Українські мігранти в Польщі: не тільки робітники, а й бізнесмени
Останнім часом українці у Польщі – це не лише працівники на важких фізичних і не надто привабливих роботах, від яких часто відмовляються поляки. Дедалі частіше українці в країні над Віслою стають успішними бізнесменами, які створюють робочі місця, у тому числі й для поляків.
Пандемія коронавірусу, як виявилося, не змінила цей тренд: серед нових фірм з іноземним капіталом у Польщі й надалі кількісно домінують інвестиції українців.
Що мотивує українців відкривати власну справу в Польщі, і яке значення це може мати для України?
УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС У ПОЛЬЩІ
За даними польської сторони, станом на кінець 2020 року на території Польщі діяло 16,5 тис. компаній, де принаймні один зі співвласників чи акціонерів був громадянином України або українською юридичною особою.
При цьому в другому півріччі минулого року, коли у Польщі, як і в усьому світі, був запроваджений локдаун із дуже обмеженим функціонуванням цілих секторів економіки, кількість цих компаній зросла ще на майже 3 тис.
Ще 20 років тому компаній з українським капіталом у Польщі було лише 28. У подальші роки це зростання відбувалося, але помірними темпами. Все різко змінилося в 2014 році після початку російської агресії в Україні. Тоді кількість фірм з українським капіталом зросла за рік від кількох сотень до понад 1,6 тис., а в подальшому збільшувалася на кілька тисяч щороку. Навіть у пандемічний 2020 рік вона сягнула майже 3 тис., не сильно поступаючись попереднім докризовим рокам.
Більшість компаній з українським капіталом у Польщі діють у сферах будівництва (близько 2,6 тис.), торгівлі (близько 1,7 тис.), вантажних автоперевезень (понад 1,4 тис.), працевлаштування (понад 1,3 тис.), послуг (понад 1 тис.), ІТ-сфери (0,8 тис.) тощо.
У географічному вимірі найбільша кількість фірм з українським капіталом зосереджена в агломераціях великих польських міст – Варшави (понад 5 тис.), Кракова (близько 2 тис.), Вроцлава (понад 1 тис.).
За показником кількості зареєстрованих у Польщі компаній з іноземним капіталом українці значно випереджають усіх інших. Зокрема, фірм з німецьким капіталом – близько 7,3 тис., а з нідерландським, китайським, білоруським чи іншим – від кількох сотень до 2-4 тисяч.
Як звертає увагу Укрінформу керівник відділу з економічних питань Посольства України в Польщі Ігор Баранецький, динамічне зростання на польському ринку кількості компаній, де співвласниками є громадяни України, пояснюється низкою причин. Зокрема, кількість українців у Польщі в останні роки зросла у кілька разів і зараз становить приблизно 1,5 млн осіб. Крім того, в останні роки почав поступово змінюватися профіль українських трудових мігрантів у Польщі: від нелегальних робітників на найнижчих посадах до легальних працівників середньої ланки менеджменту і власників бізнесу.
“Це ті люди, котрі вже отримали кількарічний досвід роботи найманими працівниками, добре освоїлися, накопичили стартовий капітал і поступово починають відкривати свій мікро- і малий бізнес”, – наголосив український дипломат.
За його словами, більшу кількість компаній у Польщі реєструють українські бізнесмени, які розглядають польський ринок як стартовий майданчик для розвитку бізнесу та експортної експансії на ринки країн ЄС. Зокрема, наявність польської компанії дозволяє нівелювати окремі логістичні обмеження, які досі існують на спільному кордоні між Україною та ЄС. Крім того, наявність компанії з польською юрисдикцією дозволяє українським бізнесменам залучати дешевші фінансові ресурси та легше укладати контракти з іноземними партнерами. Адже до компаній, які зареєстровані в Польщі – як країні-члені ЄС, НАТО і ОЕСР, – є більша довіра.
МОТИВАЦІЯ УКРАЇНЦІВ
В основному, українці є власниками невеликих інвестицій у Польщі. Попри те, що мотивація у громадян України відкривати бізнес у країні над Віслою є різною, пандемія коронавірусу значно не скоригувала їхні плани започаткувати свою справу. Значною мірою вони керуються досвідом своїх знайомих і друзів, які раніше приїхали до Польщі й знають місцеві реалії, зокрема і ведення бізнесу.
Киянин Дмитро Волков розповідає, що торік одного осіннього дня він сів на свій байк і просто приїхав до Польщі. У Києві він уже мав свій бізнес – барбершоп “Mr. Morgan D”. У Варшаві відкрив другий під тією ж назвою. Як підкреслює агентству Дмитро, для переїзду до Польщі йому потрібні були бажання, гроші й друзі.
“У мене було бажання, відповідний стартовий капітал і багато друзів, які мені в цьому допомогли”, – констатує власник чоловічої перукарні.
Він зауважує, що Польща веде доволі лояльну політику, щоб нерезиденти країни мали змогу відкривати власний бізнес на території країни.
“Великих проблем у мене не було. У Польщі, на відміну від деяких інших країн, не потрібно робити ані великих вкладень в економіку, ані мати якихось серйозних рекомендацій. Якщо у тебе є бажання розвиватися в Польщі й вкладати кошти в їхню економіку, тоді все нормально, можна починати свою справу”, – підкреслює власник варшавського барбершопа.
Дмитро визнає: у нього були побоювання щодо відкриття бізнесу у період пандемії й навіть зазначає, що ще кілька місяців локдауну – і можна вже було би закривати свій бізнес у Польщі. Але поступове пом’якшення карантинних обмежень і відкриття сфери послуг врятувало ситуацію.
“Чому люди у період пандемії їдуть з України відкривати бізнес у Польщі? По-перше, в Польщі дуже сильно знизилася орендна плата за нерухомість – і це сприяє відкриттю бізнесу. Крім того, українці – доволі підприємливі люди, які не бояться труднощів”, – перераховує власник “Mr. Morgan D”.
Порівнюючи ведення бізнесу в двох країнах, Дмитро зазначає, що у Польщі простіше, “більше стабільності та впевненості у завтрашньому дні”.
Крім того, на відміну від України, в Польщі ще доволі серйозно розвинутий середній клас.
Як зазначає власник барбершопа, плани в нього грандіозні.
“Я хотів би відкрити ще кілька барбершопів у Польщі й розглядаю можливість розвиватися далі – відкривати бізнес у Німеччині. Якщо не буде пандемії, то все буде добре”, – констатує Дмитро.
Сім’я Олесі Пігулько з Нової Каховки Херсонської області приїхала до Польщі три роки тому. Вона каже, що рішення перебратися до Польщі було майже спонтанним. Олеся з чоловіком та сином вирішили, що монотонний ритм життя в маленькому місті на півдні України, попри доволі добре матеріальне становище сім’ї, дещо набрид. Захотілося щось змінити.
“Чому Польща? Тут проживали наші друзі, ми побували в них у гостях у Варшаві, нам сподобалося. Для нас важливо, що це все ж близько до України”, – підкреслила власниця нещодавно відкритого у Варшаві невеликого ресторану “Пан Бобер”.
Спочатку Олеся працювала в кількох польських ресторанах на різних посадах. Згодом, набравшись досвіду, вони з чоловіком-будівельником та сином вирішили започаткувати власну справу. Відкрили ресторан під час пандемії, планували працювати по замовленнях на винос. Від польської держави отримали невелику фінансову допомогу в рамках одного з проєктів по підтримці бізнесу під час пандемії. Коштів вистачило на оплату місячної оренди приміщення. Орендодавець також зробив незначну знижку на оплату приміщення. Українських власників ресторану труднощі не лякають, хоча вони й визнають, що було дуже складно.
“Тут нашим громадянам непросто. Якщо ти не ІT-cпеціаліст, хороший хірург чи стоматолог, і не знаєш кількох іноземних мов, то тут дуже складно”, – підкреслює власниця ресторану.
Тому вона нікого не переконує переїжджати за кордон, це має бути особисте рішення кожного.
“Ми взагалі плануємо, що нормально “розкрутимося” – і відкриватимемо такого типу заклад в Україні. Я люблю Україну, своє місто”, – переконує Олеся.
Керівник відділу з економічних питань Посольства України в РП Ігор Баранецький важливим називає те, що з часом велика кількість зареєстрованих і контрольованих українцями компаній у Польщі мають шанс розвинутися з мікро- та малого до рівня середнього бізнесу. І це може привести до ефекту “round-tripping” – повернення в Україну частини доходів українських громадян у формі польських інвестицій. Він зауважує, що на сьогодні частка інвестицій “round-tripping” перевищує 20% від усього обсягу прямих іноземних інвестицій, вкладених в економіку України. Здебільшого, зараз ідеться про Кіпр, Нідерланди, Швейцарію та Австрію. З часом у цьому переліку може з’явитися й Польща. Відтак, поточний рівень польських інвестицій в економіку України, який на кінець минулого року становив 837 млн доларів, з легкістю перевищить 1 млрд доларів.
Юрій Банахевич, Варшава
Фото та відео автора
