Російський парадокс: горілки - менше, алкоголіків - більше

Фольклор переконує нас в тому, що доки Росія п’є - вона непереможна. Трохи скоригуємо вислів: Росія непереможна, доки в неї є гроші в бюджеті. Той факт, що в останні 10 років в цій країні стався обвал продажів горілки означає, що грошей бракує і в кишенях росіян, і в казні.

От за це можна і випити. Пляшечку української козацької, яка від сьогоднішнього дня, до речі, в черговий раз подорожчала.

«Посчитали –прослезились»

Але повернемось до Росії. Скільки за тверезість не боротися, а бюджетні надходження від продажу алкоголю рахувати треба. Аналітична служба російської інвестиційної компанії «ДоходЪ» (м. Санкт-Петербург) повідомила невтішну новину - обсяг реалізації горілки в Росії обвалився. З 2010 року сукупні продажі впали на 20%. В сегменті дешевої горілки падіння склало більш ніж 40%. Варто зазначити, що сегмент недорогої і не дуже дорогої горілки (з ціною менше $ 5-6 за півлітра) є найбільшим в Росії, де він становить 91% ринку.

В країнах «горілчаного поясу Європи» (країни Північної Європи, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Білорусь, Україна, Росія – найбільші виробники і споживачі горілки) алкогольна індустрія - складова частина національного багатства і потужний фактор поповнення державного бюджету «живими грошима».  

Спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко оцінила втрати російського бюджету від низьких обсягів реалізації спиртного як «катастрофічні». «Вони складають за різними даними від 200 до 270 млрд рублів. Ми не знаємо, на що йдуть ці гроші - може бути, на фінансування тероризму або наркотики, - сказала Матвієнко. Збір акцизів порівняно з аналогічним періодом 2015 року знизився на 21%, повідомила спікер. Вона додала, що падіння продажів легального алкоголю пов'язане із зростанням акцизів і збільшенням нелегального виробництва.

Стрімке падіння обсягів офіційного продажу горілки, яке почалося приблизно в 2006 році, є також непрямим свідченням того, чим насправді обернулося для країни економічне зростання у «жирні» путінські часи – у стрімке майнове розшарування російського суспільства. Та порівняно невелика частка росіян, так чи інакше дотична до влади, котра завдяки цьому отримувала найбільший зиск від зрослих загальних доходів держави, почала більше споживати коньяки, віскі, дорогі вина – «стандартна» середньоцінова пляшка горілки для неї стала надто дешевою і непрестижною. Для більшості же росіян, навпаки, така пляшка стала надто дорогою, і вони перейшли на самогон, «пальонку» і різного роду «бояришники» і «скломиї». До речі, як бачимо, збідніння більшості росіян почалося зовсім не у зв’язку із західними антиросійськими санкціями.

Привид самогоноваріння бродить по Росії

У 2000 році, з приходом Володимира Путіна на посаду президента, в Росії виникло таке поняття як мінімальна ціна на горілку. До цього ніхто із російських правителів і не думав про таке  (українська влада, теж, як бачимо, бавиться подібним інструментом, але це окрема розмова -  Ред.). Тоді російським Мінфіном ціна на горілку була встановлена на рівні 32 рублів за півлітра, близько одного долара, тобто, за тодішнім курсом.

І ніхто її не чіпав до 2008 року. Коли Путін тимчасово став прем'єром, він ініціював створення такого собі «міністерства горілки» - федеральної служби по регулюванню алкогольного ринку (Росалкогольрегулювання) і знову запустив процес росту мінімальних цін. «Відкат» стався лише у 2015 році, коли ціну знизили (див. «Мінімальна ціна…»). Але ситуацію з бюджетом це не врятувало. Сьогодні мінімальна ціна 1 л горілки в Росії становить 190 рублів.

Самі ж виробники міцного алкоголю в Росії та галузеві експерти вважають, що насправді росіяни менше пити не стали. Просто підвищення акцизів призвело до скорочення легального ринку. На їх думку, підакцизну продукцію стрімко замінює «сірий» алкоголь, який надходить з Білорусії та Казахстану. І його частка становить вже 60-65%.

«Важка соціально-економічна ситуація диктує необхідність антидепресанту. А алкоголь у всьому світі виступає в якості головного антидепресанту. Але це (мається на увазі підвищення акцизів – Авт.) ні в якій мірі не скоротить ні обсяги нелегальної горілки, ні гігантські обсяги сурогатів. Просто з'явиться нелегальний соціальний продукт» , - підтвердив директор Центру досліджень федерального і регіонального ринків алкоголю (ЦДФРРА) Вадим Дробиз.

Пили, п’ють і будуть пити

За російськими офіційними даними щорічний рівень споживання алкоголю в Росії складає біля 11 літрів на людину. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ) оцінює це споживання на рівні 14 л. Проте в реальності він становить близько 30 літрів на людину в рік, вважають експерти. ВОЗ вважає, що перевищення допустимого рівня споживання алкогольної продукції - з розрахунку 8 літрів абсолютного алкоголю (безводного спирту) на рік на душу населення - є вкрай небезпечним для здоров'я нації.

Росія стабільно залишається в топ-5 найпитущих націй в світі. За твердженням керівника відділу інформатики і системних досліджень Московського НДІ психіатрії МОЗ РФ Олександра Немцова, в Росії до 40% чоловічого працездатного населення регулярно зловживає спиртним. На думку ряду експертів, кількість хворих на алкоголізм в Росії становить близько 5 млн. чолові (3,5% від загальної кількості населення). А від отруєнь спиртними напоями, переважно сурогатами горілки, щорічно вмирають близько 500 тисяч осіб.

Оксана Поліщук, Київ.

Між тим

Росія: ідеї для боротьби з «зеленим змієм»

2012 р.

Відновлення діяльності ЛТП

Головний санітарний лікар Росії Геннадій Онищенко запропонував повернути ЛТП (лікувально-трудові профілакторії ) – систему примусового лікування хворих на алкоголізм, що існувала за радянських часів.

2015 р.

Націоналізація ринку алкоголю

Голова комітету Ради Федерації з питань соцполітики Ігор Чернишов: "Пропоную створити робочу групу з оцінки доцільності націоналізації виробництва і поширення алкогольної продукції. Такі заходи допоможуть врятувати життя і здоров'я росіян, які труяться сурогатами».

2016 р.

Заборона продажу одеколону у великих флаконах

У Комі РФ через високий рівень алкоголізації населення республіки заборонили продаж великих флаконів косметичних засобів. На думку авторів ініціативи, зміна ємності парфумерно-косметичної продукції з 50 до 10 мл зробить її невиправдано дорогою для застосування не за основним призначенням. У Комі отруєння продукцією «подвійного призначення» займають перше місце в структурі етіологічних причин різних отруєнь.