- До Франції ми привезли лінійку зразків бронетехніки вітчизняного виробництва. Зокрема, це бронеавтомобіль «Дозор-Б», бронетранспортер БТР-4. Це суто українська розробка, яка гідно конкурує зі світовими аналогами. Вона має потужне озброєння, маневрені якості та надійний захист, перевірені бойовими діями. Майже 80 БТР-4Е посилили українське військо під час бойових дій на сході нашої країни. При цьому наші інженери модифікували БТР-4 відповідно до стандартів НАТО.

Але труднощі лише загартовують нас. Підприємства концерну набули великого позитивного досвіду. Насправді ми отримуємо на виході своєчасну і сучасну бронемашину. Товщина броні «Дозора-Б» становить 12 мм, у той час, як автомобілі, що виробляються в Україні, мають лише 6-міліметрову броню. Ми встановили на «Дозорі» добре відомий двигун німецької компанії «Дойц» (Deutz) та автоматичну коробку передач від американської всесвітньовідомої компанії «Елісон» (Allison Transmission). На бронеавтомобілі використовуються колісні редуктори зі знаменитого БТР-80, перевіреного часом і бойовими діями бронетранспортера, який використовує увесь світ. Отже ми зробили ефективний бронеавтомобіль, залишилося лише його довести до потрібної кондиції. Будь-яка країна, яка придбає його, не потрапить у залежність, ми не замикаємо усі компетенції на собі. 

Зрештою, згадаймо світовий досвід. Відомі світові бренди у галузі автомобілебудування у випадках виявлення дефектів переносять терміни виходу нового продукту на рік, а то й два. Це нормальна світова практика. Відомі приклади в авіаційній, автомобільній та космічній індустріях, коли після виявлення дефектів зразки доопрацьовувалися і конструктори виходили на потрібний результат. У нашому випадку, йдеться про зміщення термінів на місяці. Ми намагаємося бути відкритими, чесно і публічно визнавати проблеми та шукати шляхи їхнього вирішення.

Разом з тим, у цій історії присутній і зовнішній фактор. В Україні є люди, які в умовах гібридної війни намагаються розхитувати ситуацію. На мою думку, тут залучені зовнішні сили. Можливо конкуренти. Це лише свідчить, що ми на вірному шляху.

- Концерн уперше тут демонструє вітчизняні БПЛА (безпілотні літальні апарати). Представлені безпілотними є засобом розвідки та  високоточного визначення координат цілі. Нині українським ОПК (оборонно-промисловим комплексом) розробляються нові види такого озброєння для армії. Вони працюють у складі  систем керування боєм та управління вогнем артилерії.

- А як швидко вони рухаються?

- Вітчизняні БПЛА розвивають швидкість понад 100 км на год, мають тривалість польоту до 12 годин та працюють на висоті 2 км.

- Скажіть, а ці системи вже стоять на озброєнні в українській армії, на фронті?

- На початку 2016 року українська армія отримала першу партію суто вітчизняних безпілотних комплексів - БпАК-МП-1. Кожен із них складається з трьох безпілотників, системи управління й спостереження.

- А хто є розробником українських дронів?

- Безпілотний авіаційний комплекс був розроблений фахівцями ДК «Укроборонпром» спільно з науковцями Національного університету «Київський Політехнічний Інститут». Виготовляється високотехнологічний прилад на київському підприємстві ВАТ «Меридіан»  ім. С.П.Корольова. На підприємствах концерну відбувається розробка й інших потужних вітчизняних БПЛА та безпілотних авіаційних комплексів. Центром цієї роботи визначено ДП «Антонов».

- Буквально днями ми запустили глобальну реформу. Передусім вона торкнеться авіаційної промисловості. Ми створили авіаційний кластер на базі підприємств Державного концерну «Укроборонпром». Створення авіаційного кластеру покладе початок реформуванню оборонної промисловості загалом. Під час його створення ми використовуємо досвід провідних світових компаній цієї галузі, частина з яких сьогодні присутня тут на виставці Eurosatory-2016 у Франції. Ми хочемо консолідувати усі можливості промисловості, які відносяться до авіаційного виробництва, і у такий спосіб насправді отримати синергію.

- А чому ви розпочали саме з авіаційного кластера?

- Тому, що він відкриває грандіозні перспективи для ринку. З його допомогою ми зможемо інтегруватися у світовий ринок, впровадити світові стандарти і розширити лінійку як партнерів, так і зразків. Перш за все, цей кластер консолідує всі авіабудівні потужності України. Ядром цієї трансформації стане промисловий авіагігант «Антонов». На сьогодні це підприємство здійснює програму імпортозаміщення російських товарів, поглиблює співпрацю із західними партнерами та орієнтується на міжнародний ринок. Серед основних партнерів ви визначили таких глобальних гравців, як Pratt & Whitney Canada Corp. (Канада), Honeywell (США), Liebherr (Німеччина), Aerospace та Thales (Франція).

Окрім «Антонова», до складу корпорації увійшли ПАТ УКРНДІАТ, ДП «Новатор», ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», ДП «Харківське агрегатне конструкторське бюро» » і ПАТ Завод «Маяк». Це перші підприємства літакобудівного кластеру, у подальшому відбудеться його суттєве розширення - це відкрита система для підприємств будь-якої форми власності.

- Два роки тому наша країна зіткнулася з військовою агресією. Сьогодні Україна є щитом, який захищає європейські та світові цінності людства. Україна продовжує тримати основний удар російської агресії, намагаючись одночасно посилити оборонну індустрію. Стрімкий розвиток оборонного комплексу збігся у часі з цими трагічними подіями, що підштовхує нас до розвитку, інновацій, і відповідно змушує нас бути сильнішими. Будь-яка країна має свої особливості і переваги. Україна славиться своєю інтелектуальною спадщиною та науковим потенціалом. Наші інженерні кадри цінуються в усьому світі. Нагадаю, Україна має компетенції у суднобудуванні, авіабудуванні, ракетобудуванні, виробництві бронетанкової техніки, виробництві двигунів та турбін, радарів і ракет, оптики і електроніки, випускає високоточну зброю. Це сьогодні можуть собі сьогодні лиш одиниці країн. Можливості державного бюджету України сьогодні обмежені, а виробничі спроможності великі, тому ми зацікавлені у зовнішніх ринках. Ми чудово усвідомлюємо, що ефективна робота вітчизняної промисловості - це перемога у війні і на економічному фронті. Для досягнення конкретних цілей ми прибрали над українською оборонкою «залізну завісу».

- Що ви маєте на увазі?

- Ми відкриті й запрошуємо до співпраці нових партнерів, інвесторів, ми готові виробляти військову та техніку подвійного призначення у згаданих вище галузях. Ми запрошуємо іноземних партнерів інвестувати в проекти, виходити спільно на зовнішні ринки і разом заробляти кошти.

- У контексті створення авіаційного кластера, ви останнім часом здійснили упевнені кроки на індійському ринку. Розкажіть більше про співпрацю України та Індії у цьому сегменті...

- Україна підтримує тривалі ділові відносини з Індією. Індія експлуатує літаки родини «Антонов», що пройшли модернізацію на українських заводах. У світі не так багато виробників транспортної авіації, яку представляє серед інших саме «Антонов». У даний час ведуться переговори щодо постачання та виробництва авіаційної техніки «Антонова» до Індії.

- Ви маєте на увазі середньомагістральні транспортні літаки?

- Ми обговорюємо з індійською стороною можливість виробництва усієї лінійки Антонова. У даний час ідеться про роботи по проектах транспортних літаків Ан-178 у кількох варіантах, Ан-188 та Ан-124.

- На якому етапі триває співпраця?

- Зараз фахівці вивчають ємність світового ринку, тобто кількість літаків, які необхідно буде, і вже від цього буде проведено планування та розроблено технічне завдання під кожний з трьох проектів.

- Чи плануєте ви створити спільне підприємство з індійським холдингом «Релайенс» (Reliance Industries Limited)?

- У даний час йдуть переговори щодо можливої моделі наших взаємовідносин. Якщо слідувати їхній хронологічній логіці, то спочатку наші індійські партнери визначилися, що їм загалом цікава техніка «Антонов». Вона присутня на внутрішньому ринку. Індуси мають досвід її експлуатації, добре обізнані з сервісним обслуговуванням та умовами ремонту. Під час наступного етапу, наші індійські партнери визначили той модельний ряд, який їх найбільше цікавить. Передусім, для внутрішнього ринку. Це саме ті три моделі, які я вже називав. Зараз саме ми разом сконцентровані на цих проектах і переходимо до основного етапу, щоб ухвалити правильні рішення. І одним з таких рішень і є залучення компанії «Релайенс», з якою ми зараз і визначаємо систему взаємовідносин.

- Ідеться про трансфер технології та його умови?

- Розумієте ця галузь є надскладною. Неможливо просто взяти і зробити трансфер технології в Індію, оскільки в цій країні відсутня культура виробництва, бракує освітнього середовища. Тобто, спочатку планується створення підприємства, яке буде виробляти спільний проект шляхом фінансування, пошуку ринку збуту, маркетингових досліджень тощо. Але кінцевим завданням є виробництво літаків. Українська сторона чітко усвідомлює, що її партнер бажає, щоб із конвеєра цього підприємства виходили літаки з надписом «зроблено в Індії». Ми усвідомлюємо, що для цього партнерам потрібно отримати максимальні компетенції і це, на мою думку, правильна та мудра стратегія наших індійських друзів. Разом з тим аналіз глобального ринку свідчить про те, що провідні авіаційні виробники випускають техніку шляхом синергії роботи тисяч підприємств у різних куточках світу. Тому в цьому проекті знайдеться робота для багатьох країн.

- Ми рухаємося двома шляхами - революційним і еволюційним. Насправді ми почали тісно співпрацювати з офісом НАТО і практично включені у всі робочі групи Альянсу. У них працюють фахівці концерну. Позаминулого тижня відбулася зустріч представників української оборонної промисловості з представниками оборонних підприємств країн-членів НАТО. Більше 50 працівників концерну мають сертифікат офісу НАТО для роботи з стандартами Альянсу. 23 підприємства «Укроборонпрому» мають досвід роботи з стандартами та системами НАТО. В офісі «Укроборонпрому» свій кабінет має офіційний представник НАТО. Це революційний шлях.

Говорячи про еволюційний, зауважу, що лише торік ми провели 320 зустрічей з глобальними європейськими партнерами, які принесли очікувані результати. Наприклад, цього року у небо підніметься український літак, на якому не буде жодної деталі російського виробництва. Для порівняння, до геополітичних змін українські літаки були укомплектовані близько 50% російськими деталями, вузлами та агрегатами. Тепер усі ці деталі ми замістили продукцією відомих світових виробників. Що важливо, усі залучені до співпраці партнери у цьому проекті літака, мають необхідні сертифікати НАТО. Українські авіаінженери буквально за рік інтегрували у вітчизняний літак новітні західні системи випробувані часом та досвідом. Ми навіть виграли у ціні, оскільки глобальні компанії виробляють цю техніку масово, фактично для усіх брендів, а ми використали її для одного літака.

- Як така співпраця позначилася на українській оборонці?

- Випуск однієї одиниці бронетехніки дає можливість працювати до 40 оборонних підприємств та для близько 100 підприємств суміжних з ними. Сьогодні використання на 30% потенціалу оборонної промисловості України дозволяє закрити внутрішні потреби, а решта 70% - продукції йтиме на зовнішній ринок. Також, виконання експортних контрактів допоможе прискорити переозброєння української армії без додаткового навантаження на державний бюджет. «Укроборонпром» може переозброїти армію за рахунок експорту, а не за рахунок коштів вчителів та лікарів.  За кожен проданий за кордон танк ми можемо побудувати ще два для ЗСУ. Загалом, завоювання міжнародних ринків - це робота на перспективу, яка у результаті може принести значні додаткові кошти у дербюджет України.

- Чим ще приваблює наша країна іноземних інвесторів?

- Україна опинилася у такій ситуації, коли її національна валюта девальвувала втричі. І сьогодні вартість робочої сили та виробництва матеріалів в Україні набагато нижчі, ніж на світовому ринку праці та ресурсів. Нам потрібно використовувати ці переваги. Ситуація дуже схожа на ту, з яку мав Китай 20 років тому. Сьогодні середня зарплата в Україні становить близько 200 дол. США, і ми говоримо про висококваліфікованих працівників. Така ситуація може тривати приблизно упродовж 5 років. Сьогодні вартість 1 робочої години на оборонних підприємствах найнижча у світі і становить 1,2 дол. США. У той час як у США цей показник є найбільшим - 35,7 (дол. США), в Іспанії - 26,7, у Греції - 19,4, Польщі - 8,3, і навіть Китаї вдвічі більше, ніж у нас - 2,1 дол. США. Водночас Україна має високі компетенції у багатьох галузях, які я називав вище. Тому ми запрошуємо зарубіжних конструкторів, інженерів та інвесторів скористатися цієї конкурентною перевагою і у співпраці зробити нашу армію сильніше, освоїти український ринок та вийти на зовнішні. Ми водночас вирішимо два завдання: переможемо у війні і станемо успішними на економічному фронті.

- Добре. А як тоді вам вдається утримувати на такій зарплаті інженерів та конструкторів. Чи оцінюєте ви ризики відтоку «мізків»? Яким чином в Україні загалом розвивається сфера науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт?

- Сьогодні ця ситуація нас справді турбує. Разом з тим ми сподіваємося, що за допомогою партнерів нам вдасться більше вкладати у науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, більше виготовляти продуктів і звичайно краще сплачувати роботу інженерів. Першою подією на цьому шляху є створення авіаційного кластера, про який я вам розповідав. Зараз ми на шляху реорганізації профільних холдингів та систематизації виробничих процесів. Нашим інженерам стало цікаво співпрацювати з партнерами. Вітчизняні конструктори виконують замовлення, роблять ефективні рішення. У 2014 році ми відкрили і освоїли імпорт. Концерн вперше відкрив цю процедуру виробники почали імпортувати, наші інженери почали відчувати іноземну техніку та світові тенденції.

На імпортозаміщення Україна вже витратила понад 50 млн дол. США. Ми говоримо і про те, щоб заплатити інженерами і перепрограмувати техніку. Ці цифри були би ще більшим, якби ми хотіли би робити усе самостійно.

- Розкажіть про спільний з НАТО проект «розумна оборона»...

- Україна з 2014 року бере участь у проекті концепції «Розумної оборони», а саме в проекті «Захисті портів». Проект передбачає створення системи захисту портів та гаваней, як добре обладнаних, так і непідготовлених, особливо під час виконання завдань у складі експедиційних сил. В його основі лежить модульна побудова, яка буде спроможною до швидкого перекидання (розгортання) сил та відповідала б вимогам взаємосумісності.

- А хто, крім України бере участь у цьому проекті?

- Наразі до проекту приєдналося 16 країн: США, Бельгія, Данія, Нідерланди, Німеччина, Іспанія, Італія, Польща, Румунія, Болгарія, Норвегія, Португалія (лідер проекту), Великобританія, Туреччина, Йорданія та Франція.

Нині робота в ОПК вважається престижним працевлаштуванняя із конкурентоспроможною заробітною платою та можливістю професійного розвитку. Ми всіляко підтримуємо нові проекти молодих винахідників. Наприклад, безпілотними БпАК-МП-1 - яскраве свідчення цьому. Також «Укроборонпром» співпрацює з 50+ вишами в Україні та створює ще більше можливостей для стажування студентів на своїх підприємствах. Молодь на практиці знайомиться з процесами проектування, виробництва та випробувань новітнього високотехнологічного озброєння та військової техніки. Майбутні фахівці також мають змогу впроваджувати свої власні розробки вже безпосередньо на виробництві.

- Яким чином вирішується на підприємствах концерну соціальні питання?

- Концерн зберіг своїм підприємствам-учасникам, які розташовані не на окупованих територіях, систему закладів відпочинку для працівників, їх родин та ветеранів оборонної промисловості держави. «Укроборонпром» працевлаштовує на свої підприємства ветеранів АТО - їх досвід з передової є фаховою складовою модернізації вже існуючої техніки та розробки нової.

- Концерн є велетенською структурою, контроль за виробничими процесами якої не так просто здійснювати. Чи мають місце на ваших підприємствах зловживання?

- Ми регулярно проводимо систематичний внутрішній аудит, завдяки якому виявляємо протиправні оборудки та будь-які зловживання. Усі зібрані матеріали одразу передаємо до прокуратури, керівництво підприємств змінюємо, при цьому робота підприємств не припиняється.

- Чи маєте ви статистику?

- Упродовж 2015-2016 років «Укроборонпром» передав до військової прокуратури 48 матеріалів за фактами корупції, виявлених у ході внутрішніх перевірок. Зокрема, 23 - щодо протиправних оборудок з державними коштами, 25 - щодо виведення з держвласності майна підприємств-учасників концерну. На концерні, вперше серед промислових гігантів України, ще у 2014 впровадили електронну систему закупівель. Через рік, у 2015 інновація заощадила понад 300 млн грн державних коштів. Завдяки жорсткому внутрішньому контролю платежів у 2015 році нам вдалося запобігти виведенню 1,4 млрд грн і зменшити витрати на 117,5 млн грн. Економічний ефект від антикорупційних заходів у межах концерні продовж останніх двох років склав 2,9 млрд грн.

Загалом моя особиста позиція полягає у тому, що корупція у сфері, від якої залежить обороноздатність держави, неприпустима.

- Дякую за змістовну розмову.

Роман Сущенко, Париж, «Парк експозицій Вільпенте», Eurosatory-2016