В Україні з лютого стартувала державна програма “Доступні кредити 5-7-9%”. Спочатку вона планувалась, як внутрішня інвестиційна програма, яка мала дати поштовх для розвитку малого та середнього бізнесу, однак з початком світової пандемії коранавірусу Уряду довелось вносити свої корективи аби нівелювати негативні наслідки для економіки та захистити малий бізнес. Що було змінено в даній програмі, які нові заходи розробляє Уряд, аби допомогти бізнесу в цей складний час, та на що в підсумку розраховує, – про це в інтерв’ю Укрінформу розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Дмитро Романович.
- З 1 лютого 2020 року в Україні стартувала державна програма “Доступні кредити 5-7-9%”, однак за останній місяць Уряд вніс ряд правок до неї. Що саме змінилось, та наскільки вона трансформувалась порівняно з початковим варіантом?
- У цілому програма планувалась ще в грудні 2019 року, тоді це були абсолютно інші економічні умови та абсолютно інша світова ситуація. Тоді ніхто не чекав пандемії та спаду світової економіки. На той момент ця програма планувалась, як інвестиційна. Звісно, ми розуміли, що по ходу її реалізації будуть виникати якісь недоліки, які треба буде усувати, тому ми розуміли, що після її старту, місяців через два-три будуть вноситись певні корективи аби виправити ті проблеми та помилки, які ми по ходу її дії виявляли б.
Це, власне кажучи, й було зроблено, нами було підвищено ліміт доступного кредиту під 5-7-9% з 1,5 млн грн до 3 млн грн., бо підприємці готові брати такі суми. Також було розширено інвестиційні цілі, тепер бізнес може розраховувати на підтримку держави, беручи кредит на придбання нежитлової нерухомості. Також, на законодавчому рівні ми виправили ще одне застаріле обмеження. А саме, заборону отримувати більш ніж один вид державної допомоги, зараз таке обмеження знято, лишилось тільки обмеження по сумі держдопомоги, а саме її сукупний розмір не має перевищувати еквіваленту в 200 тисяч євро.
Ще один з інструментів, який ми запустили, – це кредитна гарантія. Ми чули багато нарікань з боку бізнесу, що в банку дуже важко отримати кредит, якщо не маєш майна, яке б міг дати у заставу банку, тому нами було вирішено розробити такий інструмент, як кредитна гарантія.
Та все ж, крім планових коректив, нам довелось приступити й до, так би мовити, позапланових. Україна не стала винятком і теж потрапила під вплив пандемії коронавірусу. З нашого боку, з огляду на економічну ситуацію в країні, було прийняте рішення додати такий інструмент, як рефінансування існуючих кредитів. Адже в нинішніх умовах обслуговування кредитів є важким – рефінансування існуючих кредитів. Такий крок дозволить частково зняти фінансовий тягар з підприємця та допомогти йому залишитись на плаву. Не відкидаю можливості, що саме цей продукт буде найбільш затребуваний серед бізнесу. Два банки вже оновили умови участі в програмі та пропонують повний пакет всіх її можливостей, інші партнери перебувають на фінальному етапі готовності, аби почати видавати кредити по рефінансуванню. Підсумовуючи, можу сказати, що дійсно ця програма зазнала значних змін, частина з яких була планова, а інша – реакція на карантинні заходи.
- Як саме працюватиме рефінансування під нульову процентну ставку?
- Це типова антикризова ініціатива. Нею зможуть скористатись підприємці, чий річний дохід не перевищував 10 мільйонів євро. Окрім того, знімається обмеження щодо максимальної суми кредиту на таке рефінансування. Обмежується лише сума державної підтримки, що надається підприємцю, яка в еквіваленті не може перевищувати 200 тисяч євро. Держава компенсуватиме відсоткову ставку, тобто підприємець по своєму кредиту буде платити 0%, але така компенсація буде діяти до 31 березня 2021 року, і за умови, що у підприємця є гарна кредитна історія та він не буде скорочувати своїх робітників.
- Пам'ятаю, що на початку запуску цієї програми екс-міністр фінансів Оксана Маркарова говорила, що в бюджеті було закладено близько 2 млрд грн на фінансування цієї програми. Скільки тепер планується витратити на цю програму? Чи ця сума лишилась незмінною?
- Фізично на даний момент виділено 2 млрд гривень, проте ми добре розуміємо, де взяти ще таку саму суму, якщо буде необхідність у більших коштах. Однак, це не питання найближчих двох місяців. У разі необхідності у нас буде можливість перерозподілити кошти в діючих програмах чи внести зміни до бюджету. Дана програма дуже важлива як для виходу з кризи, так і для підтримки малих підприємців, які є ключовими роботодавцями в країні.
- На яку загальну суму вже видано кредитів, та якою є загальна кількість заявок від бізнесу до банків на отримання таких кредитів? Чи змінилась динаміка під час карантину?
- З моменту старту програми загальна сума виданих кредитів складає 276 млн грн, це близько 450 кредитів.
- Впевнена, що ви пильно слідкуєте за цією програмою. За вашими спостереженнями, за час карантину побільшало бажаючих скористатись держпрограмою?
- Якщо говорити об’єктивно, то як темпи подачі заявок, так і видачі – знизились. Заявок з боку підприємств стало менше, бо вони, особливо на початку карантину, перебували у невизначеності, тому самі не дуже охоче звертались до банків за позиками. Те ж саме можна сказати й про банки, адже й вони теж опинились у ситуації, коли важко було прогнозувати економічні наслідки, як на поточний момент, так і того, що буде через два-три місяці – а саме, який бізнес постраждає більше, а який менше. Тож у цьому контексті їх вимоги стали більш жорсткі.
Звісно, зі свого боку, ми це розуміємо. В нас у Раді зареєстровано ініціативу про створення державних гарантій на портфельній основі, адже ми розуміємо, що банкам треба більше комфорту, щоб видавати такі кредити підприємцям, що не мають заставного майна. Ми хочемо запровадити державну портфельну гарантію, і тому сподіваємось, що найближчим часом депутати підтримають цю ініціативу, а це у свою чергу активізує як підприємців, так і банки.
- З моменту запуску програми минуло вже 3 місяці. Ви можете сказати, в якій сфері підприємництва найбільше надходить заявок на отримання кредиту для відкриття чи розширення власної справи?
- Можу сказати, що найбільш підготовленими до таких програм є аграрії. Можливо, через те, що у нас вже є ряд діючих аграрних програм і саме цей сегмент бізнесу має значний досвід у співпраці з банками та державою. Тому поки що найбільше заявок на участь у цій програмі надходить саме від аграріїв. Також серед активних позичальників є представники зі сфери торгівлі та виробництва.
- Можете уточнити, яка кількість банків наразі залучена в держпрограмі 5-7-9%, та чи є банки, які розглядають можливість приєднатись до програми?
- Зараз підписані договори з сімома банками: чотирма державними та трьома комерційними – ПУМБ, банк Львів та Альянс. Як я вже казав, два з них уже готові працювати з усіма оновленнями – так би мовити, встановили оновлення. Це Укргазбанк та Альянс. Ще є 10 заявок від банків, які виявили бажання вперше долучитись до цієї програми.
- З огляду на те, які зусилля держава докладає, аби підтримати малого підприємця, на який ефект віддачі ви очікуєте?
- Якщо говорити про блок рефінансування – то це передусім збереження робочих місць. Наразі важко давати конкретні цифри: на що ми очікуємо. Можу сказати, що поки це радше вирішення проблеми, яка виникла. Адже коли ми тільки планували цю програму – це були інвестиційні цілі й вона планувалась, як інвестиційна програма. Тоді легше було робити якісь прогнози. Наразі ми сподіваємось, що це дасть свій ефект у майбутньому.
- Чи розробляє Уряд ще якісь інструменти, які допоможуть бізнесу вистояти та з меншими втратами пройти цю кризу?
- Нашу роботу в цьому напрямку умовно можна поділити на кілька блоків: у першу чергу – це згладження наслідків карантину. Це досить складно, адже тут потрібно знайти баланс між тим, як дати змогу бізнесу працювати, та тим, як не допустити нового спалаху захворювання. З 11 травня багато хто поновив свою діяльність після карантину, але в цьому питанні ми постійно знаходимось у тісному контакті з МОЗ, аби знайти ту золоту середину, що дозволить втримати хитку рівновагу, яка встановлюється.
По-друге, крім тієї державної програми 5-7-9%, наразі готується інша програма – «Нові гроші», вона буде своєрідним додатком до вже діючої 5-7-9%. Наразі всі деталі по ній ще проговорюються, тому не хотів би вдаватись у подробиці, але можу сказати, що вона більшою мірою буде націлена на тих, хто не має кредитів.
Окрім цього, серед іншого, у нас запрацювала програма з часткового безробіття на період карантину для МСБ. Ця програма направлена на те, щоб допомогти підприємцю покрити витрати на зарплату співробітникам, у такий спосіб зберігаючи робочі місця. На цю програму спрямовано близько 4 млрд грн. Також, окрім вищезгаданих програм, урядом проводяться регуляторні зміни, відтерміновуються строки подачі звітності, ще на початку карантину було внесено цілий ряд податкових змін та ще багато іншого, що має сприяти відновленню роботи, як кожного малого підприємця, так і економіки в цілому.
Юлія Тетянич. Київ
Фото Євгена Котенка