Зниження ціни “заднім числом”: чому газзбути так розщедрилися?

Понад 30 газопостачальних компаній повідомили про зниження вартості палива, поставленого побутовим споживачам у січні. Подекуди – до граничної ціни у 6,99 грн/куб.м, встановленої урядом на лютий-березень. А десь – навіть до 6,79 – 6,90 гривень. Для клієнтів частини підприємств-постачальників зниження незначне – на кілька десятків копійок за “куб”. Зате дехто із продавців – поміж них і пов’язані із облгазами газзбути, які ми звикли різко критикувати, – здивували по-справжньому, знизивши вартість ресурсу приблизно на 3 гривні. Ті, кому газ потрібен лише для приготування їжі, на кількох кубометрах заощадили, може, й небагато. Зате економія для споживачів, котрі використовують “блакитне паливо” для підігріву води й опалення, доволі значна. Судіть самі: якщо домогосподарство використало минулого місяця 400 “кубів”, суму нарахувань для нього зменшили аж на 1200 гривень!

Але. На жаль, не всі “газові” новини такі приємні. Одна зі збутових організацій (ТОВ “Херсонська обласна енергопостачальна компанія”) вирішила навпаки заднім числом підвищити січневі ціни. Майже на пів гривні за кубометр – до 8 гривень 58 копійок. А ГК “Натфогаз” повідомив аж про двадцятивідсоткове подорожчання палива для підприємств теплокомуненерго. В умовах мораторію на підвищення вартості опалення і гарячої води для українців до кінця опалювального сезону, це означає, що додаткові витрати комунальникам доведеться компенсувати як-то кажуть усім миром – з бюджету...

Січень “з дому” – ціни вниз...

За даними консультаційного центру “ГазПравда”, у скерованих споживачам січневих “платіжках” більшість постачальників указуватимуть “стандартні” 6,99 за “куб”. Постачальників, які пропонують клієнтам ресурс дорожче 9 гривень, поменшало в кілька разів – до восьми. Це – ТОВ “Газпромпостач”, “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія”, “Енерджі трейд груп”, “Рівненська обласна енергопостачальна компанія”, “М Газ трейдінг”, “Торгова електрична компанія”, ДП “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу”.

“Рекордсмен” – як і раніше – ТОВ “Львівенергозбут”. 10,80 за “куб”. Тобто, з урахуванням вартості доставки паливо клієнтам цієї компанії обходиться у більш ніж 13 гривень. Докладніше – у таблиці, підготовленій аналітиками “ГазПравди”:

Конкуренція? Небажання “побити горщики” з урядом? Аналізуємо мотиви

Спробуємо розібратися з причинами такого “аукціону щедрості”. Адже ще кілька тижнів тому, реагуючи на урядову ухвалу про “примусове” обмеження вартості палива, представники підконтрольних олігархам газзбутів погрожували владі позовами – аж до звернень до європейських судових інстанцій...

Директор аналітичного центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко вважає, що боятися якихось підступів з боку постачальників не варто. Схоже, вони вирішили взяти паузу й, не лізучи на рожен, почекати розвитку ситуації. “Мабуть, у цьому випадку керівники газзбутів вирішили діяти по-совковому: в уряді вимагають знизити тарифи, і вони “взяли під козирок”. Певно, розраховуючи, що обмеження діятимуть не довго, а втрати їм компенсують”, – каже експерт у коментарі Укрінформу.

Не береться достеменно оцінювати мотивацію газопостачальників, котрі раптом вирішили “змінити тарифний гнів на милість”, і виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк. Але припускає: “Певно, ця ситуація викликана комбінацією багатьох факторів. Насамперед, на нинішнє становище колишніх монополістів на ринку тисне пропозиція дешевого ресурсу від ГК “Нафтогаз”. За таких умов тримати вартість палива на рівні, що на 20-30% перевищує цю пропозицію, нерозумно. Бо це веде до масового переходу споживачів до інших постачальників. Газзбути втрачають клієнтську базу, що була для них “священною коровою”, яку роками зберігали у таємниці. Всі намагання “Нафтогазу” отримати абонентську базу наштовхувалися на нерозуміння й активний спротив. Не допомогло й те, що це питання кілька разів виносили на урядові засідання (база мала бути частиною документів для верифікації при призначенні субсидій). Зараз, коли споживачі почали фактично сотнями тисяч переходити до інших постачальників, газзбути, вочевидь, зрозуміли, що можуть узагалі залишитися без побутових клієнтів. А це – величезний ринок, 8-10 мільярдів кубометрів газу щороку, на чому можна добре заробити”, – наголошує експерт у коментарі Укрінформу. Й нагадує, що змінювати постачальників українців найбільше мотивує саме ціна. І якщо газзбути продовжать зловживати монопольним становищем, – наприклад, через споріднені облгази перешкоджати переходу споживачів до інших постачальників, як було одразу після лібералізації торік у серпні газового ринку, – вони лише прискорять цей процес. Який, за оцінками пана Павлюка, вже набув характеру своєрідного громадського протесту. Щоб зупинити “втечу” клієнтів, газзбути і змушені наввипередки знижувати ціни.

Що ж до примусового “прикручування ціни”, то експерти не вважають зроблені останнім часом кроки ефективними. Адже навіть при обмеженні ціни на рівні 6 гривень 99 копійок більшості українців доведеться платити за кубометр “блакитного палива” понад 8,5-9 гривень. А це набагато більше, аніж минулої і позаминулої (рекордної за ціною) зими. “Такі ціни неспівмірні з доходами українців. Тим паче, зараз, коли багато хто втратив роботу, бізнес “буксує”. Тобто, економічна ситуація не така, щоб люди “тягнули” ці суми”, – переконаний пан Сергієнко. Свідченням цьому, за його словами, – статистика заборгованості за житлово-комунальні послуги. У листопаді загальні борги населення в житловій сфері збільшилися на 10 мільярдів – з 56 до 66 мільярдів гривень. У грудні цей показник зріс ще на 7 мільярдів, досягнувши рекордного рівня – у понад 73 мільярди гривень. Керівник Інституту міста прогнозує, що за підсумками січня (статистику оприлюднять за півтора-два тижні) ситуація навряд чи зміниться.

Щодо реального виходу і пропонованих для цього кроків, то Укрінформ нещодавно писав про це.

Теплопостачання: для виробників – дорожче, споживачів від цінових струсів поки що бережуть

Ще одна новина. НАК "Нафтогаз" підвищив січневу ціну газу для постачальників тепла. З 6,1 до 7,33 гривень за кубометр у рамках покладання спеціальних обов’язків (ПСО). І це – без ПДВ та врахування витрат на транспортування газу. Таким чином, за ресурс, що використовувався минулого місяця для централізованого опалення помешкань українців, доведеться заплатити від 9,5 до 13 гривень (залежно від регіону). В газопостачальній компанії таке підвищення пояснюють тим, що уряд, НКРЕКП, сам "Нафтогаз" і органи місцевого самоврядування з’ясували: тарифи більшості теплопостачальників – збиткові. Вони не покривають "економічно обґрунтованих витрат підприємств та не враховують неодноразового підвищення у 2020 році тарифів з розподілу газу, зміни мінімальної заробітної плати та інших складових".

При цьому компенсувати цей недобір напряму із кишень споживачів тепла не можна. Адже Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” заборонено переглядати тарифи до завершення опалювального періоду-2020/2021.

“Для розв’язання цієї проблеми сторони підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води”, – нагадали в ГК “Нафтогаз”. Документом, зокрема, закріплено такі домовленості:

•  – до 30 вересня 2021 року “Нафтогаз” надає виробникам тепла відстрочку платежу на різницю між ринковою і граничною ціною газу, фактично закладеною в тариф;
•  – до 1 травня Кабінет Міністрів, “Нафтогаз” і Асоціація міст України визначать джерела компенсації різниці між цінами природного газу, визначеними відповідно до п. 13 Положення №867, та ціною природного газу, врахованою в тарифах на послуги з теплопостачання;
• – до 1 жовтня державні органи України забезпечать ухвалення необхідних нормативно-правових актів для реалізації цього рішення;
• – джерелом фінансування не можуть бути місцеві бюджети.

Меморандум – як можливість виграти час для комплексних рішень

Директор “Інституту міста” Олександр Сергієнко вважає підписання цього документа важливим кроком, завдяки якому цієї зими вдасться запобігти соціальній катастрофі. “Централізоване опалення в українських містах мають 73% домогосподарств. У мегаполісах цей показник сягає 98-99%. Мільйони людей отримали сигнал: їхні витрати на опалення кардинально не зростуть. Проте, і тут маємо одне “але”: мешканцям будинків, де нарахування за тепло здійснюють не за нормами, а за показниками лічильників, за січень-лютий доведеться платити більше – через кліматичні умови, більш сувору, аніж попередня, зиму. Та ці переплати – “дрібниці” порівняно із тим, що ми мали б, якби у вартості тепла сповна враховували газову складову”, – вважає пан Сергієнко. І водночас нагадує, що ці рішення – тимчасові. Й наступної зими ситуація може бути ще гіршою. До цього варто заздалегідь підготуватися...

Розробити механізм реалізації Меморандуму, за висновками експерта, урядовцям буде непросто. Адже при цьому потрібно збалансувати різні інтереси. “Коли підходи до визначення вартості газу одні, а вироблених із нього гігакалорій – інші, існує ризик виникнення значного фінансового розриву. І цю невідповідність треба чимось компенсувати. Чи то через прямі дотації з держбюджету, чи в інший спосіб – на кшталт масової виплати субсидій. Але, вважаю, зробити це адміністративно й технічно неможливо”, – підсумовує Олександр Сергієнко.

Святослав Павлюк погоджується: найскладніше буде знайти джерела компенсації втрачених прибутків. Бо Меморандум не розв’язує проблем, що призводять до колосальних заборгованостей у цій сфері. “В документі зазначено, що це буде або державний бюджет, або “інше джерело”. У бюджеті такі гроші не передбачено. Нагадаю, подібний Меморандум торік підписали із власниками джерел відновлюваної енергії. Очікувані суми компенсацій за ними співмірні. Це кільканадцять чи й кількадесят мільярдів гривень. При цьому заборгованість за “зеленим” Меморандумом зростає. Україна застрягла в судах – у тому числі і в міжнародних арбітражах, – куди скаржаться інвестори. Додатковий фінансовий тягар для держкошторису стане узагалі непідйомним ”, – переконаний експерт.

На думку пана Павлюка, також важливо дещо підкоригувати механізми затвердження комунальних тарифів. Адже застосування чинних методик їх розрахунку для теплової генерації призводить до небезпечних тарифних розривів. Коли між оголошенням нової ціни газу і встановленням оновленого тарифу на тепло минає від 5 до 9 тижнів. Щоб виправити ситуацію й постійно не шукати заднім числом кошти на компенсації, експерт пропонує надати місцевій владі право “миттєво” й автоматично індексувати тариф на газову складову.

“Також важливо не допускати ситуації, за якої вартість газу для теплокомуненерго буде вищою, ніж для населення. Бо це – штучно створена ситуація, що демотивує місцеву владу модернізувати свої мережі. Спонукаючи натомість різати їх на металобрухт. Що й призводить до того, що цілі міста – як-от, приміром, Івано-Франківськ, – спонтанно ухвалюють програми переведення житлового фонду на індивідуальне опалення. Коли ми платимо тричі: за виведення з експлуатації централізованої системи теплозабезпечення, за від’єднання споживачів і за встановлення нових систем опалення”, – каже пан Павлюк.

Натомість єдиний шлях, який в перспективі приведе нас до зменшення сум у “платіжках”, на його думку, – енергоефективність та енергозбереження. “Тоді ми ніколи не намагатимемося контролювати тарифи. А контролюватимемо рівень споживання. Висновок: всі зусилля треба спрямувати на формування механізмів підтримки енергозбереження і енергоефективності. У цьому зацікавлені всі – центральна влада, місцева, споживачі й постачальники послуг”, – підсумовує Святослав Павлюк.

Владислав Обух, Київ