Бюджет-2018 якийсь «пісний»… А може, це краще, ніж «гострий»?
Кабінетна робота над бюджетом-2018 закінчилась рівно у визначений строк – 15 вересня. У депутатів, кредиторів, громадськості є купа часу, щоб уважно вивчити основний фінансовий план держави на наступний рік – рекордний за загальним обсягом з часів Незалежності. Найближчим часом документ презентують у ВР. І тоді завданням кота (Мінфіну) буде дивитися, щоб під час бюджетного процесу миші (лобісти) сильно не бешкетували.
Хороша новина для бізнесу – податки і збори залишать в спокої (за виключенням тих, що регулярно індексуються), Податковий кодекс взагалі не чіпатимуть. Щоправда, одна кардинальна ідея все ж була - відмовитися з 2018 року від податку на прибуток та запровадити податок на виведений капітал. Активісти навіть законопроект відповідний розробили. Але в останню мить різких рухів в оподаткуванні Кабмін вирішив не робити.
Хороша новина для населення – мінімальну зарплату знову підвищать. Не вдвічі, як минулого року, але суттєво – одразу на 500 грн. Не факт, що це зростання буде відчутним і що тарифи та ціни його не «з’їдять». Але Кабмін на випадок економічних шоків трохи перестрахувався – заклав курс з розрахунку 29,3 грн/долар, це на 2 грн дорожче нинішнього.
В цілому, в наступному році планується загальне зростання економіки та ВВП на 3% та скромний бюджетний дефіцит у 2,4%. Ще би інфляція не «вилізла» за заплановані 7% - то і взагалі було б нам невеличке макроекономічне щастя.
А динаміка бюджету-2018 в порівнянні з поточним, 2017 роком така. Ніби зростання відчутне, аде ж знову таки – тарифи та ціни…
Заступник міністра фінансів Сергій Марченко повідомив, що вперше бюджет будувався на основі 3-річної бюджетної резолюції. В ідеалі, в такій моделі економічне планування має стати довготривалим (наскільки це можливо у нас взагалі), тобто виконавці мають чітко дотримуватися закладених макроекономічних параметрів. Але уряд сьогодні ще тільки вчиться трохи заглядати наперед. «Наше завдання протягом найближчих трьох років зберегти баланс показників і не дати їх «розхитати». Приріст загального фонду бюджету в 2017 році склав близько 100 млрд грн. і це дало нам, Міністерству фінансів, привід при плануванні наступного бюджету опиратися на тенденції зростання, розраховуючи на їх довготривалість», - заявив Сергій Марченко. Він також завірив, що уряд робить усе можливе, щоб продовжити програму співпраці з МВФ у напрямку реформування економіки. Хоча, як бачимо, з реформами та співпрацею не все складається.
«Це самий нудний бюджет серед усіх подібних проектів. Там немає радикальних змін, наприклад, розподілу грошей між центральним і місцевими бюджетами або податкових новацій», - зазначив економіст, голова Українського товариства економічних свобод (UEFF) Мар'ян Заблоцький. Тому в цілому не передбачається якихось шоків чи різких коливань.
За словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенко, зростання економіки на 3% в наступному році цілком реально домогтися. Але його не можна вважати проривом. «У 2014-2015 роки економіка втратила 15%, потім в минулому році відвоювала близько 2,5% і ще близько 1,5% буде в цьому. Тобто, зростання у 3% не виводить нас на стабільну лінію розвитку, коли відчувається поліпшення життя і росте внутрішнє споживання. Це консервативне зростання економіки, засноване на експортній моделі», - зазначив у ЗМІ Устенко. Іншими словами, доки світова кон’юнктура буде сприятливою (АПК, метал, хімія), доки економіка і приростатиме на кілька відсотків. Як тільки ж на світових ринках ціни впадуть, отут економічне «чудо» і припиниться.
Тим більше, коли ріст доходів населення всередині країни має «штучний» та секторальний характер, адже підвищення зарплат відбувається в основному в бюджетній сфері (вчителі, лікарі, чиновники, судді, силовики, пенсіонери). А таке підвищення соціальних стандартів на фоні стриманої монетарної політики, вважає експерт, не надасть бажаного поштовху економіці. За відсутності достатніх обсягів кредитування та інвестицій, бізнес у свою чергу не зможе настільки швидко, як державний сектор, включитися у підвищення обсягів виробництва та добробуту своїх працівників. От за це Бюджет-2018 і критикують аналітики. Вони вбачають тут основний дисбаланс, який здатний «підкосити» планомірний рух до омріяних показників зростання.
"Де я бачу ризики? На місцях. Там більше ресурсів, але відповідальність треба підтягувати. А наш бюджет - так, дуже амбітний. І нам треба ставити високу планку. На що я готовий заради ухвалення документа? Можливо, погодитися на пріоритетне фінансування окремих галузей", - резюмував в свою чергу прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Оксана Поліщук, Київ
