House of Europe оголосила переможців конкурсу грантів на переклад українських книжок

Видавництва отримають до 5 тисяч євро, щоб перекласти книжку українського автора мовою країн Європейського Союзу.

Серед цьогорічних переможців, зокрема латвійське видавництво Orbita, яке перекладе поетичну збірку про війну на сході України "Абрикоси Донбасу" письменниці, поетки та сценаристки Любові Якимчук.

Збірку перекладуть латвійською Мара Полякова, Маріс Салейс та Інгмара Балоде.

"Це книга віршів, які не лише проникають у душу, а й продирають нутро. Вони залишають наскрізні отвори у свідомості, крізь які прозирає та реальність, від якої хочеться затулитися долонями. Ці “Абрикоси Донбасу” достигають цілком в пору і смакують водночас гірко і солодко", — йдеться в анотації до книжки.

В Україні збірка вперше вийшла у "Видавництві Старого Лева" у 2015 році.

Грецьке видавництво Vakxikon Publications перекладе есей "Найдовша подорож" поетеси, письменниці та літературознавиці Оксани Забужко. Грецькою книжку перекладе Елені Каціолі.

"Що лишається письменникові, коли війна висмикує його з робочого кабінету і виносить у повітря, в чужу країну, в наскрізне «ніде» між небом і землею, ставлячи на паузу? Пам’ять. Мова. Запас нерозказаних історій. Забужко розглядає витоки сьогоднішньої російсько-української війни у двох часових вимірах — тридцятилітньому і трьохсотлітньому, перемежовуючи їх власними спогадами про те, як необлічима сума людських воль здатна змінити хід історії", — йдеться в анотації.

Вперше книжка вийшла у видавництві "Комора" у 2022 році.

Угорське видавництво Csirimojó Cultural Association перекладе дитячу книжку "Я так бачу" ілюстраторки Романи Романишин та автора дитячих книжок і мистецтвознавця Андрія Лесіва.

Перекладе книжку угорською Габор Кернер.

"Пізнавальна книжка-картинка про зір. Про те, що ми можемо бачити очима, і про те таємниче, невидиме для ока, яке пробуджує в нас цікавість до Всесвіту і до власної сутності. Про мікроскопи та телескопи, які допомагають нам побачити щось неймовірно дрібне або дуже далеке. Про те, що декому, аби краще бачити, потрібні окуляри, а незрячі потребують спеціального шрифту і символів, аби читати й орієнтуватися в просторі", — йдеться в анотації.

В Україні книжка вийшла у "Видавництві Старого Лева" у 2017 році.

Французьке видавництво Maison d’Europ et d’Orient перекладе пʼєсу "Зелені коридори" письменниці, сценаристки та драматургині Наталії Ворожбит.

Французькою пʼєсу перекладе керівниця відділу українознавства в національному інституті східних мов та культур Inalco Ірина Дмитричин.

П’єса розповідає історію чотирьох українок-біженок з Харкова, Чернігова, Бучі та Києва, які зустрічаються на кордоні України, вирушаючи до Європи та про те, як розгортаються їхні життєві шляхи та як формуються стосунки з європейцями.

Угорське видавництво Ampersand & Son Kft. перекладе роман "Охайні прописи. Шовковий шляфрок ерцгерцога Вільгельма" письменниці, перекладачки та журналістки Наталки Сняданко.

Угорською роман перекладе Петер Бараш.

"У центрі роману особиста історія одного з найекстравагантніших членів імператорської родини Габс­бурґів — Вільгельма, більше відомого в Україні за бойовим псевдонімом Василь Вишиваний. У романі його українську ідентичність розширено уявною — ймовірною — частиною біографії. У ній він не помирає у стінах Лук’янівської в’язниці, як відбулося насправді, а опиняється в радянському Львові, одружується, виховує сина й онуку, разом із дружиною, котра походила з давньої львівської родини, намагається пристосуватися до нової суворої дійсності. Водночас цей роман — історія кількох родин, країн, епох, воєн і міжвоєнь", — йдеться в анотації.

Українською роман вийшов у 2017 році у "Видавництві Старого Лева".

Шведське видавництво 20TAL Bok перекладе збірку поезій "Кінечні пісні" поетеси та перекладачки Ірини Шувалової.

Збірку перекладе шведською Сюзанна Вітт.

"Це книга втрачання: минулого (яке проминуло), теперішнього (пошматованого війною та відстанню), майбутнього (яким ми його уявляли), себе (що не спромагається вписатися в цю хистку систему координат). Водночас кінечні пісні не просто співаються при кінці речей, а й самі рано чи пізно закінчуються. А отже, це й книга надії, книга відкритих можливостей і чогось незвіданого попереду. Коли втрати відспівано, з мовчання, що настає по тому, народжується простір для нового світу і нової пісні", — йдеться в анотації.

Українською книжка вийшла у "Видавництві Старого Лева" у 2024 році.

Естонське видавництво Academic Studies Press перекладе книжку "Війна з тильного боку" романіста, поета і перекладача Андрія Любки.

Англійською книжку перекладуть Юлія Любка та письменниця Кейт Цуркан.

"Війна – це фронт, битви і смерть, але водночас це життя за багато кілометрів від лінії зіткнення, щоденний побут, рутина, нові реалії. Ця проза – про війну з тильного боку, зі спини, з тилу; про поїздки на фронт, волонтерство і щоденні виклики цивільного життя. Багата на деталі, цікаві розповіді й описи реальних пригод, ця книжка створює панорамну картину життя в Україні під час війни. Нон-фікшн про письменника, який раптово для себе стає волонтером і постачає джипи для української армії. Щоденник? Так, але не тільки", — йдеться в анотації.

В Україні книжка вийшла у 2024 році у видавництві Meridian Czernowitz.

Чеське видавництво Větrné mlýny s.r.o. перекладе роман "Амадока" письменниці та перекладачки Софії Андрухович.

Перекладе книжку чеською Петр Калина.

"Понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману "Амадока" тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яті: чоловік не пам’ятає ні свого імені, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомості, зшивати докупи спільну історію", — йдеться в анотації.

В Україні книжку видали у "ВСЛ" у 2020 році.

Як повідомляв Укрінформ, програма House of Europe оголосила конкурс грантів для музеїв, архівів та громадських організацій, які прагнуть зберегти та оцифрувати культурну спадщину.