Субсидії: треба зекономити 5 мільярдів гривень
Останнім часом, десь з початку року, ожила тема житлово-комунальних субсидій.
По-перше. Раптом стали поширюватися чутки, що вже отриману субсидію варто до кінця опалювального сезону використати повністю, простіше кажучи - спалити газу стільки, на скільки держава надала грошову допомогу. Інакше, мовляв, нова субсидія буде скорочена, а то й зовсім скасована. Міністерство соціальної політики активно спростовує ці чутки, вважаючи, що вони вигідні, зі зрозумілих причин, виключно постачальникам газу, і підкреслює, що споживачам в будь-якому випадку вигідно газ економити. «У будь-якому» - це тому, що наразі міністерство не має однозначного рішення (обіцяє його знайти на кінець опалювального сезону), як чинитиме із зекономленими конкретним споживачем коштами: або дозволить їх врахувати у сплаті за газ під час літнього сезону, або знайде механізм, як люди могли б вкласти ці кошти в енергозбереження на наступні сезони. А сьогодні головний заклик міністерства: економити треба завжди, це на користь і державі, і конкретним людям.
Утім, якби йшлося лише про розв'язану недобросовісними постачальниками газу кампанію брехливих чуток, то й проблеми, за великим рахунком, не було б. Уряд і Міністерство соціальної політики закрили б питання у той чи інший спосіб, бо їм, звісно, невигідно фактично заохочувати на наступний опалювальний сезон ситуацію. Яка спричинить невиправдану перевитрату такого дорогого для України газу. Тим часом із цими субсидіями і справді накопичилося чимало реальних проблем, які й стали другою, набагато серйознішою, причиною уваги і політиків, і урядовців, а отже - і ЗМІ, до означеної теми. Ця друга причина звучить просто, навіть банально - гроші!
Минулого року бюджет виділив на житлово-комунальні субсидії 24,5 мільярдів гривень, цього року - вже 35 мільярдів. Гроші немаленькі, а тим більше сьогодні, коли ситуація в економіці, м'яко кажучи, невесела. Тому й сталося те, що мало статися, а саме.
Торік субсидію отримали практично усі, хто не полінувався подати заявку, бо процедура отримання субсидій була достатньо спрощеною і, що важливіше, влада фактично не переймалася перевіркою даних про заможність/незаможність, що їх подавали претенденти на субсидію. Таку «ліберальність» влади пояснити дуже легко, власне, вона її й не приховує: головним завданням було не допустити соціальних протестів в умовах різкого підвищення тарифів на усі житлово-комунальні послуги (і більше всього - ціни на газ) на тлі загального так само різкого падіння економіки (насамперед - знецінення гривні). Завдання виконано, люди всерйоз не бунтували.
Цього року уряд вирішив, з огляду на брак коштів у бюджеті, що настав час ретельно перевірити, чи справді гроші від держави отримують ті, хто без них не може обійтися. Названа вже конкретна сума, яку уряд хоче отримати в бюджет за рахунок проведення аудиту та верифікації соціальних виплат громадянам - 5 мільярдів гривень. Задля цього у структурі Міністерства фінансів створюється окремий підрозділ - управління верифікації та моніторингу виплат. Очолить його «фінансист з 20-річним стажем, голова правління IdeaBank протягом 7 років, дворазовий володар звання «Банкір року», кандидат економічних наук, майбутній доктор економічних наук Uniwersytet Ekonomiczny we Wroclawiu... наш новий начальник Управління верифікації та моніторингу виплат Міністерства фінансів України Андрій Рязанцев», - це все з інформації на сторінці у Фейсбук міністерства.
На перший погляд, нічого незвичного не сталося. Справді, треба ж стежити за належним використанням державних коштів, зрештою,таким є прямий обов'язок урядовців. Тим більше, що усім нам очевидно - з огляду на: 1) жалюгідний стан інформативної бази про доходи і майно громадян; 2) прояви корупції серед чиновників; 3) неминучі помилки, коли масштаб роботи - десятки мільярдів гривень; то знайти порушення при виплаті житлових субсидій не становитиме надскладної проблеми.
Однак потрібно не просто знайти помилки і зловживання, а «зекономити» 5 мільярдів гривень. При такому масштабі завдання помилки і зловживання вже можливі й в інший бік, тобто -невиплати чи скорочення субсидій тому, хто її справді потребує.
Все це - проблеми адміністративного характеру, і самі по собі вони не створили б нинішнього загострення теми серед урядовців. А таке загострення є, хоча самі урядовці відверто про них воліють не говорити. Виникло воно через те, що надавати житлово-комунальних субсидії (і, до речі, усі інші види соціальної допомоги) буде одне відомство - Міністерство соціальної політики, а визначати правильність такого надання буде інше - Міністерство фінансів. Така ситуація, безумовно, нервує Міністерство соціальної політики. Адже кожна гривня, «зекономлена» (тобто, збережена для державного бюджету) підлеглими «фінансиста з 20-річним стажем» Андрія Рязанцева, означатиме, що підлеглі міністра Павла Розенка цю гривну «розбазарили» чи готові були «розбазарити». Зрозуміло, очільники Міністерства соціальної політики побоюються, що, грубо кажучи, проти них, а також проти політичних сил, висуванцями яких вони є (зрозуміло, насамперед - сам міністр) таким чином сформується політичний компромат.
Не дивно, що рішення доручити Міністерству фінансів перевіряти обгрунтованість надання соціальних пільг (фактично - перевіряти Міністерство соціальної політики) критикується. Приміром, фінансовий аналітик, начальник відділу стратегічного планування UniCredit Bank Єгор Перелигін, коментуючи Укрінформу появу в структурі Міністерства фінансів управління верифікації та моніторингу виплат, зауважив: «Взагалі ця функція потрібна, вона була в багатьох країнах, де проводилися «важкі» реформи, але якщо немає незалежності від державних органів впливу, політичних сил, то людина на посаді все одно буде виконувати волю політичних лідерів і брати участь у політичних іграх». Як бачимо, експерт звертає увагу на небезпеку «заполітизованості» очевидно потрібного органу контролю за доцільністю тих чи інших соціальних виплат. Політика в Україні не оминає нікого й ніщо. Ось й інший фахівець - економіст, керівник проекту «Успішна країна» Андрій Блінов - підкреслив у коментарі Укрінформу щодо створення нового підрозділу Міністерства фінансів: «Фактично йде дублювання різних функцій або через те, що якесь підприємство з чимось не погоджується, або просто через брак комунікації. Це кричущий випадок браку комунікації у владній команді». Знову політика, бо саме політичне суперництво різних партій, представники яких складають уряд, призводить до такого очевидного «браку комунікацій». На думку Блінова, «мусить бути єдиний реєстр отримувачів соціальної допомоги і пільг, і цими питаннями можуть спільно опікуватися, наприклад Міністерство юстиції та Міністерство фінансів. Однак відповідальність за наявність такого реєстру повинна бути покладена на Міністерство соціальної політики».
Міністр фінансів Наталія Яресько налаштована будь-що виконати план-завдання віднайти за рахунок економії на соціальних виплатах згадані 5 мільярдів. Інакше, визнає пані міністр, їй доведеться шукати ці гроші десь в іншому місці. Не згодна Яресько і з тим, щоб хтось інший шукав для неї 5 мільярдів. «Я твердо вірю, - написала вона на своїй сторінці у Facebook, - що Мінсоцполітики, як і будь-яке інше міністерство, що здійснює видатки, не може саме перевіряти, чи правильно воно їх здійснює... Ми очікуємо, що опрацюємо всі наявні ключові розбіжності і уряд ухвалить необхідні постанови...».
Зрештою, урядовці раніше чи пізніше визначаться з тим, хто і як забезпечить економію на соціальних виплатах. А українцям доведеться - хоч-не-хоч - врахувати ту обставину, що уряд (теж хоч-не-хоч) буде набагато жорсткіше, ніж раніше, контролювати законність соціальних виплат. Цього року нас чекає нова хвиля підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, включно з новим підвищенням ціни на газ. Охочих отримати субсидій тільки побільшає, а от «лібералізм» влади, схоже, може взагалі зникнути. Тим часом, мільйони людей в Україні мають не задекларовані доходи (нагадаємо, 40% економіки - в «тіні»), і значна їх частина отримує чи розраховує отримати ті чи інші соціальні пільги та житлово-комунальні субсидії. А отже ризикує втрапити під покарання після виявлення цих доходів.
Наскільки жорсткість контролерів від влади буде відступати під загрозою політичних обставин (вірогідність соціального популізму влади в очікуванні виборів чи через побоювання масштабних соціальних протестів), і чи буде відступати взагалі (адже ситуація в економіці таки змушує до справді непопулярних кроків) - спрогнозувати неможливо. Залишається втішитися думкою, що вже очевидна напруженість ситуації з житлово-комунальними субсидіями, яка складається з початком року, стане для нашої влади черговою нагальною причиною не зволікати зі справжніми політичними та економічними реформами в країні.
