Прогноз урожаю-2021: повторення рекорду 2019-го чи торішній “недобір”?

На Благовіщення в більшості областей України пролітав мокрий сніг. А у Прикарпатському регіоні – зокрема, на Львівщині – тиждень узагалі почався із майже зимових снігопадів. Синоптики й рятувальники навіть оголошували штормове попередження. З одного боку, для українських полів додаткова волога не зайва. Бо ж навіть незважаючи на те, що зволоженість ґрунтів нині набагато вища, ніж торік, цей показник усе ще не дотягує до оптимального рівня.

З іншого ж боку – рясні опади, прохолодні дні й нічні морози вже й так призвели до затримок із посівною. В останню декаду березня селяни лише почали сіяти ранню яровину на Херсонщині, Донеччині, Закарпатті та Миколаївщині. В інших регіонах техніка масово виходить в поле лише цього тижня. Тоді як у 2019-му, коли вітчизняні аграрії зібрали рекордний допоки врожай, сіяти на півдні країни почали з перших днів березня, північніше – у другій декаді. А порівняно пізні терміни минулорічної посівної, поміж іншого, називають однією з причин врожайного “недобору”: 65 млн тонн зернових проти 75 млн тонн у 2019-му. Водночас експерти й аграрії-практики заспокоюють: нинішні запаси вологи дають надію на кращі, ніж торік, показники. Та й озимі цього разу перезимували досить добре...

Погода vs посіви: як перезимували?..

За оцінками фахівців Української зернової асоціації (УЗА), загалом погодні умови минулого зимового періоду були доволі сприятливими для озимих зернових. Середня температура узимку становила -2,1°С. Це – вдвічі вище порівняно із багаторічною нормою. Хоча й було холодніше, ніж у попередні роки – з 2018-го по 2020-й. Також календарна зима видалася відносно щедрою на опади, кількість яких перевищила кліматичну норму на 13%.

Сприятливою для аграріїв була й перша половина березня. А ось друга половина місяця видалася не надто щедрою на опади (61% норми) і не принесла очікуваного тепла. За останнє десятиліття холодніше в цей час було лише у 2012 та 2018 роках. Як наслідок – цьогорічне “пробудження” (відновлення весняної вегетації) озимини відбулося на 5 діб пізніше за середні багаторічні терміни, а тривалість зимового спокою рослин була на два тижні довшою порівняно з кліматично нормою. Але лякатися цього, звісно ж, не варто.

... І як сіятимемо?

Як наголошує керівник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань, таку погоду можна вважати сприятливою для ранньовесняної вегетації. “Невисокий температурний фон разом із оптимальним зволоженням ґрунту стимулює розвиток кореневої системи. Натомість ростові процеси відбуваються стримано. Це – найкращий варіант для формування доброго врожаю. Верхні шари ґрунту прогріті і добре зволожені. Середня температура на глибині 10 см становить 7-9º і дозволяє проводити посівну кампанію всіх ранніх зернових та зернобобових культур, агрокліматичні строки яких завершуються 10 квітня, та розпочати сівбу соняшнику, який вважається стійким проти заморозків”, – нагадує фахівець. І радить селянам вже починати сіяти моркву, цибулю, петрушку, щавель та редиску, які не бояться заморозків. Сівбу ж цукрового буряка й садіння картоплі краще перенести – принаймні, до найближчих вихідних, коли тепло буде “більш надійним”.

Тим часом в Українському Гідрометцентрі підтвердили, що циклон вже залишає територію країни, інтенсивних опадів більше не буде. Але і справжнього тепла чекати наразі не варто – з північного заходу Європи продовжить надходити холодне повітря. Нічні морози – до -5º, а у Карпатах навіть до -12º – збережуться.

У вихідні й на початку наступного тижня вийти в поле планують в більшості великих агрохолдингів. Активно беруться за сівбу фермери. Очікувана площа посівів під урожай 2021 року – 28,1 млн га. Це на 378 тис. га більше, ніж торік. Тобто, навіть при збереженні торішніх показників урожайності можемо розраховувати на більший валовий збір. Під зернові селяни відвели 55% посівних площ – 15,5 млн га. При цьому 7,6 млн га треба посіяти навесні, решта – озимина. Соняшник цього року займе 5,4 млн га, соя – 1,4 млн га, цукрові буряки – приблизно 223 тис. га.

І, як свідчить досвід попередніх посівних кампаній, впоратися із поставленим завданням нашим аграріям цілком до снаги. Надалі ж багато залежатиме від дотримання технологій догляду за рослинами і, звісно ж, від погодних умов упродовж усього періоду вегетації. Приміром, посушливий початок літа може звести нанівець зусилля селян й переваги вищих зимових запасів вологи у ґрунті...

Не посівною єдиною: що не так із підживленням озимих

Одна з особливостей нинішньої весни – низький дотепер рівень підживлення озимини. Що може негативно позначитися як на продуктивності засіяних з осені площ, так і на термінах сівби яровини. Адже господарствам найближчими тижнями доведеться “розпорошувати зусилля”.

“На завершення першої декади березня озимі культури на більшості посівних площ перебували у доброму й задовільному стані, але значна частина посівів потребувала азотного підживлення, яке з подальшим підвищенням температурних показників сприяло б більш інтенсивному відновленню листкового апарату та покращенню фізіологічних процесів у рослин”, – нагадують в УЗА.

При цьому у “взірцевому” 2019 році вже до початку другої декади березня в країні встигли підживити до 60% площ під озиминою! Цього ж року багато господарств взялися за ці роботи лише наприкінці березня. Тож муситимуть завершувати їх паралельно із посівною. За словами директора з виробництва холдингу KSG Agro Дмитра Ємельченка, завершення підгодівлі на початку квітня обумовлене складними погодними умовами в останні два місяці: “У лютому-березні погода нас не балувала, придатними для весняно-польових робіт були лише 13 днів. Проте, наші господарства ефективно використали цей період та якісно здійснили підживлення сільськогосподарських культур”. Але поки що похвалитися цим можуть не всі...

Неналежні темпи підживлення озимини – це погана новина. Хороша: “тести з визначення життєздатності озимої пшениці в лабораторних та польових умовах показали, що 96-98% рослин зберегли життєздатність. З підвищенням температури повітря почалися інтенсивна регенерація листкового апарату, поступова зміна його кольору та відростання вторинної кореневої системи”, – констатували в УЗА.

Як добрий та задовільний оцінюють стан посівів й аналітики компанії “ПроАгро Груп”. Проте, там звертають увагу на незначні пошкодження озимого ріпаку (за різними оцінками вимерзання склало від 3,5 до 5% площ).

Врожайні прогнози-2021: поки що позитивні

Аналітики ІА «АПК-Інформ» прогнозують, що валовий збір зернових і зернобобових культур цьогоріч може досягти 73,8 млн тонн. Це на 13% перевищує минулорічні показники. Хоча й майже на 2% менше, ніж у 2019-ому. Валовий збір пшениці очікується на рівні 27,5 млн тонн (+10% порівняно із минулим роком), ячменю – 8 млн тонн (+2%), кукурудзи – 35,7 млн тонн (+19%).

Також зазначається, що при поточних обсягах внутрішнього споживання збіжжя експортний потенціал українського зернового ринку сягне 54,2 млн тонн. Що на 19% перевищує показник поточного маркетингового року (45,5 млн тонн) і лише на 1% менше за рекордний показник сезону-2019/20 (54,9 млн тонн).

Приблизно такими ж прогнозами у коментарі Укрінформу поділилася заступник директора компанії “ПроАгро Груп” Марія Колесник. “За нашими оцінками, майбутній врожай пшениці буде вищим за цьогорічний на 7,5% і становитиме 27-27,5 млн тонн. Посівні площі під озимою пшеницею аграрії розширили на майже 300 тис. га через сприятливу цінову кон'юнктуру на ринку минулої осені. Виробництво ячменю ми прогнозуємо на рівні 8-8,3 млн тонн, а кукурудзи 34-34,5 млн тонн”, – каже експертка. За її словами, нині маємо всі підстави розраховувати, що врожайність ранніх зернових буде вищою або на рівні середньорічних показників.

“Стосовно олійних, не бачимо підстав для скорочення посівів під соєю та соняшником через стале зростання цін на цю продукцію протягом 2020/21 маркетингового року. За нашим прогнозом, майбутній врожай соняшнику становитиме 14,5-15 млн тонн (посівні площі 6,65 млн га), соєвих бобів – 3,3-3,5 млн тонн (посівні площі 1,5 млн га)”, – розповіла пані Колесник.

Тобто, йдеться про доволі непогані показники. Приміром, соняшнику, через неврожай і низьку якість якого українці потерпають від “олійних” проблем, аграрії можуть зібрати на 1-1,5 млн тонн більше, ніж торік.

Але. Визначальним чинником буде погода у весняний період та на початку літа. Експерти нагадують, що посушливі умови, які, на жаль, стають звичними для нашого клімату, останніми роками чинять чи не найбільший негативний вплив на посіви ранніх культур на завершальних етапах вегетації та на посіви пізніх культур – у період формування врожаю.

Владислав Обух, Київ