Наскільки тривалим трендом є зміцнення гривні?
На третьому тижні карантину попит на долар на міжбанківському валютному ринку нарешті стабілізувався, що допомогло гривні дещо зміцнитися. Вона відкотилася від “нервових” значень у 29 грн/долар до 27-28 грн. 7 квітня на міжбанку долар коштував 27,23 грн.
Останні кілька днів торги складалися вдало для НБУ – регулятор кілька разів виходив на ринок для купівлі іноземної валюти та придбав загалом близько чверті мільярда доларів і, таким чином, компенсував частину з тих $2 млрд, які витратив з початком паніки. Перші два тижні карантину, як ми пам’ятаємо, міжбанк ходив ходуном від стрибків курсу, а НБУ був фактично єдиним продавцем доларів на ринку, “зливаючи” з резервів по $200-300 млн щодня.
Наразі ж загальний шок відступив. Продаж готівкового євро та долара банкам на аукціонах також зменшили ажіотаж навколо готівкової валюти. Але чи надовго це “затишшя”? Спеціалісти передбачають: доки посівна не закінчиться. А далі мав би включитися фактор “грошей МВФ”, на шляху до яких зараз стали 16000 (!) депутатських правок до “антиколомойського” закону.
Той, хто засіяв міжбанк доларами
Останніми днями на міжбанку пропозиція валюти з боку бізнесу була суттєво вищою за попит. “Тож ми мали змогу і надалі викуповувати надлишок у резерви, не протидіючи ринковому тренду», – сказано в офіційному коментарі НБУ.
За спостереженнями аналітиків порталу “Мінфін”, серед покупців долара були помічені як нерезиденти, які працюють з нашими ОВДП, так і «дочки» іноземних компаній, що сьогодні закуповують долари для репатріації дивідендів. “Звісно долари купували і імпортери під свої контракти, але їх операції були досить скромними в загальному обсязі угод. А от серед продавців валюти було помічено кілька держкомпаній (працювали в основному через держбанки), і аграрії, адже посівна входить в найактивнішу фазу і потребує щоденного фінансування. І тому загальний настрій учасників ринку був позитивним для гривні”, – коментують фінансові аналітики.
Після 25 березня українці припинили масово знімати гроші зі своїх рахунків на тлі паніки через коронавірус. За останній тиждень березня вклади фізосіб в національній валюті навіть зросли на 4 млрд грн (+ 1,2%). В цілому за минулий місяць залишки на рахунках населення в банківській системі України скоротилися незначно – на 2,752 млрд в гривні (-0,8%) і на 19 млн в доларовому еквіваленті (-0,2%). Щоденна динаміка вкладів в гривні мало відрізняється від попередніх періодів.
Причому, наявна ситуація істотно відрізняється від гострих фаз попередніх криз. Наприклад, тільки в серпні 2014-го скорочення залишків коштів фізосіб у національній валюті склало 1,44%, а в інвалюті – 3,11%. Якщо в середині березня в умовах карантину попит населення на валюту щоденно становив $30-40 млн, то зараз менше $20 млн.
Спад неминучий. Та це не означає, що з ним не потрібно боротися
Однак радіти зарано. Вже майже місяць вітчизняна економіка в стані потужного стресу. Через оголошений карантин значна частина малих та середніх підприємств закриті або в кращому випадку працюють віддалено, потерпаючи від спаду попиту. Великі компанії скорочують персонал і скаржаться на падіння виручки у всіх сегментах. Поки тримаються виробники основних продуктів харчування та фармацевти, деякі сервісні компанії, але більшість галузей істотно просіли. Все це відображається і на валютному ринку – обсяги операцій на міжбанку з боку реального сектора падають.
Всі розуміють, що застій в економіці і на підприємствах призводить до зростання безробіття, обвалу внутрішнього споживання і фактично колапсу в цілих галузях – туризмі, торгівлі електронікою, будівництві і т.д. А це сотні тисяч робочих місць.
Криза в Україні набирає обертів. Оцінки зростання економіки Урядом вдруге переглянуті. Кабінет Міністрів вже очікує в 2020 році не зростання, а падіння ВВП.
“Основні зміни прогнозу є результатом суттєвого спаду всієї світової економіки та впровадження масштабних заходів, направлених на стримування і боротьбу з COVID-19, як в Україні, так і в більшості країн світу. У результаті прогноз ВВП України на цей рік був переглянутий – наразі очікується падіння на 3,9% порівняно зі зростанням на 3,7%, яке прогнозувалося до початку світової кризи. Рівень безробіття становитиме 9,4% проти прогнозованого 8,1%, а падіння реальної заробітної плати складе 0,3%”, – йдеться у повідомленні Кабміну.
Водночас, уряд очікує з другої половини року відновлення економічного зростання і його прискорення в наступні роки. Серед причин – високий попит у світі на продукцію вітчизняного АПК, значно стійкіша банківська система порівняно з попередніми кризовими епізодами, зниження цін на імпортовані енергетичні товари, продовження структурних реформ у співпраці з міжнародними партнерами.
Тому середньорічний курс гривні урядовцями прогнозується на рівні 29,5 грн за долар (порівняно з 27 грн за дол США, прогнозованими у жовтні 2019 року). Хоча при цьому вони переконані, що зростання цін на споживчому ринку лише тимчасово прискориться до 8,7% (порівняно з 5,5% у попередньому прогнозі), і вже в наступному році повернеться до цільових 5%.
“Уточнені основні прогнозні макропоказники економічного та соціального розвитку України на 2020 рік будуть використані під час перегляду Державного бюджету на 2020 рік”, – заявляють у Кабміні.
Щоправда, у ЗМІ з’явилася інформація, ніби Кабмін прогнозує на 2020 рік інфляцію в 11,6%. Це помилка. У постанові Кабміну, на яку всі посилаються, є дві цифри – індексу споживчих цін: у середньому до попереднього року (106,8%) і грудень до грудня попереднього року (111,6%). Журналісти певно звернули увагу на більшу цифру, хоча вони відрізняються тим, що перша вираховується наростаючим результатом за рік (щомісяця вимірюється ріст цін до попереднього місяця, а потім 11 показників сумуються, це так звана річна інфляція). Друга цифра вираховується порівнянням однакових місяців попереднього і минулого років – лише ОДИН до ОДНОГО (так звана інфляція ДО АНАЛОГІЧНОГО МІСЯЦЯ). Річний індекс показує, наскільки життя стало дорожчим чи дешевшим за РІК, а «помісячний» – наскільки дорожчим чи дешевшим було життя у однакових місяцях, але різних років. Цифри, звісно, будуть відрізнятися.
Тож, повертаючись до економіки.
Судячи з усього, влада попри все намагатиметься і далі контролювати основні показники. Радниця керівника Офісу президента з банківських питань Вікторія Страхова заявила, що “ми не можемо включити друкарський верстат і просто роздати гроші – таке збільшення споживання, не підкріплене товарною масою, призведе до неконтрольованої інфляції”. Тому реальні заходи, на її думку, це стимулювання зайнятості через підтримку бізнесу. “Сподіваюся, уряд, НБУ і банкіри дадуть хороші новини”, – сказала Вікторія Страхова в контексті останньої зустрічі президента Володимира Зеленського з представниками Кабміну та керівниками банків.
При цьому рада НБУ сьогодні знову не знаходить спільної мови з правлінням НБУ, яке відмовляється на її рекомендації друкувати гроші на викуп ОВДП. Водночас у середині березня Нацбанк повідомив, що запроваджує довгострокове рефінансування банків на строк до 5 років на додаток до стандартних короткострокових інструментів. Як зазначав регулятор, цей крок спрямовується на досягнення одразу кількох цілей, "пов’язаних як зі збереженням фінансової стабільності в країні, так і стимулюванням економічного зростання".
Між оптимізмом і песимізмом одна тонка межа – “антиколомойська”
Що стосується довгострокових прогнозів, то висловлюються різні думки. Наприклад, президент інвестиційної групи “Універ” Тарас Козак припускає, що гривня посилиться до коридору 25-26 грн/долар. “Банківська система повністю стабільна. Ніяких затримок платежів, жодних посилань на світову кризу. Вже не кажу про тимчасові адміністрації та банкрутства банків. Золотовалютні резерви НБУ на сьогодні близько $25 млрд. Це значно більше, ніж рік тому. Курс гривні до іноземних валют на комфортному для економіки рівні. Якщо Україна підпише Угоду з МВФ, то, на мою думку, гривня посилиться до коридору 25-26 ₴/$. Причина – у сприятливій для нас кон‘юнктурі зовнішньої торгівлі”, – вважає фінансист.
Фінансовий аналітик Ерік Найман на своєму Youtube-каналі перелічує сприятливі фактори, які “заспокоїли” гривню. “Після того, як проголосували в першому читанні “антиколомойський” закон і ухвалили закон про землю – ринок “відпустило”. До того ж Нацбанк досить активно веде себе на ринку і не друкує при цьому надлишкову гривню”, – відмічає Ерік Найман.
Але він вважає, що сьогоднішня ситуація досить хитка – і багато в чому її зможе “залагодити” кредит від МВФ. “В минулому році НБУ викуповував недостатньо гривні на міжбанку, вибравши шлях низької інфляції, а не високих валютних резервів, і ось зараз доведеться за це трохи розплачуватися певною девальвацією гривні”, – каже фінансист. Бо, на його думку, регулятор міг би підійти до кризи (давно прогнозованої, між іншим) з $30 млрд в “кишені”. І це дало б змогу більш впевнено тримати економіку та обслуговувати борги. За прогнозами експерта, так чи інакше, золотовалютні резерви НБУ будуть знижуватися протягом цього року, періодично піднімаючись у ті моменти, коли Україна отримуватиме черговий транш (експерт на це дуже сподівається. – Авт.).
“Потрібно будь-що отримати кредит МВФ і покласти його частину в золотовалютний резерв, а частину в резервний фонд Кабміну, бо це поки єдиний спосіб пережити важкий карантинний травень, як в економіці, так і у виплаті боргів. Потрібно протриматися хоча б до вересня, – зазначив Ерік Найман. – І я дуже сподіваюся, що народні депутати приймуть довгоочікуваний “антиколомойський” закон, тому що в протилежному випадку, відсутність міжнародної підтримки загрожує країні серйозними соціально-політичними потрясіннями. Краще не доводити до банкротства”.
Марина Нечипоренко, Київ
