В Україні вийшла нова книга про українку-султану й таємниці османських правителів
Про роман, головних героїв та процес його написання письменниця розповіла Укрінформу.
“Це третя султана-українка, яка стала матір’ю султана Османа ІІІ (роки правління – 1754–1757). Він відомий тим, що найстаршим – у 55 років зійшов на трон. До цього півстоліття просидів зачиненим у покоях палацу Топкапи, які отримали назву «золота клітка», - розповіла письменниця.
Правління Османа ІІІ було нетривалим (2 роки, 10 місяців і 18 днів) та насиченим катаклізмами: неймовірно морозними зимами у Стамбулі, під час яких замерзла навіть затока Золотий Ріг; руйнівними пожежами, що знищили значну частину приватних та громадських будівель; землетрусами й епідемією чуми, яка забрала сотні життів.
“Але найбільше запам’яталася серія підозрілих смертей у палаці Топкапи, які сколихнули суспільство та яничарів. Ідеться про втрати серед шехзаде – синів Ахмеда ІІІ від різних матерів, які сиділи замкненими у кафесі. Відтак Стамбулом ширилися чутки про отруєння престолонаступників за наказом правлячого султана Османа ІІІ. Той нібито прагнув усунути братів, аби вони не зазіхали на трон та владу”, - каже авторка роману.
За її словами, Осман ІІІ і сам жив під страхом стати наступною жертвою таємничого вбивці, який орудував у його палаці, але ким був цей душогуб - ніхто не знав. Відповідь на це запитання знайшов головний євнух гарему.
«Така історія мені видалася цікавою і надихнула на створення детективного історичного роману. Перед його написанням я мріяла пошукати натхнення в легендарному готелі Стамбула Pera Palace, в якому Агата Крісті працювала над найвідомішим детективом «Убивство у Східному експресі», але через війну не склалося. Тож свою книгу я писала в Києві під звуки сирен та вибухів», – ділиться враженнями Олександра Шутко.
Задля створення детективного роману письменниця вивчала архівні документи та розвідки турецьких дослідників.
Але найбільше інформації, каже, вдалося отримати від сучасників Османа ІІІ – угорця за походженням Франца Тотта (1733—1793), який як секретар свого дядька – французького посла Шарля Грав’є, шевальє де Вержена відвідав 1755 року Стамбул і видав «Записки про турків і татар», та польської лікарки Соломеї Русецької, котра 1760 року стала окулісткою султанського гарему. Її спогади, викладені у книзі-щоденнику «Авантури мого життя», проливають світло на життя наложниць султана та його сестер, з якими вона особисто спілкувалася.
Все це, за словами Олександри Шутко, дозволило відтворити події з життя Османа ІІІ та його наступника – Мустафи ІІІ, і розкрити таємницю дивних смертей у султанському палаці.
Наприкінці детективного історичного роману міститься список опрацьованих джерел та залучених ілюстрацій.
Як повідомляв Укрінформ, у січні цього року в Україні вийшла остання частина історичної трилогії про Роксолану «Роксолана. Союз із сефевідами», в якій ідеться про укладання 1555 року Амасійського мирного договору між Османською імперією та сефевідським Іраном після 40-річної війни.
Фото: Олександра Шутко
