включений до порядку денного Верховної Ради України.

"Усі ці 8 років релігійна громада зазнавала значних утисків з боку країни-окупанта, і постанова, яка знаходиться на розгляді в парламенті, ставить питання про захист єдиного кафедрального собору ПЦУ в місті Сімферополі, який має бути переданий у власність держави Україна для подальшого його захисту", – повідомила заступниця Кориневича.

Є ще один важливий законопроєкт, зазначила вона, який знаходиться поки на стадії розробки, він стосується документування дітей, народжених на окупованих територіях.

"На жаль, на 8-й рік окупації ми маємо лише близько 9% фактів документування народження дітей на окупованих територіях згідно з українським законодавством. Це означає, що дуже мало хто з цих дітей зможе підтримувати з Україною правовий зв'язок", - зазначила держслужбовець.

За її словами, така ситуація пов'язана з тим, що в Україні досі залишається дуже складною процедура встановлення фактів народження дітей на окупованих територіях і її необхідно спростити, що і є у планах Представництва президента України.

У фокусі його уваги - також два законопроєкти, які розробляються урядом за участю Представництва. Один з них ініційований МЗС з метою внесення системних змін до санкційної політики держави.

"І другий закон, який розробляється урядом і нами у партнерстві з Меджлісом, стосується статусу кримськотатарського народу", – повідомила Свиридова, висловивши надію, що майбутнього року обидва ці законопроєкти будуть внесені до парламенту.

За її словами, усі такі рішення - ухвалені і ті, які плануються до розгляду парламентом найближчим часом - допоможуть Україні більш активно рухатися в напрямку деокупації та реінтеграції Криму.

ЯК ЗАЛУЧИТИ КРИМСЬКУ МОЛОДЬ І НАВІЩО В УКРАЇНІ ПОТРІБЕН МУЗЕЙ ПРО АГРЕСІЮ РОСІЇ

Якщо у виступі Свиридової на брифінгу звучали основні підсумки роботи за 2021 рік, то інша заступниця Кориневича – Таміла Ташева, яка прийшла в нову команду Представництва президента з громадської організації Крим-SOS, розповіла про головні проєкти, заплановані у 2022 році.

За її словами, один із запланованих проєктів - Музей російської агресії. Він вже є публічним і був презентований близько 2 місяців тому разом з Інститутом національної пам'яті, Офісом генпрокурора, МЗС та Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Платформу Музею про агресію Росії в Україні, один з блоків якого стосується Криму, наступного року планується розширювати і наповнювати новими матеріалами.

Другий проєкт буде присвячений більш активному залученню кримської молоді до здобуття освіти в Україні через доступні сервісні та інформаційні модулі.

Як повідомила Ташева, у 2021 році лише 400 дітей з Криму скористалися можливістю вступити до українських навчальних закладів, що, на її погляд, дуже мало.

«З метою залучення кримської молоді важливо проводити правильну інформаційну кампанію. Зокрема, треба розповідати, що через ресурс «Єдиного вікна» випускникам кримських шкіл буде легше отримати інформацію про вступ до українських навчальних закладів. Тому наступного року цей проєкт буде одним з пріоритетних у нашій роботі», – сказала Ташева.

Наприклад, пояснила вона, сервісні та інформаційні модулі «Єдиного вікна» можуть надати можливість кримчанам не лише отримати необхідну інформацію, пройти навчання, а й скласти іспит і "прямо на цьому ресурсі подати документи на навчання онлайн".

При цьому йдеться як про навчання в університетах та інших навчальних закладах країни, так і про можливість продовжити навчання за кордоном у рамках програм обміну студентами між Україною та іншими країнами.

Спростити доступ кримської молоді до інформаційних ресурсів в Україні, вважає Ташева, можна «завдяки координації роботи представників громадських організацій і держорганів».

А ще, вважає вона, для Представництва є важливими не лише міжнародна робота або розробка нових проєктів в Україні, а й збереження зв'язків з людьми, надання їм допомоги, тому що саме через «емпатичне ставлення до наших громадян ми можемо повертати їх і максимально проводити політику реінтеграції Криму».

НОВА ФЛАГМАНСЬКА СЛУЖБА

Про те, що визначення правильних пріоритетів, підбір грамотних кадрів і збереження зв'язків з Кримом є найважливішою запорукою успішної роботи Представництва президента України в Криму – сказав у своєму виступі на прессніданку Антон Кориневич.

За його словами, з серпня цього року Представництво президента України в АР Крим і Севастополі стало одночасно національним офісом Кримської платформи, що потребувало створення додаткових служб, зокрема, служби для забезпечення керівництва діяльністю Кримської платформи.

"Оскільки це флагманська служба в умовах нашого органу, ми довго працювали, щоб залучити до керівництва цією службою фахівця високого рівня, який розуміє, як правильно працювати на цьому треку. Сьогодні з нами Марія Томак, яка пройшла всі конкурсні процедури, і на початку січня вона вже почне з нами працювати", – повідомив Кориневич.

За його словами, офіс Представництва та Кримської платформи також посилений двома новими відділами - з інформаційного забезпечення та правової роботи. Як резюмував Кориневич, "нові призначення свідчать про те, що у нашого органу є довіра з боку експертного та громадянського співтовариства. Ми вдячні за цю довіру і зробимо все, щоб робота з деокупації та реінтеграції Криму рухалася вперед".

Сама Марія Томак, яка до приходу в нову команду була головою громадської організації «Медійна ініціатива за права людини», зізналася журналістам, що для неї керівництво службою із забезпечення діяльності Кримської платформи – це «значний виклик», який вона прийняла, тому що довіряє команді Представництва.

"Офіс Кримської платформи - це такий стартап державний, який є амбітним викликом і вимагає дуже великої відповідальності, перш за все перед громадянами України в Криму. Я погодилася на цей виклик, тому що у мене є велика довіра до команди Представництва президента України в Криму, яка протягом двох років показала людське, а не бюрократичне ставлення і ефективність в роботі", – сказала правозахисниця.

Марія Томак висловила надію, що "буде синергія" й з іншими інституціями та державними органами України, з парламентарями, експертними колами, міжнародними партнерами, що робота офісу Кримської платформи наповниться новими важливими проєктами, і він стане тим хабом, який буде об'єднувати і координувати всю роботу з деокупації та реінтеграції Криму.

Зера Аширова, Київ

Фото Юлії Овсяннікової та з відкритих джерел