Протести “євробляхерів”: в надії ще щось “виторгувати” у держави
Продовження принаймні на півроку періоду пільгового розмитнення автомобілів із єврореєстрацією вимагали у середу учасники акції біля будівель парламенту і Кабінету міністрів. Оскільки мітингувальники паркували свої авто обабіч вулиць, рух транспорту у столичному середмісті було ускладнено. Утім, протест “євробляхерів” не був таким масовим, як торік. Очевидна причина – зменшення гостроти проблеми у зв’язку із тим, що сотні тисяч власників “незаконних” автомобілів легалізували їх і тепер “можуть спати спокійно”. А що ж заважає зробити це решті власників автотранспорту з іноземною реєстрацією?
“Бляха-мука”: історія питання
До 2017-го року в Україні фактично “заплющували очі” на проблеми, пов’язані із тим, що нашими дорогами їздять сотні тисяч авто, ввезених до країни за нелегальними чи напівлегальними схемами (за даними Державної фіскальної служби, станом на листопад минулого року в країні постійно перебували приблизно 640 тисяч машин з європейською реєстрацією). Точніше, таку ситуацію взагалі не вважали проблемою. Та все ж на неї звернули увагу – адже йдеться не лише про несплату власниками цих авто і тими, хто заробляє на ввезенні такої техніки в Україну, мита й акцизів, а й про екологічну і технічну несправність багатьох “євроблях”, високий рівень аварійності та численні випадки уникнення відповідальності їх кермувальниками – винуватцями ДТП. Але перші спроби навести лад у цій сфері (у березні і травні 2017-го та в березні й липні 2018 років) наштовхнулися на активний спротив з боку тисяч “євробляхерів” та низки громадських організацій і формувань, які взялися за їхній захист. Акції на підтримку власників таких авто стали “буденністю”. Наймасштабніші відбулися торік у липні і листопаді. Зрештою, 8 листопада Верховна Рада ухвалила закони, якими затвердила терміни “амністійного” розмитнення автомобілів, передбачила тримісячний пільговий період (зі сплатою половини нарахованої суми акцизного збору) і посилила відповідальність громадян за подальше використання авто на єврономерах.
Після ухвалення нового законодавства акції “євробляхерів” припинилися. Утім, скористатися наданими можливостями для легалізації авто люди не поспішали – у перші тижні дії пільгового режиму розмитнення щодня реєстрували лише по кілька десятків авто. Та поступово кампанія з реєстрації активізувалася, досягнувши піку у другій декаді лютого – з наближенням дати завершення пільгового періоду (22 лютого). До того часу встигли розмитнити приблизно 140 тисяч авто. Держава додатково отримала понад 9 мільярдів гривень, які скерували до Пенсійного фонду.
При цьому власники авто, які вирішили легалізувати свої “бляхи”, скаржилися на занадто стислі терміни дії пільгового періоду, величезні черги на митниці, затягування процедури розмитнення і нібито завищення митної вартості автомобілів, що призводить до суттєвого збільшення розміру платежів (іноді нараховані суми удвічі-тричі перевищували вартість придбання авто). У ДФС такі скарги назвали безпідставними. Адже на усіх митницях використовують німецький каталог вартості автомобілів Schwacke (Шваке), даним якого довіряють банки, страхові компанії та інші “зацікавлені” установи по всьому світу.
В ДФС начебто були не проти продовжити дію пільгового періоду розмитнення автомобілів, як того вимагали лідери “руху “євробляхерів”. Утім, в уряді, Мінфіні і профільному комітеті парламенту (з питань податкової та митної політики) такий крок назвали недоречним. Тож назустріч власникам авто з іноземною реєстрацією тоді не пішли, запропонувавши легалізувати транспорт уже на загальних підставах. Тобто, платити за оформлення авто “по повній”. Та тих, хто бажав зробити це, після 22 лютого було небагато – менше, ніж по півтисячі за місяць. Тож статистика легалізації авто з іноземною реєстрацією відтоді змінилася мало. Сьогодні за різними оцінками, українськими дорогами “бігають” від 250 тисяч до півмільйона нерозмитнених автомобілів. Щоправда, частини “євроблях” власники вже позбулися, активно продаючи їх “на деталі” чи просто залишаючи на узбіччях доріг десь у Європі. Але й із урахуванням цього, йдеться не про десятки, а про сотні тисяч нелегальних авто.
Згідно із законодавством, легалізувати їх остаточно “євробляхери” мають до 19 травня. А вже з 24-го громадян, котрі порушуватимуть режими тимчасового ввезення чи транзиту авто, притягуватимуть до адмінвідповідальності. Зокрема, митники накладатимуть на них штрафи у розмірі до 170 тисяч гривень. Ще на суму від 8500 до 17 тисяч гривень порушників має право штрафувати поліція. А якщо автовласник “не виправиться”, його машину можуть взагалі конфіскувати. Щоправда – лише за рішенням суду. Тож наближення “часу Ч” і вивело “євробляхерів” на вулицю...
Що буде після 24 травня: варіанти подолання конфлікту
Як відомо, в парламенті зареєстровано законопроект щодо продовження іще на півроку періоду розмитнення "євроблях" і відповідно – перенесення дати впровадження штрафних санкцій. “Простимулювати” народних обранців, зокрема членів комітету ВР з питань податкової та митної політики, і ставлять собі за мету організатори нинішньої акції протесту. Вони вимагають терміново винести документ на голосування в сесійні залі, інакше протест продовжиться. Учасники акції вважають: у ситуацію має втрутитися новообраний президент Володимир Зеленський, який повинен ініціювати внесення змін до законодавства про автомобільний транспорт.
Як наголошує співзасновник ГО «АвтоЄвроСила» Олександр Чернявський, влада має усвідомити: “євробляхери” не хочуть порушувати закон, але змушені робити це через скрутне матеріальне становище. “Багато людей, які володіють нерозмитненим автомобілем, просто не встигли накопичити грошей на оплату всіх мит і митних зборів”, – переконує Чернявський. І нагадує, що в багатьох випадках ідеться про 2-3 тисячі євро та навіть більше. Активіст також наголосив, що завдяки першим крокам у бік доступного розмитнення бюджет країни поповнився на 10 мільярдів гривень. І це – не межа. У разі виконання парламентаріями умов мітингувальників надходження до держказни зростуть. “В іншому ж випадку людям просто доведеться спалити свої автомобілі, і багато хто на це готовий”, – каже Олександр Чернявський. Акції у столичному середмісті, за його словами, будуть безстроковими – аж до виконання владою вимог учасників.
Як зазначають організатори мітингу, завдання “мінімум”: продовжити (бажано до кінця року) період розмитнення автомобілів з іноземною реєстрацією – із поверненням пільг щодо сплати акцизу. Завданням “максимум” у спільноті власників "євроблях" називають радикальне здешевлення вартості розмитнення авто – зокрема, через вилучення із формули розрахунку акцизу коефіцієнту віку автомашини. В ідеалі – виконання вимоги, яку протестувальники висували ще восени – щоб вартість розмитнення будь-якого авто не повинна перевищувати 500 євро.
Серед варіантів розв’язання проблеми і запровадження тимчасової формули розрахунку акцизу без прив'язки до віку авто, як це свого часу зробили в Молдові. Там упродовж трьох місяців діяла 70% знижка на розмитнення автомобілів. Потім дію пільгового режиму продовжили. “Поряд із цим збереглося й інше правило: громадяни Республіки Молдова можуть користуватися авто з іноземними номерами без реєстрації 180 календарних днів на рік. Але за умови оплати автомобільної віньєтки (стікер, який підтверджує право на проїзд автодорогами. – Ред.) вартістю 180 євро, тобто 1 євро на день. Потім молдавани зобов'язані або вивезти транспортний засіб з території країни, або зареєструвати його у Молдові”, – розповідає народний депутат Іван Крулько. Впровадження такої схеми в Україні, за його розрахунками, дозволить здешевити розмитнення “євроблях” зі 150-300% до 35-45% вартості придбання автомобіля.
Утім, чимало політиків та експертів не радять владі іти на поступки мітингувальникам. Адже вважають: продовження відведеного для реєстрації “євроблях” терміну не допоможе. Бо хто заважав власникам таких авто “легалізуватися” у березні-квітні, коли розмитнили лише кілька сотень авто, чи у листопаді-грудні минулого року, коли діяв пільговий режим сплати акцизу. Чомусь великої кількості тих, хто бажав скористатися такою можливістю, тоді не було.
Генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дилерів Олег Назаренко переконаний, що усі “законослухняні” власники авто з іноземною реєстрацією, які хотіли узаконити свій транспорт, це зробили. Ще частина – готові дотримуватись закону і розв’язати проблему у інший спосіб. “Є група людей, які й не збиралися розмитнювати автомобілі. Оскільки брали машини для господарських потреб – приміром, аби вони поїздили як таксі. Вартість цих авто можна “відбити” буквально за 3-4 місяці. Далі – їх продаватимуть на запчастини. За певного пробігу вже невигідно ремонтувати автомобіль – простіше віддати його на розбирання й отримати більше грошей. Ця група, напевно, їздитиме до кінця травня, доки не наберуть чинності жорсткі санкції”, – прогнозує Олег Назаренко.
Що ж до тих “євробляхерів”, котрі заявляють про готовність “боротися до останнього”, то жодних поступок з боку влади вони не оцінять. Такий крок просто поглибить проблему. Адже частина “євробляхерів”, побачивши що на владу можна тиснути, знову зволікатимуть із реєстрацією – а раптом вдасться “виторгувати” іще вигідніші умови? І так “по безкінечному колу”...
Владислав Обух. Київ
