19 квітня на порталі та у застосунку "Дія" вже вдруге запрацювала послуга з подачі заявки на оформлення фінансової допомоги у розмірі 8 тисяч гривень для ФОП та найманих працівників, діяльність яких була призупинена внаслідок запровадження «червоної» зони у регіоні, де вони працюють.
Хто має право на отримання фінансової допомоги у 2021 році та як її оформити, чи захищені особисті дані користувачів порталу та застосунку, а також що зміниться в житті українців після 23 серпня, коли набере чинності закон, який прирівняв е-паспорти до паперових. Про це та інше в інтерв’ю Укрінформу розповів керівник з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України Мстислав Банік.
ПРО МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ
- Отже, в Україні знову запрацювала послуга з подачі заявки на отримання 8 тисяч грн допомоги для підприємців та найманих працівників, діяльність яких була призупинена на час перебування в «червоній» карантинній зоні. Розкажіть більш детально, хто саме може отримати цю допомогу та яка процедура оформлення заявки?
- Перш за все хочу наголосити, що ця матеріальна допомога доступна, як ФОПам, так і найманим працівникам. Це важливо, оскільки людям здається, що вона призначена лише для ФОП, насправді отримати її можуть і юридичні особи, і наймані працівники фізичних осіб-підприємців.
Вимоги для отримання допомоги наступні. По-перше, основний КВЕД станом на останній день попереднього місяця має відповідати одному з визначених Міністерством економіки України (повний перелік КВЕДів є на сайті). По-друге, має бути сплачений ЄСВ за 6 місяців попереднього року. По-третє, ФОП має бути чинним.
Власне, для найманих працівників так само: КВЕД в організації, де вони працевлаштовані, повинен бути таким, який має право на допомогу, працедавцем має бути сплачене ЄСВ за всі місяці попереднього кварталу, середня заробітна платня працівника не може перевищувати 30 тис. грн на місяць, також співробітник не повинен працювати за сумісництвом.
Ми перевіряємо все це й автоматично формуємо відповідну заяву для людини, щоб вона вказала лише IBAN-номер рахунку, на який будуть нараховані кошти. У нас на сайті Міністерства цифрової трансформації є довідка про те, як дізнатися IBAN-номер рахунку. Ми взяли інструкцію в кожного банку, щоб люди змогли знайти свій банк й отримати інформацію – як знайти IBAN.
- Тобто людина реєструється в "Дії" і їй для того, щоб подати цю заяву, треба лише вказати IBAN, а все інше – автоматично підтягується в форму, так?
- Ми перевіряємо, чи є вона наразі працівником або ФОПом, який провадить діяльність. Тому що може бути така ситуація, коли людина нещодавно звільнилась чи закрила ФОП – і ця інформація ще не оновилась у реєстрах. Тож при подачі заявки потрібно вказати цю інформацію у відповідній формі на порталі чи у застосунку.
- Який строк подачі заявок?
- Послуга буде діяти упродовж року. Поки що немає кінцевого терміну прийняття заявок. Ті, хто подавався на допомогу попереднього разу, в грудні 2020 року, можуть знову подавати заяву, треба лише відповідати всім вимогам.
У цьому випадку прив’язка йде до «червоних» зон карантину. Також можна подаватися, якщо регіон був у «червоній зоні» не раніше, ніж 30 днів до моменту подачі. Жителі тих областей, які були в «червоній» зоні до того, як ми запустили цю послугу, також мають право наразі подати заявки.
Розмір матеріальної допомоги з держбюджету становить 8 тис. грн, але ми передаємо дані, які формуємо по заявниках, ще й до органів місцевого самоврядування. І вони вже додатково до цієї суми можуть своїм рішенням надавати допомогу в тому розмірі, який вони визначать уже на місцях.
- Чи можуть подати заявку ФОП та наймані працівники, діяльність яких призупинилась під час цьогорічного локдауну, що тривав з 8 по 24 січня?
- Так, вони теж можуть подавати заявку та отримати допомогу.
- Що робити людині, якщо її заявка не приймається системою з якихось причин?
- Заявка обробляється автоматично на основі тих даних, які є в Пенсійному фонді України та звітності, поданої до Державної податкової служби. Якщо заявка не проходить у системі, то або людина за якимось критерієм не має права на допомогу, або ж, наприклад, вона не подала вчасно якусь звітність чи недоплатила єдиний соціальний внесок, або ж її роботодавець не зробив цього.
Це спільна послуга Мінцифри, Пенсійного фонду України, Податкової, Міністерства соціальної політики і Мінекономіки. Дані верифікують наші партнери, ми відповідаємо тільки за технічну частину, ми навіть не перевіряємо цю заяву. Ми збираємо дані та передаємо їх далі. Навіть якщо заявник звернеться до нас з якоюсь проблемою, ми все одно будемо її переадресовувати до того органу, який може її вирішити, наприклад до Пенсійного фонду.
- Минулого грудня в перші дні, коли запрацювала послуга з оформлення «карантинної» допомоги, у заявників виникали технічні проблеми з доступом та подачею заявки. Що зробило Мінцифри для уникнення цих проблем у майбутньому?
- Послуга запустилась учора (19 квітня - ред.), а сьогодні (20 квітня - ред.) ми її вже остаточно презентували. Ми збільшили пропускну здатність і я хочу звернути увагу, що жодних проблем з доступом у нас не виникало, все в порядку.
ПРО ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
- При реєстрації в "Дії" необхідно вводити свої особисті дані. Як Мінцифри захищає ці дані у застосунку та на порталі?
- Ми подбали про безпеку мобільного застосунку і вебпорталу, пройшли різноманітні тестування. Наприклад, у грудні вразливості в "Дії" намагалися знайти фахівці з кібербезпеки з усього світу. Американська компанія влаштувала спеціальний хакатон для пошуку вразливостей у "Дії" – і їм це не вдалося.
Важливо те, що в "Дії" ми не зберігаємо у «хмарі» ті дані, які люди бачать у своїх смартфонах. Вони є лише в державних реєстрах – там, де дані завжди захищені.
У застосунку в нас є захист паролем, Face ID та Touch ID. Якщо зловмисник викрав телефон, то після третьої спроби зайти у застосунок – система просто розлогінить людину із застосунку і зловмисник точно не зможе ним скористатися.
Під час оформлення заявки на отримання «карантинних» 8 тисяч ми запитуємо лише IBAN-номер рахунку – це єдина інформація, яка нам потрібна. Все, що потрібно державі – це ім’я та прізвище, які у нас є, та IBAN. Можуть трапитися зловмисники, які будуть запитувати номер банківської картки або cvv-код, для зарахування коштів ця інформація не потрібна. Тому закликаю всіх бути уважними.
- Тобто, ви запевняєте, що умовний зловмисник не зможе зламати "Дію" і витягти звідти якісь приватні дані користувача?
- Це неможливо в принципі, бо у нас немає даних, які б зберігалися на серверах. Ми лише показуємо дані з реєстрів. "Дія" є абсолютно безпечним застосунком.
- Просто ледь не щодня з’являється інформація в ЗМІ або поширюється соціальними мережами про вразливість "Дії"…
- Розробляючи цифрові послуги, ми боремося з корупцією. І це сприяє зростанню невдоволення людей, які заробляють на корупції. Ось вони й намагаються замовляти якісь інформаційні кампанії проти нас.
- Наразі у користувачів смартфонів на операційній системі IOS є проблеми з оформленням допомоги через "Дію". Коли вона буде вирішена?
- У перші дні запуску послуги ми чекали на погодження від AppleStore, після чого користувачі змогли скористатися послугою в оновленій версії "Дії". Загалом у нас за перший день дії послуги через портал та смартфони на Android подали заявки загалом 116 тисяч осіб, тому якщо хтось хотів швидше податися, то міг зробити через портал.
ПРО ДОДАТКОВІ "ДОКУМЕНТАРНІ" МОЖЛИВОСТІ
- Чи є у планах Мінцифри додати послуги в "Дії" з оформлення соціальних виплат чи інших видів фінансової допомоги?
- У нас є весь функціонал, необхідний для цього. Як тільки буде відповідне рішення уряду, парламенту або президента України, ми будемо готові реалізувати будь-які сервіси, що допоможуть зробити життя українців комфортнішим.
- Застосунок і портал "Дія" існують уже понад рік, яким чином поява цього інструменту вплинула на Україну та громадян?
- Я можу навести такий приклад: понад 40% усіх ФОПів, які були відкриті упродовж минулого року, було відкрито саме через "Дію". Тобто, ми бачимо зростання попиту на цифрові послуги серед населення, що підтверджує взагалі правильність того, що ми робимо.
- Президент 15 квітня підписав закон, який прирівнює е-паспорти до паперових і відповідно до якого вже з 23 серпня в Україні можна буде використовувати цифровий паспорт майже у будь-яких ситуаціях. Як це працюватиме?
- В Україні цифрові паспорти вже існують і всі ними користуються. І поки президент не підписав закон, процес регулювався постановою Кабміну. А тепер в нас є відповідний закон. Зараз уже понад 150 компаній використовують саме цифрові паспорти. А з 23 серпня державним органам буде заборонено вимагати у людей пластиковий паспорт або паперовий, якщо у нього є цифровий документ. Тобто, до серпня у державних організацій є час провести всі необхідні налаштування для приймання е-паспортів.
- Чи планує Мінцифри проводити кампанію для чиновників та працівників державних органів і навчати їх, як приймати ці паспорти та перевіряти їх?
- У нас є відділ впровадження, який цим активно якраз і займається. Ми безпосередньо комунікуємо з державними органами і з компаніями – всіма, хто має право працювати з документами людини, стосовно обслуговування громадян з електронними паспортами.
- Хто і як буде перевіряти виконання цього закону після 23 серпня?
- Найголовніші перевіряльники ― це люди, які користуються застосунком, а їх уже мільйони. У нас дуже велика аудиторія, і нам не треба якісь додаткові перевірки, щоб дізнатися, хто як працює.
- Куди можна буде поскаржитися, якщо в якійсь установі відмовляться обслуговувати з електронним паспортом?
- Завжди можна звернутися в службу підтримки "Дія" і повідомити про відмову обслуговувати вас з е-паспортом. Ми готові реагувати на це.
- Як можна перевірити електронні документи в "Дії"?
- Перевірити паспорт можна за допомогою застосунку "Дія", або ж компанії можуть під'єднати свої сканери та перевіряти за допомогою них. Тобто, наприклад, умовній Укрпошті не треба, щоб у співробітників на смартфоні стояла "Дія" і вони особисто смартфоном перевіряли. Це можна зробити сканером у поштовому відділенні. Потрібно просканувати QR-код або штрих-код – й у них у комп’ютері все з’явиться.
- Планується забезпечення регіонів сканерами та смартфонами?
- Ми йдемо іншим шляхом. Для того, щоб перевірити документи, є можливість просканувати штрих-код, чи QR-код, або ввести цифри, які у кожного документа в застосунку є на зворотному боці. Тобто, якщо у них немає навіть чим сканувати, вони зможуть просто ввести на своєму комп’ютері ці цифри.
Мінцифри готується впроваджувати статичний QR-код, коли компанія може зареєструватися, згенерувати код запиту на документ і роздрукувати його та вивісити у себе на дошці оголошень. Наприклад, якщо в готелі немає устаткування для сканування "Дії", то можна біля стійки реєстрації повісити цей код запиту, а людина, яка хоче заселитися, може його просканувати, отримати запит та дати на нього згоду. Таким чином готель отримає копію паспорта, необхідну для реєстрації.
- Наразі для українців у "Дії" доступні: електронний закордонний паспорт, електронний паспорт громадянина (ID-картка), водійські права та інші документи. Чи планується переведення в «цифру» паперових паспортів-книжечок?
- Паспортів-книжечок немає в цифровому вигляді, оскільки їхні дані знаходяться в картотеках, і папірці там не дуже якісні. Мінцифри радить усім поступово переходити на ID-картки. Це набагато комфортніше і це вже світова практика – мати паспорт у такій формі.
- Мінцифри має попередні домовленості з іншими країнами про взаємовизнання електронних документів? Чи проводились переговори стосовно цього?
- Світ поступово йде до запровадження електронних документів. Ми впевнені, що це відбудеться, і вже зараз деякі країни починають готувати проєкти цифрових паспортів у себе в країнах.
Мінцифри запровадило електронний закордонний паспорт, тому що він дає такі ж самі можливості, як і звичайний паспорт на території України. Тобто з ним можна відкривати рахунки в банках, винаймати житло тощо. Оскільки біометричних закордонних паспортів видано 18 мільйонів, а ID-карток – 6 мільйонів, то звісно – Мінцифри не може лишитися осторонь, і ми передбачили можливість користуватися цифровим закордонним паспортом на рівні зі звичайним у межах України.
- Форум Diia Summit анонсували ще у квітні, але він так і не відбувся. Нова дата вже призначена?
- Дати зараз немає, ми чекаємо новин, адже Київ знаходиться зараз у «червоній» карантинній зоні. Як тільки буде змога провести Diia Summit, ми одразу його анонсуємо і проведемо.
Анастасія Кравченко, Київ