Епідемія в Польщі. Українські заробітчани в режимі очікування
Упродовж останнього року польські експерти та рекрутингові компанії найбільшу загрозу для місцевого ринку праці вбачали в лібералізації міграційного законодавства Німеччини. Відтак, оцінювалися ризики: скільки українських заробітчан виїде з Польщі до ФРН чи до Чехії, яка також останнім часом намагалася спростити умови працевлаштування для іноземців. Однак, ніхто не очікував, що “чорний лебідь” прилетить зовсім з іншого боку. Глобальна пандемія вірусу COVID-19, наслідком якої буде різке гальмування світової економіки через призупинення роботи підприємств, фабрик тощо, не могла не зачепити й українських мігрантів за кордоном. В якій ситуації опинилися українські заробітчани в Польщі, і що їх далі чекає?
УКРАЇНЦІ В ПОЛЬЩІ У 2014-2019 РОКАХ: РОЗКВІТ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ
За останні кілька років масова міграція українців до Польщі стала не лише статистичним, а й, безперечно, очевидним фактом: різні діалекти української мови на вулицях, у крамницях, у транспорті великих польських міст чути набагато більше, ніж ще кілька років тому. Як розповідала торік Укрінформу керівник консульського відділу посольства України у Варшаві Світлана Криса, за останні п’ять років кількість українців у Польщі зросла вп’ятеро: від близько 300 тисяч у 2014 році до 1,5 мільйона в 2019 році. Змінилася й географія. Після початку війни Росії з Україною багато українців зі східних регіонів країни, котрі раніше їздили на заробітки до РФ, основним напрямком трудової міграції обрали найближчу західну сусідку України – Польщу.
Зростання кількості трудових мігрантів з України збіглося з позитивною кон’юнктурою на польському ринку праці в умовах непоганих темпів зростання економіки Польщі впродовж останніх років (3-5%). Ринок добре “поглинав” українських заробітчан. Найкращим свідченням цього було поступове зменшення рівня безробіття в Польщі, який в лютому 2020 року знизився до позначки 5,5% і був одним із найнижчих у новітній історії. Тобто, українець не забирав місця праці у поляка, всі мали свої ніші. Поява за короткий час понад мільйона українців у Польщі, попри періодичні прояви ксенофобії, все ж не спричинила якогось соціального напруження в польському суспільстві. Зокрема, за минулорічним опитуванням центру досліджень громадської думки (СBOS) Польщі, 80% поляків задекларували, що періодично чи часто контактують з українцями, приблизно стільки ж не проти співпрацювати чи жити по сусідству з українцями.
Внесок українців у розвиток економіки Польщі складно переоцінити. Недарма, два роки тому авторитетне польське видання Dziennik Gazeta Prawna назвало українців “колективним героєм польської економіки”, який позитивно вплинув на її зростання. Український працівник також доклався до посилення стабільності системи соціального забезпечення Польщі, адже наприкінці минулого року майже пів мільйона українців сплачувало соціальні відрахування до управління соцстраху (ZUS) країни.
Утім, з огляду на стрімкий розвиток ситуації за останні кілька тижнів і навіть днів, уже можна констатувати, що цей п’ятирічний “медовий” період українців у Польщі завершується. Що несе собою новий етап, поки достеменно невідомо.
УКРАЇНЦІ В ПОЛЬЩІ У 2020 РОЦІ: ПОЧАТОК ПЕРІОДУ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
Ще на початку цього року в міністерстві сім’ї, праці та соціальної політики Польщі активно працювали над новими засадами міграційної політики РП, які мали стати відомими приблизно через півроку. Наприкінці лютого експрезиденти Польщі Александер Кваснєвський і Броніслав Коморовський у спільному зверненні закликали уряд країни якомога швидше затвердити довгострокову міграційну політику, а в ній максимально спростити забюрократизовані механізми отримання документів на проживання і працю українців у Польщі. Це і справді є проблемою, оскільки тривалі процедури отримання тимчасових карт проживання в Польщі (до року і більше) чи дозволів на роботу (подекуди місяць) часто змушували українців розглядати інші варіанти працевлаштування за кордоном. Ще понад місяць тому найбільшою загрозою для відтоку українців із Польщі вважалися ринки інших західних країн. Тоді ще не було відомо, що “чорний лебідь” пандемії коронавірусу вже розправив крила і прямує з Далекого Сходу до Європи. Зараз ситуація змінилася кардинально, і, очевидно, розробку нової міграційної політики Польщі знову відкладуть у довгий ящик.
Події останніх тижнів розвиваються надзвичайно стрімко. Трагедія північної Італії дуже швидко змусила уряди європейських країн забути про один з основних стовпів, на яких базується ЄС – свободу пересування, – і закрити свої кордони. Польща стала однією з перших країн в ЄС, яка намагається швидко, без зайвих зволікань, застосовувати чергові обмеження як для своїх громадян, так і для іноземців, аби не допустити розповсюдження вірусу COVID-19. Зокрема, 12 березня у Польщі було призупинено діяльність освітніх та культурних закладів, а вже 15 березня уряд країни закрив кордони для в’їзду іноземців, припиняючи міжнародне залізничне, автобусне та авіасполучення. Водночас, зупинилися на невизначений період багато заводів, припинили функціонування ресторани, кафе, готелі. Оцінюється, що в один момент без роботи могли опинитися близько половини всіх трудових мігрантів з України, які в даний момент перебувають у Польщі. А в умовах, коли більшість із них працює короткостроково (до 3 місяців за біометричним паспортом, 6-9 місяців — за візою), перспектива залишатися без роботи і без грошей на невизначений період є не дуже привабливою.
Відтак, частина українців, особливо тих, у кого з дня на день завершувався термін перебування за біометричним паспортом чи візою, намагалися виїхати в Україну в перші ж дні, ще до закриття кордонів Польщі та України (з 17 березня). Решта у подальші дні й донині мають вже складнішу задачу: їхати лише автотранспортом і лише до трьох пунктів пропуску (“Гребенне-Рава-Руська”, “Корчова-Краківець”, “Дорогуськ-Ягодин”), а там уже як вийде. На кордоні можна підсісти в автомобіль до когось, хто перетинає кордон (шанси на це невеликі), або чекати на допомогу прикордонників з обох боків. Подекуди польські прикордонники дозволяли перейти через автомобільні пункти пропуску пішки, або українські прикордонники й місцеві адміністрації надавали автобуси для перевезення груп людей в Україну. Проблема також частково вирішувалася завдяки організації спецрейсів потягів Перемишль-Львів-Київ, яких за останній тиждень було десять, а також кількох спецрейсів Варшава-Київ авіакомпанії SkyUp.
У четвер, 26 березня, стало відомо, що за наполяганням української сторони Польща все ж відновить роботу єдиного на спільному кордоні пішого пункту пропуску “Медика-Шегині”, який в нинішніх умовах може стати основним хабом для повернення українських заробітчан додому. Утім, у світлі заяв у четвер президента України Володимира Зеленського про повне закриття кордонів України з 27 березня, у тому числі й для українців, до кінця не зрозуміло, яким чином далі відбуватиметься перетин кордону між Україною та Польщею.
З 15 березня, коли Польща закрила свій кордон для іноземців, до 27 березня до України всіма видами транспорту повернулися з РП, за даними посольства України в Польщі, понад 101 тис. українців. Головним чином, це ті, хто й так мав виїхати, у зв’язку із завершенням терміну дії візи чи перебування за безвізом.
Ця цифра є значною, але не якоюсь вражаючою, що свідчить про те, що українці поки що намагаються перечекати період непевності й зрозуміти, що їм робити далі. Багато з них ще мають діючу візу, якусь незначну “фінансову подушку”, або проживають з іншими членами сім’ї, які ще мають роботу. Відтак, є змога перечекати один-два місяці, сподіваючись на покращення ситуації й відновлення роботи.
КРИЗА В ПОЛЬЩІ: УРЯД РП НЕ ЗАБУВАЄ ПРО УКРАЇНЦІВ
В умовах жорстких обмежувальних заходів, пов’язаних з епідемією коронавірусу, уряд Польщі намагається рятувати економіку країни, зокрема малих та середніх підприємців. Відтак, Рада міністрів країни підготувала так званий “Антикризовий щит” – програму економічної підтримки у країні на суму 212 млрд злотих (приблизно 45 млрд євро).
Польські експерти вже зараз оцінюють: зростання економіки Польщі може бути нульовим (на початку року прогнозувалося близько 4% зростання ВВП), а безробіття може підскочити з понад 5% до 10% і навіть більше, що означатиме появу на ринку сотень тисяч нових безробітних із польськими паспортами. Попри зазначені фактори, польський бізнес забив на сполох у питанні трудових мігрантів з України. Аграрні спілки, представники м’ясопереробної промисловості тощо почали звертатися з відкритими листами на адресу польського прем’єра Матеуша Моравецького, аби той зробив усе можливе, щоб не допустити масового відтоку українських заробітчан з Польщі. Польський бізнес як ніхто добре розуміє, що нішу, яку займає трудовий мігрант з України, буде доволі складно заповнити польськими працівниками, навіть із числа нових безробітних. Як правило, українці працюють у Польщі на тяжких фізичних роботах, які до того ж – не є особливо високооплачуваними. Середньостатистичний поляк може не погодитися на такі умови, тим більше, що уряд країни в “Антикризовому щиті” пропонує широкий соцпакет для працівників, підприємства яких тимчасово не працюють. Зокрема, для тих, хто працює за трудовим договором, ця компенсація на час вимушеного простою підприємства чи організації становитиме навіть 80% від заробітної плати. Утім, більшість українців працюють у Польщі на так званих “сміттєвих” угодах: договорі доручення і договорі підряду. Уряд РП зобов’язується в “Антикризовому щиті” подбати і про цю категорію працівників, зокрема виплачуючи їм на період епідемії 80% брутто від мінімальної зарплати.
Утім, як добре відомо, диявол завжди криється в деталях. У цих положеннях є багато підводних каменів. Наприклад, зарплату зможуть отримати лише ті, хто підписав угоду з працедавцем до 1 лютого. Відтак, значна кількість українців, які приїхали до Польщі після цієї дати, вже не можуть розраховувати на допомогу.
Уряд Польщі все ж пішов назустріч працедавцям, які просили підтримати трудових мігрантів з України. В “Антикризовому щиті” дозволено іноземцям, в яких під час пандемії завершиться термін віз і карт перебування в Польщі, легально перебувати в Польщі весь термін епідемії і 30 днів після цього.
Як зазначив Укрінформу Яцек Пєхота, голова Польсько-української господарчої палати, яка також зверталася до уряду у справі підтримки українців, добре, що влада Польщі пішла назустріч очікуванням працедавців і трудових мігрантів. Однак, на його переконання, ці дії не є достатніми, адже не вирішують іншу проблему – отримання дозволів на працевлаштування, які автоматично не продовжаться. Їх тим більше треба буде отримати у випадку, якщо працівник з України в умовах кризи змінює працедавця. А у випадку значного обмеження роботи управлінь праці у зв’язку з коронавірусом, отримання цих дозволів може тривати не один тиждень чи навіть місяць.
Пєхота розглядає оптимістичний і песимістичний сценарії розвитку ситуації. Оптимістичний полягає в тому, що стан пандемії в Польщі завершиться через 2-3 місяці, відтак економіка країни знову потребуватиме праці українців у таких самих масштабах, як і в докризовий період. За іншим, песимістичним варіантом, якщо пандемія розтягнеться на невизначений період, економіка впаде в рецесію і роботи й справді не вистачатиме для всіх.
У свою чергу, Анджей Коркус, директор польської рекрутингової компанії EWL, яка працевлаштовує в Польщі кілька тисяч українців, повідомив Укрінформу, що трудовим мігрантам з України в нинішніх умовах не варто нашвидкуруч виїжджати додому. Він зазначив, що ситуація на польському ринку не є критичною й альтернативну роботу завжди можна знайти. За словами Коркуса, складна ситуація з працевлаштуванням зараз спостерігається в автомобілебудуванні, чи готельно-ресторанній сфері, які через епідемію коронавірусу практично завмерли. Утім, в умовах кризи з’явилися вакансії у критично важливих для країни сферах: логістиці, сфері забезпечення продовольством, зокрема у продуктових супермаркетах. Директор EWL зазначив, що його компанія намагається переконати заробітчан не виїжджати зараз в Україну також і своїми антикризовими програмами. Наприклад, у рамках акції “Work – not Travel” тим українцям, хто укладе угоди з EWL, за символічний один злотий зроблять документи на тимчасове перебування в Польщі (до трьох років), за які треба було б заплатити 507 злотих (приблизно 3,3 тис. грн).
Таким чином, ситуація на польському ринку праці для трудових мігрантів з України хоч і буде складною, але не критичною. Український заробітчанин зможе знайти собі роботу навіть у період кризи, особливо у весняно-осінній період збору врожаю. У нинішній ситуації українцям важливо не гарячкувати і не приймати необдуманих рішень. Утім, якщо Польщу і світ чекатиме глибока рецесія, тоді робочих місць не вистачатиме не лише українцям, а й полякам.
Для того, щоб зрозуміти, як розвиватиметься ситуація, потрібно почекати два-три місяці. За песимістичним сценарієм, станеться масовий відтік українців додому. А поки що більшість українських заробітчан усе ж таки деякий час перебуватимуть у режимі очікування. Очікування на позитивні зміни.
Юрій Банахевич, Варшава
Перше фото: АА
