НБУ прискорює зниження облікової ставки. Та кредити усе ще дорогі

Рішення про зниження облікової ставки (ставки рефінансування НБУ), від якої залежать вартість грошей, що надаються Нацбанком на підтримку ліквідності державних і комерційних банків, та “ціна” кредитів і прибутковість депозитних вкладів підприємств і населення, з початку року ухвалюють вже вчетверте. Причому, проміжки між переглядом цього показника скорочуються: 25 квітня – 18 липня – 5 вересня – 24 жовтня. І найголовніше: якщо раніше ставку щоразу знижували лише на пів-відсоткового пункту, то зараз – аж на “цілий” відсоток. Таким чином, вже йдеться про незначне випередження оприлюдненого раніше графіка перегляду, згідно з яким у 4 кварталі 2019-ого цей показник мав би становити 16%. Хоча дехто з експертів наполягає: якщо хочемо, щоб банківські кредити в Україні були доступними для людей та бізнесу, зниження облікової ставки має бути стрімкішим...

Подальше зниження ставки НБУ залежить від співпраці з МВФ

За словами голови Нацбанку Якова Смолія, який і повідомив про рішення правління регулятора, цикл пом'якшення монетарної політики в Україні триває. Сприяє цьому збереження тенденції уповільнення інфляції до цілі у 5%. Водночас зберігаються і певні ризики для фінансової стабільності, які наразі, на щастя, сповна нівелюються впливом позитивних тенденцій. Докладніше про аргументи “за” і “проти” зниження ставки рефінансування, які висловлювали учасники зібрання Комітету із монетарної політики Нацбанку (внутрішній дорадчий орган, за висновками якого й ухвалює рішення правління регулятора), дізнаємося трохи згодом. Адже за графіком відповідний звіт оприлюднюють на сайті Нацбанку упродовж 10 днів після проведення засідання (у цьому разі – до 4 листопада). Утім, аналізуючи перебіг обговорення можливості зниження облікової ставки на попередньому засіданні (6 вересня), можемо зробити висновок, що фахівці Нацбанку тепер більш позитивно оцінюють перспективи зміни макрофінансових показників. Бо тоді лише один із 8 учасників дискусії висловлювався за агресивніше зниження ставки – на 1%. Решта ж пропонували обмежитися 0,5 відсоткового пункту. Відповідно, ставку рефінансування тоді знизили із 17 до 16,5% річних.

Серед “чинників стримування”, які можуть вплинути на пришвидшення інфляції в Україні, члени Комітету із монетарної політики називали збереження високих темпів підвищення реальної заробітної плати та стійке зростання споживання. Але ймовірний вплив цих факторів згладжується зміцненням гривні, а також покращенням інфляційних і девальваційних очікувань населення та бізнесу у зв’язку зі зниженням внутрішньополітичних ризиків. Надалі ж визначальним для розвитку вітчизняної економіки буде, за висновками фахівців, продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Як відомо, місія МВФ знову приїде до Києва на початку листопада. Тож до наступного засідання правління Нацбанку, на якому переглядатимуть ставку рефінансування (12 грудня), певно, буде вже достеменно відомо про формат майбутньої співпраці України з міжнародною фінансовою інституцією. Залежно від цього й ухвалюватимуть рішення чи то щодо подальшого зниження ставки (до 15 або й 14,5%) чи щодо її збереження на нинішньому рівні. Рішення про підвищення цього показника експерти практично виключають: до цього можуть призвести лише якісь форс-мажорні обставини, яких, сподіваємося, країні вдасться уникнути. З-поміж потенційно небезпечних факторів Яків Смолій називає, зокрема:

• – подальше відтермінування підписання нової програми співпраці з МВФ,
• – посилення загроз для макрофінансової стабільності, насамперед внаслідок судових рішень,
• – повне припинення транзиту російського газу територією України,
• – посилення торговельних війн та підвищення турбулентності на глобальних фінансових ринках,
• – ескалацію військового конфлікту та нові торговельні обмеження з боку Росії.

Ставку знижено, панове: чи варто очікувати доступних кредитів?

“Одна з причин “дорогих” грошей в українській фінансовій системі – висока облікова ставка, – каже економічний експерт Олексій Кущ. – В Україні дуже мало підприємств можуть похвалитися прибутковістю, що перевищує чи бодай наближається до 17-17,5%. Середній рівень рентабельності вітчизняної економіки – 7-8%. І для того, аби кредитний важіль (показник, що демонструє, наскільки кредитування сприяє зростанню економіки та збільшенню рентабельності підприємств) був позитивним, потрібно, щоб облікова ставка хоча б не перевищувала 10%”.

Але й це ще не означає, що населення та бізнес “засипатимуть” дешевими позичками. Адже, окрім ставки Нацбанку, на вартість кредитів впливають ще й десятки інших факторів. Це й співвідношення попиту та пропозиції, і ступінь ризиків, і “самопочуття” фінустанови та розміри її кредитного портфеля, і кредитна політика, яку сповідує менеджмент, і ще багато-багато іншого. Тож хоча в НБУ й повідомили про плани до кінця 2021 року знизити ставку рефінансування до 8%, це само по собі, без впливу інших чинників, не призведе до більш ніж дворазового здешевлення кредитів. “Економіка – це комплексна система. І кредитування – це не тільки питання процентних ставок. Уявімо, облікову ставку НБУ знижено до 3%. Ви думаєте, банки почнуть видавати кредити на 8%? Ні, звичайно. Проблема кредитування складається з кількох аспектів і ціна ресурсу – лише один із них”, – пояснює заступник голови правління Нацбанку Дмитро Сологуб.

Приміром, за нинішньої облікової ставки українцям мали б бути доступними кредити під 18-21%. Але ж насправді це не так. Люди, яким доводилося позичати, це прекрасно знають: “реальна” річна вартість позик сягає 50, 70 і навіть більше відсотків. Звісно ж, у рекламі банківських установ ці “страшні” цифри не фігурують. Потенційних клієнтів “заманюють” ставками у 25, 15, 10 і навіть у 1 та 0,1% річних. При цьому основний прибуток фінустанов закладений у “підводних рифах” кредитних договорів: приміром, при оформленні позики люди мають сплатити страховку (10-15%) від суми кредиту. Причому, надалі й відсотки, й комісія, і можливі пеня та штрафи нараховуватимуться і на цей “доважок”. Сама ж місячна комісія може сягати 4% (лише за рахунок цього реальна кредитна ставка зростає ледь не на 50% річних!). “Плюс” “купа” дрібних виплат, які накопичуються у процесі користування позикою (комісія за обслуговування при сплаті відсотків і “тіла” кредиту через касу та термінали), послуги Бюро кредитних історій, СМС-інформування і т.п.

Щоправда, при кредитуванні бізнесу суми прихованих платежів набагато менші. Зокрема, страхування ризиків фінустанов там відбувається, в основному, за рахунок застави. Тож якраз для цього виду позичальників зменшення облікової ставки на кілька відсотків справді може мати суттєве значення.

Власне, це й демонструє статистика НБУ. Якщо відсоткові ставки за новими кредитами для населення у гривні у вересні фактично не змінилися (35,9% річних проти 36,1% у серпні), а у валюті навіть зросли (з 5,3 до 8,4%) кредитування бізнесу подешевшало більш ніж на 1% (з 18,2 до 16,8%).

Однак вартість кредитування в Україні усе ще залишається однією з найвищих у світі. Приміром, у сусідній Польщі за програмою кредитування на розвиток бізнесу можна отримати до 100 тисяч євро із п’ятирічним терміном погашення за відсотковою ставкою від 3,5% до 6,5% річних. Причому, додаткові комісійні витрати складуть приблизно 1,5% (за увесь період, а не за місяць, як для клієнтів українських банків).

Та все ж – у наступні 12 місяців вітчизняні банкіри прогнозують пожвавлення кредитування як бізнесу, так і населення. Про це йдеться у звіті "Опитування про умови банківського кредитування" за ІV квартал 2019 року. Вже зараз банки констатують зростання попиту населення на споживчі позики та юридичних осіб – на короткострокові кредити, а також на кредити малим і середнім підприємствам. 

“Грошовий струмок” не обмілів: українці нарощують обсяги депозитів

Доволі оптимістично банкіри налаштовані і щодо припливу депозитів. Натомість деякі експерти застерігають: подальше обмеження прибутковості банківських вкладів змусить людей відмовитися від такого способу збереження і примноження капіталів. Інші ж заспокоюють: “резерв міцності” іще є. Адже свого часу українців задовольняли і довгострокові депозити під 11-12%. Головне, аби знову не взяли гору панічні настрої. Як це було після кризи 2008-го, що спричинила девальвацію у 60%, і особливо – після початку війни з Росією та девальвації у 300%, коли люди почали боятися подальшого знецінення гривні. Утім, “кілька років спокою”, на думку експертів, сприятимуть відновленню рівня довіри населення до банківської сиcтеми. Тим паче, що такі тенденції спостерігаємо уже й зараз. Банківські ставки поступово знижуються. Але обсяги депозитів зростають – за даними НБУ, українці зберігають у вітчизняних банках понад 530 мільярдів гривень, причому кількість депозитів на понад півмільйона гривень у вересні перевищила 100 тисяч.

Приміром, зараз середня ставка для безстрокових заощаджень не перевищує 8% річних, для вкладів терміном менше місяця – 10%, від місяця до трьох – 12%, на період від 3 до 6 місяців – 13%, від 6 місяців до року – трохи більше 14%, понад рік – 15% річних. Хоча деякі банки час-від-часу рекламують доволі “аномальні” заманливі пропозиції. Приміром, “30% річних – до тридцятиріччя банку”. Утім, експерти заспокоюють: банківська система країни доволі стабільна, тож подібні пропозиції навряд чи свідчать про можливі проблеми з ліквідністю, як це було донедавна, в період активного “банкопаду”. Деякі банківські структури, які вигідно вкладися у державні цінні папери та сертифікати НБУ і мають вигідні довгострокові кредитні договори із крупними позичальниками, можуть дозволити собі такі акції, які, скоріше, є іміджевими, аніж орієнтованими на отримання прибутку. При цьому йдеться, як правило, про довгострокові депозити із багатьма додатковими умовами розміщення. Акційні пропозиції діють упродовж коротких періодів. А суми грошей, які залучають на таких вигідних для клієнтів умовах, обмежені.

Владислав Обух, Київ