Як карпатські ліси за гроші зробити хворими…
З часу, як місяць тому Юрій Луценко політав під час робочої поїздки над Карпатами, досліджуючи проблему масових рубок, у лексиконі українців з'явилося нове слово: екоцид.
Напевно, вистрижені бензопилами дірки в Карпатах дуже сильно й неприємно вразили генпрокурора. Бо після побаченого Луценко наказав усім, а найперше прокуратурі: або ви закриваєте питання масових рубок, або вчіться літати, перефразувавши, певно, метафору "вилетіти з роботи". І дав часу - до середини вересня.
Саме тоді ми з вами і маємо побачити результат роботи прокуратури, зокрема, у боротьбі з масовими рубками. Що ж можна сказати уже за місять цієї роботи? Найперше, правоохоронці дійсно активізувалися. Прокуратура на Закарпатті дедалі частіше звітує про провадження, розпочаті за фактами несанкціонованих вирубок, поліція також чи не щодня тішить народ звітами про затримані лісовози із невідповідними документами або й зовсім без них, лісівники зі свого боку інформують про звільнених працівників лісогосподарств, яких спіймали на протиправній діяльності. У Москаля продовжують розповідати про епопею із затриманими в Чопі вагонами з лісом. Але, незважаючи на все це, активісти, які й раніше трубили про масові незаконні рубки, так само продовжують знаходити нові місця - що свідчить, напевно, про те, що навіть за умови такої активної боротьби правоохоронців масові рубки продовжуються. Ми спробували розібратися, чому.
ЯК ЗА ГОДИНУ ЗНАЙТИ ЛІСОВУ МАФІЮ
Цікавий випадок описав днями закарпатський активіст із Хуста Роман Келемен - його допис на сторінці в мережі Фейсбук мав неабиякий резонанс і називався "Як я за годину знайшов лісову мафію".
"Всі борються з незаконними рубками, і навіть голова ОДА, виявляють якісь факти, лісовози, але доказати нічого і нікому не можуть - усе законно, на то є "папіря". Правоохоронці, журналісти, громадськість говорять про лівий ліс, але поки ніхто так і не пояснив, звідки береться лівий ліс. Я вам це опишу на одній простій рубці. Схема проста, але правоохоронці її тупо не бачать, чи дуже не хочуть бачити і з неї отримують на карманні витрати. Маючи трохи часу, пішов я в ліс - у місце, де запланували суцільно-санітарну рубку.
Це Хустський район, с.Сюрюк, квартал 41. За законом ці дерева, які виділені під санітарно-суцільну рубку, мають бути хворі, заражені, пошкоджені вітровалом. Але насправді це здорові буки, без жодних ознак хвороби. Всі ці дерева вже проклеймовані під вирубку на дрова. Мають засічки: 3 засічки - це дерево не є діловою деревиною, тобто дрова, 2 засічки - напівділова деревина і 1 засічка - ділова деревина. Але на усіх деревах є по 3 засічки, на моїх фото видно якість дерев, чистоту стовбурів… Це першосортна деревина, яку мають вирубати під дрова. Всі розуміють, що все це буде продано без документів на пилорами, як пиловочник за високу ціну, потім все це обробиться і буде продано ще більш за високу ціну на експорт. А різниця осяде по карманах лісівників та контролюючих служб. А це мільйони і мільйони гривень у межах Хустського району, а в межах області можна тільки здогадуватись" - пише активіст Келемен.
"Якщо для прикладу взяти цю рубку, то тут молодий ліс і здоровий, якому ще треба рости років 30 і який визнали хворим і відвели на рубку для дров. Це настільки злочинно, що навіть уявити важко. Коли аналізувати, каже активіст, то 80% всіх рубок області - це санітарно-суцільні рубки, і тільки 20% - рубки головного користування. Тоді взагалі треба бити на сполох і визнавати ліси Закарпаття екологічною катастрофою - бо вони усі хворі" - акцентує активіст.
ІЗ САНІТАРНОЇ РУБКИ ДЕРЖАВІ ПЛАТЯТЬ 1,40, А З РУБКИ ДЕРЕВИНИ І СОРТУ - 100 ГРН
Пан Роман також підрахував, скільки коштує одна така рубка державі.
"Різниця в податках між попенною платою (за пень, - ред.) із санітарної рубки втричі… і більше менша, ніж з рубки головного користування. Наприклад, рубка санітарна (дрова) коштує 1,40, а рубка першого сорту 100 гривень. Ось скільки бюджет недоотримує грошей від попенної плати, і ось скільки ділки заробляють на лісі тільки на попенній платі. А тепер якщо порахувати ціну кубика дров букових 240 гривень за куб і між першосортним буковим лісом - 1250 гривень, різниця 1010 гривень з одного кубика. Ось скільки приблизно осідає в чорній касі лісової галузі з одного спиляного кубика букового лісу. А все це можливо тільки за допомогою лісопатологічної служби, яка якраз і дає висновки, і встановлює межі санітарних рубок, і визначає, чи дійсно хворі дерева. За це вони отримують до 3 доларів за відведений кубометр деревини. Висновки і заключення дає комісія. До складу комісії входять: лісопатолог спеціалізованої служби, лісозахисту або міжрайонний інженер-лісопатолог, головний лісничий або інженер охорони і захисту лісу, а також лісничий і представник постійного лісокористувача", - зазначає Келемен.
У коментарі Укрінформу він розповів, що викликав правоохоронців та еколога, але ті не виявили нічого злочинного на цій ділянці, адже є документи на цю рубку, і з ними усе добре. І суцільна рубка тут таки відбудеться.
- Ефекту від такої діяльності активістів - нуль, - каже Роман Келемен. - Справа у тому, що самі місцеві лісники, чиновники та правоохоронці зацікавлені, адже якщо не вони, то їхні близькі родичі мають свої пилорами, продають ліс. Усі це знають, бо бачать машини, на яких їздять лісівники та працівники прокуратури, маєтки, в яких вони живуть. І разом із цим, лісові господарства, яким ці керманичі управляють, збиткові, вони роками боргують державі - знаю на прикладі окремих хустських лісгоспів. А прості лісівники з цього отримують хіба залишки, які можна продати на дрова після рубок.
Активіст іронізує над акціями лісівників, що стосуються боротьби із несанкціонованими рубками, наприклад, стосовно дронів, які будуть моніторити ліси.
- Це імітація діяльності, дрони тут не допоможуть, адже ніхто не знає ліс краще за самих лісівників, саме у них є інформація, де ростуть особливо цінні породи - такі як ясен, клен, черешня, кедр, ціна на які надвисока на ринку. Вони ж не зможуть боротися самі з собою! - каже Роман Келемен.
ПОКИ ВІДЕО З ВАГОНАМИ ЛІСУ НЕ ПОБАЧИВ ГРОЙСМАН, НАШ ГАЛАС НІКОГО НЕ ЦІКАВИВ
Ще одна закарпатська активістка, що робить гучні заяви про масові рубки - Лариса Приходько. Її заяви спричинили зупинку перших 20-ти з гаком вагонів у Чопі. Нагадаємо, у березні пані Лариса з колегами здійняла галас навколо вагонів, які везли за кордон залізницею заборонений кругляк, що за документами значився як дрова. Ця акція спричинила резонанс, через який у Києві захотіли змінити голову митниці в Чопі, а голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль у зв'язку із цим влаштував так званий "демарш" - написав заяву на звільнення. Москаля, зрештою, не звільнили, як і начальника Чопської митниці Колеснікова. А за тиждень Москаль сам видав знамените розпорядження, яким заборонив експорт із Закарпаття лісу, довшого за 1 м. Унаслідок цього на кордонах Закарпаття досі стоять понад 200 вагонів із лісом.
Пані Лариса розповідає, що якби інформація не просочилася на Київ, такого резонансу, можливо, й не було б.
- Адже доти через кордон постійно йшла деревина, яка у документах значилась як паливна. Цей факт не бентежив ні митників. ні прокуратуру, ні СБУ, ні лісівників, нікого, доки ми з журналістами не здійняли галас. І тільки коли наше відео якось дісталось очей Гройсмана, після цього про лісову мафію заговорили вголос, - каже пані Лариса.
Члени ГО "Сила народного контролю" систематично моніторять ситуцію з незаконними рубками у лісах Карпат, каже активістка з Чопа.
- У кожному випадку викликаються правоохоронці, оприлюднюються відомості у мережі Інтернет. Однак, реагують на наші повідомлення про те, що ліс продовжують розкрадати, лише журналісти. Так, у рамках відкритих кримінальних проваджень за фактом незаконного вивезення лісу за кордон під виглядом дров мене, як основного фігуранта тих подій на станції Чоп, навіть не викликали на допит. Це свідчить про те, що справу замнуть, як і всі інші.
ПОКАЖІТЬ СУСПІЛЬСТВУ КАРТУ ХВОРИХ ЛІСІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ПІД САНІТАРНІ РУБКИ
Лариса Приходько вважає, що продовжувати знищувати ліси в Карпатах, навіть після шаленого тиску з боку громади активістів, можливо лише з відома та благословення системи лісівників. Також і вивозити ліс під виглядом дров можливо лише під прикриттям вищого керівництва. Обласні керманичі такого рівня питання навряд чи вирішують, каже активістка.
- І ще одне, знищення лісу не припиниться, поки вся інформація про так звані санітарні рубки тримається у секреті. Невідомо, хто, коли і в якому складі визначає масиви лісу в Карпатах, які нібито важко та масово захворіли і потребують вирубки. Я офіційно питала керманича лісгоспу на Закрапатті пана Валерія Мургу: "Хто, як, коли, в якому складі визначає ділянки під рубки та підписує документ про це?". Він загадково сказав: "Комісія із Києва". Тобто, маємо розуміти, що нібито якась людина приїздить до нас у Карпати з Києва, ходить із лісниками по лісах і визначає, де треба проводити санітарні рубки. Ви вірите в це? Я - ні, - каже Приходько.
- Думаю, що документи про це підписуються дистанційно і... не безоплатно. А прокуратура та екологічна інспекція - бездіяльні. Посліпли і поглухли. Так само раптово, як раптово і масово "захворіли" ліси в Карпатах. Екологічні інспектори отримують зарплатню саме за те, щоб уберегти дерева від масових незаконих рубок. А насправді лише активісти та журналісти переймаються боротьбою проти знищення Карпат. Поки не почнуть притягувати до реальної відповідальності винних у масових рубках дерев, поки не оприлюднять карту "смертельно хворих невідомими хворобами" лісів, які вже заплановано під так звану санітарну рубку, поки не змінять митні правила і не пропишуть чіткі та зрозумілі українські ДСТУ (адже досі митники керуються ГОСТами Радянського Союзу), поки народ не зрозуміє, що нашу країну знищують і продають маленькими частинками, масове знищення дерев не припиниться.
КПП НА ЗАКАРПАТТІ МАЮТЬ ЗАВДАННЯ ПЕРЕВІРЯТИ УСІ ЛІСОВОЗИ
А що ж, справді, влада? На початку ми зазначали про інформаційні повідомлення щодо затримки лісовозів та відкриття кримінальних проваджень, якими все частіше насичують інформаційний простір поліція та прокуратура.
У Закарпатській прокуратурі кореспонденту Укрінформу, зокрема, розповіли, що поки не готові звітувати про роботу - бо ще тривають провадження та оперативні слідчі дії, зате обіцяли розповісти у тих часових рамках (в середині вересня), в які поставив Генпрокурор. Виявляється, що натяк Луценка про "або боретеся - або вчіться літати" зрозуміли правильно, й працюють. Зокрема, як повідомила прес-секретар прокуратури в Закарпатській області Вікторія Попович, нещодавно прокурор області провів нараду з керівниками усіх регіональних відомств про те, як координувати роботу, аби показати у боротьбі з рубками результат. Результатом, очевидно, має стати оголошення осіб, які організовують масові несанкціоновані рубки у Карпатах. Також вона розповіла про те, що на всіх КПП на дорогах Закарпаття отримали завдання перевіряти лісовози й документи, тому перевірки почастішали.
Зі свого боку, днями лісівники відзвітували про 17 звільнених з посад та 47 оштрафованих за неправову діяльність у веденні лісового господарства (до слова, пан Валерій Мурга обіцяв Укрінформу відповісти на питання щодо боротьби з масовими рубками в Карпатах).
НА КОРДОНІ ЛИШАЄТЬСЯ ПОНАД 180 ВАГОНІВ ІЗ ЛІСОМ, ЇХ ВІДКЛИЧУТЬ САМІ ЛІСГОСПИ
Поспілкувалися ми також і з представниками влади в Закарпатській ОДА. Речник Геннадія Москаля Ярослав Галас розповів Укрінформу, що в облдержадміністрації стежать за процесом боротьби з масовими рубками, помітили його активізацію - але наголошують, що боротьба має бути системною і тривалою. Інакше проблема ця залишиться нагальною.
Заразом ми поцікавилися долею затриманого лісу, що стоїть на кордонах Закарпаття.
- Наразі залишається понад 180 вагонів із затриманим лісом на кордонах у Закарпатті, - повідомив Ярослав Галас. - 5 із них конфісковано в дохід держави, тих, хто відправляв цей ліс, визнали винними і примусили через суд відшкодувати державі 100% збитків від вирубки тої кількості лісу, яка була в тих вагонах.
Ще 17 вагонів конфіскували - як речові докази у кримінальному провадженні про підроблені документи, за якими ділову деревину відправляли як дрова. Через виконавчу службу цей ліс заберуть на користь держави, можливо, його буде відправлено на Схід, на потреби військових, адже насувається зимовий період, а на Донеччині та Луганщині з дровами сутужно. У всякому разі, було б логічно направити цей ліс туди, - сказав Галас.
Що стосується решти сотні з гаком вагонів, наразі, вважають у Москаля, виглядає, що їхня доля складеться наступним чином:
- Думаємо, лісгоспи відкличуть ці вагони - аби не втратити ліс, який заберуть на користь держави. Прогнозуємо, що станеться це протягом місяця, - сказав Ярослав Галас.
БОРОТЬБИ З ВИРУБКАМИ ТАК БАГАТО ОСТАННІМ ЧАСОМ, ЩО ЦЕ СКИДАЄТЬСЯ НА PR-АКЦІЮ
Громадський активіст і експерт Юрій Дербаль вважає, що поки у ситуації з обмеженням масштабних суцільних рубок нема великого поступу. Коли ми спілкувалися з паном Юрієм щодо несанкціонованих рубок навесні, він розповідав про необхідність поступового відходу від практики суцільних, зокрема і санітарних вирубок в Україні. Наразі введено заборону на такі рубки - але лише у заповідних зонах природно-заповідних об'єктів.
- Якщо б така заборона була уведена на всі інші ліси, де суцільні рубки дозволені, це б не спрацювало, адже наразі маємо такі ділянки лісу, де проводяться суцільні рубки, згідно з виданими дозволами, - каже Дербаль. - Укладено сотні договорів на заготівлю деревини з підрядниками. За деревину, що заготовлюється на цих ділянках, державі сплачено заздалегідь. Деревину, навіть ще не заготовлену, вже продано покупцям - деревообробникам, як правило, на аукціонах - кошти з бюджету лісогосподарствам держава не поверне. Розірвання договорів на заготівлю деревини з підрядниками і - купівлі-продажу - з покупцями може призвести до значних збитків для лісових господарств і бізнесу, що працює з деревиною. Це "велика машина", її треба зупиняти поступово, якщо для цього існують реальні підстави.
Що ж можна зробити зараз?
Найперше, вважає експерт, потрібно досягти злагодженості дій щодо виявлення порушень у призначенні, проведенні незаконних рубок, а відтак - їх призупинення і притягнення винних до відповідальності між активістами та правоохоронними органами, зокрема і лісівниками.
- Я не бачу цього наразі. Я бачу, як окремі акції активістів, поліції, міліції та інших силових і адміністративних органів налаштовують суспільство супроти лісівників, звинувачують їх, не підкріплюючи доказами, у тому, в чому вони, можливо, і не винні. Переконаний, що не можна так діяти, бо не всі лісівники - злочинці, як нас намагаються переконати. Є професіонали, які створюють нові насадження, доглядають за лісом, переживають за його майбутнє, я особисто таких лісівників знаю немало.
Правоохоронці останнім часом демонструють бурхливу діяльність: усі оті показові зупинки лісовозів на трасах, вагони і машини з деревиною на штраф-майданчиках, перевірки, обшуки, кримінальні провадження - цього так багато в пресі зараз, що це все скидається на заплановану піар-акцію. Як тільки-но вона завершиться, несанкціоновані рубки триватимуть надалі. Бо це проблема не одного місяця чи року. Невже попередні 25 років ніхто не бачив проблем із рубками та тіньовим ринком деревини? Але все ж не було розроблено дієвого механізму, як цьому протидіяти. І зараз я поки не бачу інформації, аби над цими механізмами хтось системно працював. Лісове господарство, наприклад, досі користується радянськими стандартами при класифікації та оцінці якості деревини. Але тоді була планова економіка, нині інші умови. Лісівники і бізнес, що пов'язаний із ринком деревини, стали заручниками недолугих стандартів. Я не захищаю тих, хто навмисне займається злочинними схемами, але на основі цих стандартів порушуються кримінальні справи і страждають, гадаю, в більшості випадків невинні хороші спеціалісти, їхні сім'ї.
Тому ще раз наголошую, що потрібна спільна робота - активістів, лісівників і правоохоронців, які не закриватимуть очі на реальні порушення. Також потрібно унеможливити збут незаконно добутої (заготовленої, купленої і т.п.) деревини: не буде попиту - відпаде пропозиція. Коли посадовці, залучені у цих схемах, відчують тиск суспільства, підтриманий правоохоронцями, проблема зникне сама собою, вважає експерт.
- Важливо поширювати у суспільстві інформацію про ті підприємства, які вже працюють із деревиною прозоро, створюють робочі місця, платять усі податки, підтримують місцевий розвиток громад. Таких багато, але про них не говорять, бо є суспільний запит на інформацію про тих, які порушують закон. Вважаю, що треба більше розповідати про позитивний досвід ведення лісового господарства, використання продуктів лісу, тим більше, що такий є в Україні, - каже Юрій Дербаль.
Тетяна Когутич, Ужгород
