Житомир на шляху до енергоефективності
Із 2014 року Житомир вдвічі скоротив споживання газу, а також оптимізує втрати води, тепла, електроенергії, зменшує викиди вуглецевого газу і планує стати першим українським містом, яке перейде на 100% відновлюваних джерел енергії.
Завдяки фінансовій підтримці міжнародних партнерів у Житомирі проводять заходи із термомодернізації закладів освіти та медицини, побудували ТЕЦ, реконструюють водоканал і теплокомуненерго, запустили сміттєпереробний завод... Попереду ще багато планів у цьому напрямку.
Про те, як Житомиру вдається економити тепло, світло, газ та воду, а також знаходити фінансування на заходи з енергоефективності, журналісти дізналися під час престуру «Кліматично-нейтральне майбутнє Житомира. Зелений перехід міста на 100% ВДЕ до 2050 року».
ЗА ВІСІМ РОКІВ ЖИТОМИР УДВІЧІ СКОРОТИВ СПОЖИВАННЯ ГАЗУ
Заходи з енергоефективності, які перебачили в стратегії розвитку Житомира, почали впроваджувати у 2014 році.
«Із 2014 року всі розуміли, що газ і енергоресурси – це така ж зброя росії проти України, як ракети і танки. Ці важелі завжди використовувалися для того, щоб контролювати, в тому числі і Україну. У 2014 році опалювальний сезон в Житомирі проходив із використанням в середньому 93-96 млн кубометрів газу. На опалювальний сезон 2021-2022 року знадобилося 46 млн кубів газу. Тобто ми скоротили використання газу для опалення міста у понад два рази», – розповідає міський голова Житомира Сергій Сухомлин.
За словами мера, наразі місто є учасником багатьох програм Європейського Союзу, завдяки яким отримує фінансування на реалізацію проєктів, орієнтованих на збереження клімату та енергоефективність.
Зокрема, завдяки співпраці з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO) у Житомирі побудували ТЕЦ на альтернативному паливі. Під час обстрілів росіянами енергетичної інфраструктури вона виробляла додаткову електроенергію.
Фінансування з боку ЄБРР спрямоване на будівництво ще однієї ТЕЦ, утеплення дитячих садочків та модернізацію теплокомуненерго. У межах меморандуму з Німецьким державним банком KfW продовжиться термомодернізація соціальних закладів.
За кошти Світового банку на комунальному підприємстві «Житомирводоканал» триває масштабна реконструкція очисних споруд за сучасними європейськими технологіями, а за грантові кошти Словенії – реконструкція головної каналізаційної насосної станції.
Нещодавно у місті запрацювала перша черга сміттєпереробного заводу, побудованого хорватським інвестором. Найближчим часом там запустять другу чергу, що дозволить вийти на глибину переробки сміття на рівні 80-85%.
Міський голова наголошує, що така співпраця з міжнародними партнерами допомагає економити бюджетні кошти, скорочувати використання енергоресурсів та зменшувати навантаження на довкілля. Загалом у місто вже залучено 63 млн євро кредитних та 24,7 млн євро грантових коштів. Частину проєктів за ці гроші вже реалізували, а інші – в процесі втілення.
Мер ділиться, що Нафтогаз планує побудувати в Житомирі ще одну ТЕЦ, яка працюватиме на деревині та RDF (паливо, отримане з відходів) та зможе забезпечити теплом і електроенергією до третини міста. Окрім того, є перспективи щодо використання вітрової і сонячної генерації, а до 2030 року місто планує на 80% відмовитися від газу.
Ще чотири роки тому на вулицях Житомира встановили 100% світлодіодних світильників, що дозволяє економити до 50% електроенергії.
ДИТСАДОК У «ШУБЦІ» І ТЕПЛИЙ БАГАТОКВАРТИРНИЙ «ВУЛИК»
Заходи з енергоефективності у місті стартували із комунальних закладів та багатоквартирних будинків. Зокрема, починаючи із 2014 року в Житомирі термомодернізували 18 дитсадків і 6 шкіл.
Директорка ДНЗ №6 Тетяна Казмерчук розповідає, що побудований у 1968 році дитсадок не так давно ще був двоповерховою цегляною будівлею, тепло з якої "тікало" через вікна назовні. Нині це сучасний утеплений заклад, термореновацію в якому провели за фінансової підтримки Північної Екологічної Фінансової Корпорації (NEFCO), Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Е5Р) і міського бюджету. Загальна вартість робіт становить майже 8 млн грн.
«Модернізацію закладу провели у 2015 році. Тут утеплили дах, фасади, затягнули гідроізоляцією цоколь, утеплили фундамент та всю підлогу в підвалі. Вийшло, що наш заклад затягнули в «шубку». Також замінили на енергозберігаючі всі вікна, склопакети та вхідну групу дверей. Потім у підвальному приміщенні встановили індивідуальний тепловий пункт. Раніше в нас були групи, де взимку в морози температура не піднімалася вище +16-17 градусів. Зараз такого немає, адже температура в приміщеннях сягає 20-21 градусу тепла. В укритті температура теж +20-21. Загалом у нас збільшилася відвідуваність і зменшилася захворюваність дітей», – говорить Казмерчук.
Директорка додає, що завдяки термомодернізації дитсадок скоротив споживання теплової енергії на 55-60%.
Після реалізації проєкту з енергоефективності стало тепліше і в оселях мешканців ОСББ «Вулик-21». У побудованій 1997 року дев’ятиповерхівці на 234 квартири в одному зі спальних районів Житомира замінили вікна та балконні блоки, провели теплоізоляцію зовнішніх стін і трубопроводів в неопалювальних приміщеннях. Спочатку ОСББ скористалося «теплими кредитами» (на суму понад 188 тис. грн.), а згодом програмою «Енергодім» (25 млн грн). Частину кредитів компенсував міський бюджет.
Як розповідає голова правління ОСББ Людмила Панченко, після проведених заходів сума в платіжках за тепло для мешканців будинку зменшилася на 40-50%.
ЖИТОМИР ПЛАНУЄ СТАТИ ПЕРШИМ КЛІМАТИЧНО НЕЙТРАЛЬНИМ МІСТОМ УКРАЇНИ
На раціональне використання ресурсів та надання якісних послуг орієнтовані й великі комунальні підприємства міста, зокрема «Житомиртеплокомуненерго» та «Житомирводоканал».
Завдяки фінансуванню Державного секретаріату з економічних питань Швейцарської Конфедерації (SECO) у місті реконструювали одну з районних котелень, де нині працює ТЕЦ на деревині, яка забезпечує теплом 73 багатоповерхівки. Триває і реконструкція тепломережі та встановлення індивідуальних теплових пунктів у будинках.
У межах фінансової підтримки ЄБРР передбачена реконструкція ще однієї районної котельні на ТЕЦ, що працюватиме на трісці деревини. Через війну цей проєкт наразі призупинений.
Після реалізації таких проєктів теплокомуненерго очікує на зменшення споживання природного газу (до 15 млн. кубометрів на рік), електроенергії та скорочення втрат електропостачання. Окрім того, скоротяться викиди шкідливих речовин в атмосферу та вдасться вдосконалити якість теплопостачання та гарячого водопостачання.
Реконструкція «Житомирводоканалу», що триває за кошти Світового банку та Словенії, дозволить кардинально змінити підприємство, якість його послуг та рівень енергоефективності. На 2023 рік для водоканалу передбачений грант Світового банку у розмірі 2,1 млн доларів США, який спрямують на насосне обладнання та вузли обліку води.
Як розповів директор водоканалу Роман Ілик, ключова ціль підприємства – зменшення споживання електроенергії, викидів парникових газів та витрат на придбання електроенергії. Якщо у структурі тарифу на 2018 рік 38% становила електроенергія, у 2022 році цей показник був на рівні 26%, а в 2030-му його планують зменшити до 17%.
«Житомир став другим містом після Вінниці, яке отримало срібну нагороду Eropean Energy Award у 2019 році за скорочення викидів СО₂ на 20%. До 2022 року ми мали скоротити ці викиди на 30%, але вже показали більший результат. Ми перше місто в Україні, яке підписало договір про перехід (до 2050 року) на 100% відновлювані джерела енергії, і це абсолютно реально зробити», – акцентує Сергій Сухомлин.
Ірина Чириця, Житомир
Фото автора та з відкритих джерел
Організатори престуру: громадська спілка «Бізнес за партнерство» в рамках проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що виконується німецькою урядовою компанією GIZ за дорученням Уряду Німеччини та Швейцарії.
Проєкт реалізується за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Держенергоефективності, при партнерстві з Національною Спілкою архітекторів України, Національною спілкою журналістів України, Асоціацією міст України, Конфедерацією будівельників України.
Перше фото: Олександр Гіманов
