Тіньова економіка в Україні має тенденцію до збільшення — радник Президента
Таку думку в ефірі телеканалу "Дом" висловив радник Президента України з економічних питань Олег Устенко, передає Укрінформ.
"Якщо подивитися по світу, то цифри обсягу тіньової економіки відрізняються, але вона є скрізь. Наприклад, найвищий рівень тіньової економіки в Євросоюзі, згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку, — це буде Угорщина, близько 25% економіки", — зазначив експерт.
Згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку, рівень української "тіні" — близько 50%.
"Традиційно весь час навколо цієї цифри коливається величина. Плюс-мінус — від 45 до 55% від максимуму 2012-2013 року. А якщо подивитися статистику Міністерства економіки України, то рівень "тіні" — близько 28%. Мінеконом рапортує про її зниження на 2%. Проте рівень досить високий", — продовжив він.
За статистикою за перші три квартали 2021 року українська економіка зросла на 2,8%, але при цьому споживання електроенергії збільшилося на 6,8%.
"А рівень споживання електроенергії — це непрямий фактор, на підставі якого ми можемо судити про обсяг тіньової економіки. Тобто ми бачимо колосальний розрив, і це свідчить для мене про те, що є висока частка тіньового сектора економіки. І, на жаль, вона ще має тенденцію на збільшення", — уточнив радник Президента.
Ситуація, на його думку, має як негативні, і позитивні аспекти.
"Це і погано, і добре. Добре з того погляду, що в тебе завжди є запас для детінізації. Тобто, проводячи детінізацію, ти витягуєш економіку на світло. І це означає, що твій ВВП буде не такий, про який сказав глава держави, виступаючи у Верховній Раді, він сказав про понад 190 млрд дол, про історичний максимум. А насправді цього року він міг би бути набагато більшим. Чи не на 25% щонайменше вище за те, що ми зараз з вами маємо. Тобто насправді наш ВВП може бути за межами 250 млрд дол. досить швидко й легко. Питання, що ти для цього робиш", — деталізував Устенко.
Тим часом, за його словами, державний бюджет не використовується як основний фактор детінізації економіки.
"Для детінізації економіки використовуються інші напрями. Наприклад, ось це те, що називається "кешлес" (Cashless), — економіка, де не ходить готівка, або частка готівки зменшується. Йдеться про дерегуляцію економіки. Це одне з найважливіших завдань, які Президент ставить, наприклад, перед Кабінетом Міністрів, і відповідно перед першим віцепрем'єром, який опікується питаннями економіки", — сказав експерт.
Заробітна плата також є лише одним із факторів детінізації економіки.
"І коли ти збільшуєш офіційну мінімальну заробітну плату в країні, ти начебто намагаєшся вивести частково заробітну плату з тіні. Але принципово в реальності це не вирішує завдання, тому я все-таки це виносив би за дужки, в обговореннях, що стосуються бюджету", — наголосив Устенко.
Як повідомляв Укрінформ, раніше у Міністерстві економіки заявляли, що рівень тіньової економіки у січні—червні 2021 року порівняно з відповідним періодом торік не змінився і становив 31% від обсягу офіційного валового внутрішнього продукту (ВВП).
Рівень тіньової економіки в Україні у 2020 році становив 30% від обсягу офіційного ВВП порівняно з 27% ВВП у 2019-му.
