Україна щороку платить РФ $200 мільйонів за зберігання відпрацьованого ядерного палива

Про це заявив Президент Петро Порошенко під час наради з питань удосконалення державної політики щодо відродження територій, які зазнали радіоактивного забруднення, та соціального захисту постраждалих осіб внаслідок Чорнобильської катастрофи, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"За 26 років нашої незалежності Україна, потужна держава з ядерною енергетикою, була єдиною у світі країною, яка не мала власного сховища зберігання відпрацьованого ядерного палива. Кому це було вигідно, що ми весь час були на голці у Москви? Сьогодні (РФ - ред.) захоче - прийме, завтра захоче і не прийме, захоче виставити тарифи, які роздягають українців, будь ласка. І по 200 млн (доларів - ред.) щорічно ми сплачували і зараз сплачуємо", - сказав він.

Порошенко підкреслив, що із повноцінним стартом будівництва вітчизняного сховища Україна отримає ще одну ядерну незалежність від Росії.

Президент розповів, що у контексті будівництва сховища відпрацьованого палива українських АЕС були проведені переговори, зокрема і з переможцем будівництва - американською компанією. За його словами, загальна вартість капітальних витрат на будівництво сховища буде "дуже великою", але окупиться за півтора-два роки.

Глава держави також підкреслив, що 10% від цих коштів підуть на соціальний розвиток Чорнобильської зони.

Раніше Президент повідомив, що наприкінці 2018 року планується розпочати гарячі випробування на новому сховищі відпрацьованого ядерного палива.

Як відомо, 26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, а й території багатьох європейських країн - Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим - сьомим рівнем небезпеки.

Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи.