На експертне обговорення представили проєкт Стратегії економічної безпеки
Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха під час експертного обговорення в Укрінформі проєкту Стратегії економічної безпеки.
Серед зовнішніх викликів українській економіці парламентар назвав глобалізацію, протекціонізм, непродумане відкриття Україною своїх ринків та її відсталу сировинну економіку.
«Найбільшими зовнішніми викликами для української економіки є глобалізація, яка робить економіку країни більш вразливою до потрясінь. Також протекціонізм інших держав на тлі відсутності в Україні економічного патріотизму і безумовне, а не стратегічне відкриття Україною своїх ринків, галузей і сфер, в той час коли інші роблять це дуже помірковано, зважено і стратегічно. Нарешті, це несприятливі ціни на глобальних ринках для продукції, яку експортує Україна, і з цим ми не можемо зробити нічого, крім як міняти модель сировинної на модель економіки з доданою вартістю», - зазначив Наталуха.
Також він назвав внутрішні виклики для економічної безпеки країни – недосконалу фінансову систему, зношеність виробничих потужностей та високу енергоємність економіки.
«Окрім міжнародних є й українські чинники – це вразлива фінансова система, особливо це стосується доступу населення до фінансових послуг, кредитів та до інших фінансових інструментів. Це також зношення більшої частини виробничих потужностей та основних засобів у реальному секторі економіки, за різними оцінками, від 50 до 80%. І це колосальні цифри, і у нас немає грошей самостійно займатися модернізацією і потрібно шукати партнерів, які долучаться до цього процесу. І, звісно, висока енергоємність економіки за рахунок цього зношення», - сказав Наталуха.
Насамперед, у профільному Комітеті ВР пропонують дотримуватися макроекономічних показників на тому рівні, який гарантуватиме гнучкість економіки в умовах кризи, гарантуватиме швидку та ефективну відповідь на можливі шокові процеси.
По-друге, розмір золотовалютних резервів України має відповідати міжнародно прийнятним стандартом обсягу оптимальних золотовалютних резервів з обрахунком 3-5 місяців імпорту країни.
Особливу увагу голова парламентського комітету звернув на те, що майже половину від всієї кількості (48,4%) становлять так звані непрацюючі кредити.
«Тобто кожен другий кредит фактично не виплачується. І це має далекосяжні наслідки, які впливають на фінансову систему взагалі і на економіку, і на реальний сектор, тому що від цього залежать і доходи громадян, і відсоткові ставки для бізнесу, й купа інших факторів, які спотворюються цими невиплатами», - зазначив Наталуха.
Окремим великим національній економічній безпеці України розробники документа вважають високу залежність від товарів сировинного типу, а також товарів низького ступеню переробки.
Також окрему увагу у комітеті ВР звертають на зовнішньоекономічну безпеку у контексті торгівлі. Значна частка ВВП України складається з експорту – 41% проти 30% середнього рівня у світі.
«Ми втрачаємо можливість покриття експортом імпорту. У 2019 році це було лише 80% покриття експортом імпорту. Це свідчить про те, що у нас майже відсутні внутрішній ринок, а реальний сектор економіки не справляється і не має достатньо розгалуженої, потужної й вибудованої системи переробних галузей», - пояснив Наталуха.
На його думку, стратегічною метою української економіки має бути принцип промислової стратегії Євросоюзу про побудову економіки замкненого циклу, що найкраще відповідає сучасним викликам.
Також, згідно з документом, слід збільшувати кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації, питома вага яких станом на 2019 становила 13,8% від загальної кількості. Мінімальним показником комітет вважає щонайменше 25% із тенденцією зростання.
Проєкт Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року було винесено на експертне обговорення. Планується погодити низку спільних пропозицій щодо доповнення документа з метою формування комплексного підходу в ідентифікації загроз для національних економічних інтересів та у подальшому опрацювати спільні пропозиції та імплементувати їх до стратегії.
