Гривня і далі «падатиме». Але некритично

Початок сьогоднішніх – 15 серпня – торгів на міжбанку видався доволі обнадійливим для української національної валюти: долар у покупці подешевшав на 2 копійки, у продажу – на 3, євро – відповідно, на 14 і 16 копійок. Станом на 13-ту годину попит і пропозиція валюти стабілізувалися на позначках 27,44 - 27,47 копійок, що відповідає учорашнім показникам.

Як-то кажуть, «дрібниця, та приємно»… Адже до цього гривня щодня втрачала в ціні 10-20 копійок. Нетривалі періоди незначного «відкату» були пов’язані, зазвичай, із діями НБУ, який шляхом валютних інтервенцій намагається «загасити» екстремальні коливання. І якщо в липні регулятор час від часу вдавався і до зворотних операцій (купував валюту), то у серпні – лише продає. Таким чином золотовалютні резерви країни «збідніли» майже на 400 мільйонів доларів. Сума не критична і все ж доволі значна.

Колишній заступник голови правління Нацбанку, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко вважає такі дії НБУ нефаховими й поспішними:

«Набагато професійніше було б спочатку «відпустити» курс, який вочевидь, збалансувався б приблизно на позначці 28 гривень за долар, не витрачаючи даремно державні резерви. А потім, застосовуючи наявний арсенал монетарних засобів, підтримати гривню».

«Наші золотовалютні резерви і так три місяці поспіль активно скорочуються, – нагадує виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, – Майже 19 мільярдів доларів, які були в розпорядженні Нацбанку у листопаді минулого року, на початок 2018-го перетворилися на 18,7 мільярда. Швидше за все, на початок вересня цей показник опуститься до 17 мільярдів доларів. Це, з одного боку, обмежує можливості для утримання стабільності на валютному ринку у короткостроковій перспективі, а з іншого – є доволі негативним психологічним чинником, що збурює ринок».

Нагадаю, саме «психологічний фактор» у Національному банку назвали однією з причин липневих курсових коливань. Також негативно позначились на ситуації активне перерахування компаніями дивідендів за кордон, погашення зобов’язань перед нерезидентами за державними цінними паперами, випущеними в обіг на початку року, значні обсяги повернення ПДВ, збільшення попиту на готівкову валюту з боку тіньового сегменту аграрного сектору.

Деякі із цих чинників продовжують негативно впливати на ситуацію і у перші тижні серпня, – погоджуються експерти, з якими поспілкувався кореспондент Укрінформу. Мова, зокрема, про вихід з ринку західних спекулянтів, які на початку року купили українські ОВДП і, отримавши 17 відсотків річних (колосальний за міжнародними мірками дохід), активно скуповують валюту для виведення її закордон.

«Окрім того, на процес девальвації гривні впливає негативне сальдо зовнішньої торгівлі, особливо – з Росією, – каже Олександр Савченко, – Україна продовжує «підтримувати» Російську Федерацію, купуючи в неї набагато більше товарів, аніж продає. Дефіцит торгівлі з державою-агресором перевищує один мільярд доларів!».

Додам, що, за даними Держстату, від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-червні збільшилося на 33% у порівнянні із першим півріччям 2017-го. В абсолютних цифрах - це 2 мільярди 658 мільйонів доларів. Лише в червні в Україну «зайшло» майже на 800 мільйонів доларів менше, аніж витратили наші імпортери.

Економічний експерт Олег Устенко нагадує і ще про деякі чинники, що справляють негативний вплив на ситуацію на валютному ринку:

1. НАК «Нафтогаз» починає активні закупівлі енергоресурсів, для чого потрібні валютні кошти. Тому й виникає на них додатковий попит.
2. У другій половині року частина іноземних компаній готуються до репатріації своїх прибутків. При цьому не йдеться про повне виведення вкладених в українську економіку коштів: частину їх буде рекапіталізовано, але частину все-таки виведуть.
3. Україна продовжує потерпати від низького притоку прямих іноземних інвестицій. При чому, у другому півріччі ситуація невигідно відрізняється від перших місяців року.
4. Слабкі темпи реформ та їх відсутність за цілою низкою напрямків означає, що середньострокові та довгострокові економічні перспективи країни не такі «райдужні», як здавалося, приміром, іще наприкінці минулого року.
5. Коли настає пік політичного циклу (наближення виборів - ред.), в умовах нестійких економік країн із нерозвинутими демократичними інститутами, виникають ризики певних політичних, економічних та соціальних збурень, на які, як і на так званий «фактор невизначеності», може реагувати валютний ринок.

Що ж до чинників, які можуть навпаки – сприяти стабілізації, то, на думку аналітиків, може йтися про наближення терміну бюджетних платежів, що сприятиме зміцненню гривні за рахунок продажів валюти і погашення компаніями боргів перед бюджетом. А також про збільшення надходжень валюти від продажу аграріями цьогорічного врожаю на фоні сприятливих цін на метал.

Утім, поки що ці фактори на валютний ринок суттєво не впливають.

Гору беруть, натомість, негативні тенденції, що на думку Олександра Савченка, буде характерним для найближчих тижнів. Тож долар, за його прогнозами, поступово наближатиметься до позначки у 28 гривень.

«Така тенденція збережеться і середньостроковій перспективі, – вважає Олександр Савченко. – Але знецінення гривні, думаю, не буде критичним – особливо, якщо ми отримаємо кредит від МВФ. Тоді до кінця року курс зупиниться десь на рівні 29 гривень за долар. Якщо ж кредитні транші не надійдуть – долар коштуватиме близько 30-ти».

Стабілізацію курсу у такому «коридорі» на кінець року прогнозує і Олег Устенко:

«Цей показник ні для кого не повинен бути сюрпризом. Адже саме така цифра (30,1 гривні за долар. – Ред.) міститься у Законі про Державний бюджет України на 2018 рік. Всі про це знали ще у грудні минулого року, коли цей бюджет затверджували у парламенті. Потрібно враховувати, зокрема, й таке: якщо на кінець року ця цифра буде меншою, то бюджет може недоотримати частину запланованих коштів. Адже значна частка доходів пов’язана із митними платежами. І девальвація підвищуватиме шанси держави на отримання таких коштів».

Олег Устенко також нагадує, що девальвація обов’язково вплине на інфляційні процеси в Україні. Адже чверть «стратегічного кошика» українця залежить від імпорту, а отже – від валютного курсу. Тому очікувані 10% девальвації у підсумку «виллються» у 2,5% інфляції. «І це – ще одна проблема для української влади, яка зобов’язалася утримати інфляційний показник у межах 9 відсотків», – наголошує експерт.

Додам, що сьогодні курс купівлі готівкового долара українськими банками коливається в межах 27,15-27,45 грн, продажу - 27,47 - 27,70. В «обмінниках» фінкомпаній: купівля 27,35-27,47, продаж 27,49-27,60.

Владислав Обух, Київ