Правління Нацбанку заявляє про атаку з боку Коломойського

Про це йдеться у зверненні правління Національного банку, опублікованому на сторінці регулятора у Facebook.

"Кілька тижнів триває сфокусована атака на Національний банк у формі замовних спекуляцій та наклепу у медіа, проплачених мітингів під стінами НБУ і навіть спроби насильницького вторгнення в НБУ "тітушками". Ми вважаємо, що цей тиск на Національний банк здійснює олігарх та ексвласник ПриватБанку Ігор Коломойський, який заборгував державі 5,5 млрд дол. США, виведених із ПриватБанку до націоналізації. Водночас держава – Президент, уряд, Національний банк – об’єднані єдиною позицією, що кошти мають бути повернуті", - йдеться у зверненні НБУ.

У регуляторі наголосили, що мета атаки – створити керований інформаційний хаос: щоб дискредитувати НБУ і реформу з очищення банківського сектору; змінити керівництво та у майбутньому вдатися до ручного управління НБУ; уникнути відповідальності та необхідності повертати державі виведені з ПриватБанку кошти; стати на заваді співпраці України з міжнародними партнерами та насамперед МВФ, який підтримує позицію держави, що колишні власники збанкрутілих банків повинні повернути державі кошти.

Водночас у повідомленні, оприлюдненому на сайті НБУ, наголошується на замовному характері цієї інформаційної кампанії. За даними НБУ, про те, що замовником є саме Коломойський, свідчить низка чинників. По-перше, учасники акцій протесту під НБУ, за свідченням медіа, отримують гроші за участь у мітингах. Організатором мітингів є громадська організація "Стоп корупції", яку виключили у вересні 2018 року із Глобальної мережі журналістів-розслідувачів (GIJN) через непрофесіоналізм і конфлікт інтересів.

По-друге, за даними Нацбанку, до мітингів з 25 листопада долучилися працівники "Нікопольського заводу феросплавів" та інших підконтрольних Коломойському підприємств, які до цього пікетували офіси ПриватБанку у Дніпрі та Києві.

"По-третє, атака реалізується через головного "виконавця" – депутата Олександра Дубінського, фігуранта антикорупційних розслідувань, якого в медіа називають рупором олігарха Коломойського. Негатив та наклеп, вимоги та очікування "тієї" сторони озвучуються за допомогою його або пов’язаних із ним інформаційних ресурсів", - додали у регуляторі.

"Тиск на центральний банк є неприпустимим у правовій та цивілізованій державі. Ми продовжуємо забезпечувати цінову та фінансову стабільність: регулюємо банки, забезпечуємо безперебійність платежів, нарощуємо міжнародні резерви України тощо. Однак, оскільки атаки можуть загрожувати налагодженій роботі регулятора та безпеці наших співробітників, НБУ вже звернувся до правоохоронних органів з проханням не допустити протиправних дій. Попри тиск, ми і надалі захищаємо спільну позицію держави: колишні власники банків мають нести відповідальність за виведення коштів вкладників та доведення банків до банкрутства", - наголошується у зверненні Нацбанку.

Як повідомлялося, уряд України 18 грудня 2016 року, пославшись на пропозицію НБУ і колишніх акціонерів ПриватБанку (найбільші – бізнесмени Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов), вирішив націоналізувати найбільший на українському ринку банк.

Для того, щоб врятувати його, держава здійснила докапіталізацію на понад 155 млрд грн.

Ексвласники банку вважають націоналізацію незаконною. Тривають судові суперечки (і в Україні, і в закордонних юрисдикціях).

Окружний адмінсуд Києва 18 квітня 2019 року за позовом Коломойського скасував рішення про націоналізацію ПриватБанку. У відповідь на це Кабмін, Нацбанк і ПриватБанк одразу в травні оскаржили це рішення.

15 жовтня ПриватБанк здобув перемогу в Апеляційному суді Англії та Вельсу у справі проти Коломойського та Боголюбова.

Судді вирішили, що ПриватБанк має достатньо передумов для судового розгляду справи та отримання відшкодування в сумі близько 3 млрд дол. А судовий указ про всесвітній арешт активів залишається чинним до рішення по суті.

В Офісі Президента заявили, що якими б не були рішення судів, немає жодних підстав для повернення державного ПриватБанку колишнім акціонерам.