Ташева: У Раді Європи було важливо озвучити державні рішення стосовно Криму
Про це вона сказала в коментарі кореспонденту Укрінформу за підсумками круглого столу на тему “Ситуація з правами людини в окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна) – Розвиток подій внаслідок російської збройної агресії”, організованому Офісом генсека Ради Європи у Страсбурзі.
“Ми розуміємо, що інституції Ради Європи постійно між собою комунікують... приймаючи ті чи інші рішення, які можуть стосуватися питань Криму, в тому числі, можливо, нові резолюції. Це допоможе бути більш обізнаними щодо ситуації в Криму з порушеннями прав людини саме в контексті повномасштабного вторгнення”, - сказала Ташева.
Під час круглого столу у Раді Європи, серед іншого, вона озвучила цифри, пов’язані з політичним переслідуванням у Криму: “На цей момент це 155 політв’язнів, 109 з них - кримські татари. Ми знаємо про понад 200 справ по статті про дискредитацію збройних сил рф, 178 з них - зі стягненням у вигляді штрафу”.
За словами Ташевої, у цих 178 адміністративних справах з обвинувачених було стягнуто 5 млн 527 тис. російських рублів, до чотирьох осіб стягнення застосовувалися двічі. Такі неправомірні рішення ухвалювали 69 суддів.
“132 рішення було опубліковано з мотивувальною частиною, з них ми змогли побачити, які здебільшого це були так звані порушення”, - пояснила вона. Йдеться про притягнення до адміністративної відповідальності за гасла “Ні війні!”, “Чекаємо на ЗСУ”, “Слава Україні!”.
Також були застосовані достатньо великі штрафи, наприклад, 75 тис. руб. до адвоката Едема Семедляєва, або до викладача одного з навчальних закладів Андрія Білозерова - двічі, разом 100 тис. руб., та 13 діб адміністративного арешту.
Під час круглого столу також згадували кримських активістів Олександра Тарапона та Богдана Зізу. Підкреслювалося, що випадків порушення прав і політичних переслідувань у Криму більше, ніж це можна зафіксувати. “На когось тиснули, когось змусили на камеру зізнатися, ніби вони там щось порушували і таке інше. Тому таких випадків набагато більше”, - зазначила Ташева.
Представниця Президента в АРК додала, що також обговорювалися питання функціонування української і кримськотатарської мов, переслідування на етнічному ґрунті кримських татар та української громади Криму, зокрема, Кримської єпархії Православної церкви України.
Водночас, за її словами, під час заходу в Раді Європи йшлося про дії Української держави.
“Ми як Представництво, виконуючи функції національного офісу, який отримав завдання від Президента України, працюємо над першочерговими кроками після деокупації. Це багато питань, які пов’язані з відновленням публічної влади, відповідальності (амністії, люстрації), правом власності на території Криму. А також російських громадян, які, на наше переконання, мають всі виїхати з території півострова - саме російських громадян, які незаконно прибули на територію Криму і проживають там. Над цими завданнями ми теж працюємо”, - розповіла Ташева.
Під час круглого столу також ішлося про роботу над законодавчим закріпленням статусу кримськотатарського народу, про закон про політв’язнів, який вже набув чинності.
“Для нас було важливо озвучити власне державні рішення, які важливі для Криму”, - підкреслила представниця Президента України в АРК.
Як повідомляв Укрінформ, у Страсбурзі в Раді Європи відбувся круглий стіл “Ситуація з правами людини в окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна) – Розвиток подій внаслідок російської збройної агресії”. Мета заходу - отримання інформації для підготовки наступного звіту генсекретаря РЄ Марії Пейчинович-Бурич щодо ситуації на тимчасово окупованому Кримському півострові. Звіт улітку планують винести на голосування Комітету міністрів Ради Європи.
