Бюджет: на що витрачала та як заробляла країна у 1 кварталі
Доходи зведеного бюджету України у першому кварталі 2023 року перевищили 627 мільярдів гривень (в тому числі, отримані гранти майже 134 мільярди). Це фактично наполовину більше, ніж за перші три місяці минулого року. Втім цьогорічні видатки зросли ще суттєвіше — в 1,8 раза, до майже 810 мільярдів гривень.
Незважаючи на це, загалом ситуація з виконанням державного кошторису стабільна. Передовсім, завдяки більш ритмічному надходженню міжнародної фінансової допомоги, вдалим (принаймні, за сумою) запозиченням на внутрішньому ринку, стабілізації експортної виручки, пожвавленню ділової активності у відносно безпечних регіонах країни. Проте основні ризики для системи державних фінансів, як і торік, зберігаються. До того ж, країна може стикнутися з додатковими викликами, - кажуть експерти.
Основні джерела надходжень та ключові видаткові статті
Економісти підрахували: Україна самотужки забезпечує лише третину своїх бюджетних потреб (в середньому 100-120 мільярдів гривень на місяць за видатків у 250-300 мільярдів). Решта — позичковий ресурс та кредитна і грантова підтримка від міжнародних партнерів.
Дефіцит зведеного бюджету (з урахуванням кредитування) у першому кварталі трохи перевищив 179 мільярдів гривень. При цьому дефіцит держбюджету сягнув 220 мільярдів. Натомість місцеві бюджети залишаються профіцитними (+40,9 мільярда гривень).
“Дефіцит зі значним запасом профінансовано за рахунок внутрішніх (різниця між залученнями та погашеннями – 57,5 мільярда) і зовнішніх запозичень (сальдо – 250,2 мільярда гривень)”, - деталізує голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Податкові надходження у першому кварталі зросли на 9,5% (+29,3 мільярда), неподаткові - на 55,5% (+49,9 мільярда гривень). Найбільший приріст у податковій частині забезпечили відрахування від ПДФО (+19,8 мільярдів), у неподатковій – власні надходження бюджетних установ (+84,6 мільярда гривень).
Щодо видатків, то майже половина власних коштів країни йде на оборону. У першому кварталі середньомісячні видатки за цією статтею становили приблизно 160 мільярдів гривень.
“Найбільше зросли видатки на оборону – у 5,3 раза, на громадський порядок та безпеку – в 1,8 раза. Видатки на соціальний захист збільшились на 17%. А найсуттєвіше зменшилися видатки на обслуговування державного боргу – на 27% (мінус 14,8 мільярдів гривень), - повідомив Гетманцев.
Структура видатків зведеного бюджету сьогодні має такий вигляд:
- Оборона – 49,8%,
- Безпека і громадський порядок – 11,3%,
- Соціальний захист – 15,5%,
- Освіта – 7,9%,
- Охорона здоров’я – 5,6%,
- Загальнодержавні функції – 5,4% (в т.ч. обслуговування держборгу – 3,2%),
- Економічна діяльність – 2,6%,
- Інші функції – 1,9%
Таким чином, внутрішніх ресурсів країні заледве вистачає на покриття видатків на безпеку та оборону. Фінансування соціальної сфери та інших не військових видатків забезпечується, переважно, коштом міжнародної допомоги. У першому кварталі Україна залучила від партнерів у вигляді грантів та сальдо за зовнішніми запозиченнями 381 мільярд гривень (в еквіваленті).
Запас бюджетної міцності на другий квартал та можливі резерви
Така ж тенденція — незначне перевиконання планів надходжень від Податкової та недобір на Митинці - зберігалася і у квітні. Минулого місяця податкових платежів отримано приблизно на 3,1 мільярда гривень більше, ніж планувалося, митних — на 2,8 мільярда менше. Тобто можна сказати, що план надходжень за цими статтями виконується.
За даними Державної податкової служби, загалом за січень – квітень до зведеного бюджету надійшло майже 338 мільярдів гривень платежів, що контролюються ДПС. Із них понад 200 мільярдів - до державного бюджету, решта — до місцевих.
“Найбільший приріст у січні – квітні 2023-го порівняно з відповідним періодом минулого року маємо в частині акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – удвічі (+15,9 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 23% (+9,5 млрд грн)”, - деталізували у Податковій.
“Перевиконання плану податкових доходів — у тому числі, й до місцевих бюджетів, - пояснюється, передовсім, збільшенням надходжень податку на доходи фізичних осіб. А воно, своєю чергою, пов’язане з величезними виплатами військовослужбовцямя, які захищають країну. На ці виплати йде значна частина державного ресурсу. Левову частку інших витрат держави фінансують міжнародні партнери. Такі виплати й забезпечують прийнятний рівень виконання бюджету. І це - не результат того, що економіка у нас здорова і з фінансами в країні все добре”, - пояснює в коментарі Укрінформу керівник аналітичного напряму мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ілля Несходовський.
Позитивний результат економіст пояснює й продовженням практики необґрунтованого блокування податкових накладних. Бізнесу не повертають частину належних коштів. Тож він фактично переплачує до бюджету.
Натомість перманентне недонадходження коштів від роботи Митниці, на думку економіста, пов’язане не лише з війною.
“Адже план встановлюється відповідно до чинного законодавства та з урахуванням поточних умов. І його недовиконання — це наслідок того, що через грубі порушення митного законодавства, фактично - корупцію у величезних масштабах, було звільнено керівництво відомства. Зараз Митницею, по-суті, ніхто не керує. Це глибоко нереформована і практично обезголовлена структура”, - вважає Несходовський.
При цьому експерти кажуть про численні невикористані резерви, які залежать не лише від самої Митниці. Приміром, через дію митних пільг бюджет щомісяця втрачає 12-13 мільярдів гривень. Ще кілька мільярдів гривень щомісяця — недобір, пов’язаний з дією пільгової ставки ПДВ на пальне.
Натомість певний запас бюджетної міцності країна, вочевидь, отримає завдяки рекордним перерахуванням до держказни коштів Національним банком. Минулого тижня до держбюджету від НБУ надійшло майже 72 мільярди гривень за підсумками минулорічної діяльності регулятора.
А ще у п’ятницю до українського бюджету зараховано черговий грант від США - $1,25 мільярда. Кошти надали через Цільовий фонд Світового банку в межах четвертого додаткового фінансування для Проєкту "Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні" (PEACE). Гроші мають цільове призначення: на забезпечення виплати пенсій, допомоги ВПО і зарплат працівників галузі охорони здоров’я та ДСНС. Важливо, що йдеться саме про грантовий ресурс, який Україні потім не доведеться повертати. Отже, майбутнє боргове навантаження не зросте.
Загалом основні фінансові надії в умовах безпрецедентної зовнішньої агресії Україна змушена покладати на допомогу іноземних партнерів. З початку року надана ними сума перевищила $16,5 мільярда. Зокрема, понад $6,5 мільярда надійшло від Європейського Союзу, Понад $4,6 мільярда — від США, майже $1,8 мільярда — від Канади. Ще $2,7 мільярда — нова позика від Міжнародного валютного фонду.
До кінця року Україна розраховує отримати від іноземних друзів ще принаймні $22 мільярди.
Є добрі новини і з так би мовити “інвестиційного поля”. Американсько-українська компанія Horizon Capital залучила $254 мільйони для інвестування в український бізнес через свій фонд Horizon Capital Growth Fund IV. Проміжний етап закриття фонду відбувся відбувся минулої п’ятниці в Києві.
“Horizon Capital і наша шановна група інвесторів увійшли в історію як перший та найбільший фонд, зібраний з початку повномасштабного вторгнення. Для деяких міжнародних інвесторів HCGF IV став першою інвестицією в Україну з початку вторгнення та відкриває шлях для мільярдів доларів фінансування ще багато достойних проєктів”, – наголосила засновниця та головна виконавча директорка компанії Олена Кошарна.
Тим часом українська влада підписала договір з делегацією США, у складі якої були представники Міжнародної фінансової корпорації розвитку та USAID, про інвестування $25 мільйонів у Horizon Capital для підтримки малого й середнього бізнесу в Україні.
Бюджетні виклики: невідворотні втрати та ризики, яких можна уникнути
Водночас велизні бюджетні ризики для України зберігаються. Головні виклики, звісно ж, пов’язані з можливою ескалацією ситуації на фронті та посиленням ворожих ракетних атак на критичну і виробничу інфраструктуру.
Через попередні атаки значно зросла потреба в коштах для української енергетики. Частину необхідного для відбудови ресурсу у вигляді грошей та обладнання отримуємо від іноземних партнерів. Але більшість витрат на підготовку до нового опалювального сезону — наша власна турбота. І це доволі солідні кошти. За оцінками Міністерства енергетики, йдеться про $3,4 мільярда (понад 120 мільярдів гривень).
Ще більший ресурс може знадобитися для підтримки НАК “Нафтогаз України”. Компанія розраховує цьогоріч отримати із бюджету 327 мільярдів гривень. Передовсім, як компенсацію за пільгові тарифи на газ для населення. Але в цьогорічному бюджеті гроші на такі виплати не передбачені. Під кінець року, якщо раптом постане питання неможливості виконання НАК обов’язків з постачання палива, це може стати неабиякою проблемою.
Такі ж загрози пов’язані з відсутністю бюджетного ресурсу на компенсацію інших тарифів — зокрема, за електроенергію для населення.
Окрема тема — судові рішення про перерахунок пенсійних виплат тисячам українців. Йдеться про десятки мільярдів не передбачених у бюджеті гривень. Лише військовим пенсіонерам держава заборгувала 22 мільярди.
Не все стабільно й у “банківському королівстві”. Через війну, руйнування, знищення об’єктів застави та збиткову діяльність багатьох бізнесів і втрату доходів позичальниками-фізичними особами частка непрацюючих кредитів, за розрахунками НБУ, може зрости на 30%. За таких умов Україні доведеться докапіталізовувати держбанки, а, можливо, й брати під крило деякі комерційні, щоб уникнути колапсу банківської системи.
Через підвищення комерційних кредитних ставок зросте й фінансове навантаження на державу в межах виконання пільгових кредитних програм. Адже суми різниці між реальними й пільговими ставками для бізнесу, які доводиться відшкодовувати кредиторам, зростають. А передбачений на такі компенсації бюджетний ресурс обмежений.
У той же час навіть скромні власні доходи під загрозою. На відміну від першого кварталу, коли, попри палиці у колеса з боку рф, Україні вдавалося забезпечувати ритмічні надходження від зернового експорту, у найближчі місяці — принаймні, до завершення збирання нового врожаю — гарантувати цього вже ніхто не може. По-перше, через той же саботаж російською стороною роботи морського зернового коридору та черговий ультиматум кремля, який погрожує після 18 травня не продовжувати дію зернової угоди. По-друге, через рішення європейських партнерів про обмеження імпорту української аграрної продукції до низки сусідніх із нами держав та очікуване гальмування її транзиту.
За оцінками генерального директора агрохолдингу “ІМК” Алекса Ліссітси, залишки призначеного на експорт українського зерна - 12 мільйонів тонн. І Україна може фізично не встигнути вивезти його до початку збирання нового врожаю. Навіть за нормальних умов для вивезення такої кількості збіжжя потрібно 4 місяці. Але ж умови (дивіться вище), на жаль, навряд чи будуть нормальними. До того ж, у червні-липні можуть виникнути додаткові проблеми при експорті збіжжя через порти Дунаю (це приблизно третина поточних обсягів перевалки зерна за кордон), адже Румунія планує обмежити український транзит через необхідність вивозити власний врожай.
За розрахунками Національного банку, загалом експорт українського продовольства у другому кварталі скоротиться на $200 мільйонів. Тобто, навіть за умови продовження роботи морського зернового коридору країна не отримає понад 7 мільярдів гривень.
Приблизно такими ж, за оцінками Міністерства фінансів, можуть бути цьогорічні збитки Державної продовольчо-зернової корпорації. Дамокловим мечем над ДПЗКУ навис борг перед Китаєм за позику, взяту ще в далекому 2012 році. Причому, гроші доведеться повертати кредиторам з бюджету, адже гарантом позики свого часу був уряд.
Як вплине не бюджетні можливості ймовірне повернення додаткових виплат силовикам
І нарешті — багато що залежатиме від розв'язання проблеми пошуку джерел фінансування повернення щомісячних виплат 30 тисяч гривень усім військовим та працівникам силових структур. І в Уряді, і в МВФ кажуть про ризики неконтрольованого збільшення бюджетного дефіциту, якщо реальних джерел не знайдуть. А це - понад $4 мільярди.
За словами постійного представника Міжнародного валютного фонду в Україні Ваграма Степаняна, “пошук ресурсів такого масштабу, ймовірно, передбачатиме різкі короткострокові податкові заходи або істотні запозичення на внутрішньому фінансовому ринку, однак такі заходи практично неможливі без дуже негативного впливу на економіку та фінансовий ринок”.
При цьому позики для фінансування таких видатків можуть поставити під іще більшу загрозу стійкість боргу України, який уже перебуває під тиском.
Під час підготовки цієї статті голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що силовики пропонують відкласти розгляд постанови про виплату військовим премії в 30 тисяч гривень, а натомість створити спільну робочу групу та розробити законопроєкт, який урегулює питання оплати праці захисників.
Ілля Несходовський вважає, що замість того, щоб скасовувати цю надбавку, уряд мав би чітко визначити коло її отримувачів.
“Погоджуюся, що виплачувати щомісяця по 30 тисяч абсолютно всім силовикам некорректно. Наприклад, вибачте, чому поліцейський на Закарпатті повинен отримувати цю доплату? Порівняно з мирним часом він фактично не має жодних додаткових ризиків. Точніше, ці ризики такі ж, як і для решти громадян. Те ж стосується й виплат працівникам ДСНС, які не виїжджають на виклики, пов’язані з ракетними атаками чи обстрілами та не займаються розмінуванням, - каже експерт.
Натомість чітке визначення усіх категорій, робота яких пов'язана з ризиком для життя, а також безпосередньо забезпечує потреби фронту, дозволило б суттєво зменшити кількість людей, котрі мають право на таку допомогу. Отже, зменшиться й потреба в коштах.
“Другий момент. Не забуваймо, що із цих 30 тисяч сплачуються і ПДФО, і ЄСВ, які фактично повертається назад до бюджету у вигляді податків. Тобто, при потребі у 150 мільярдів гривень до кінця року приблизно 50 мільярдів повернеться назад. Це також треба враховувати”, - нагадує Несходовський
Щодо пошуку необхідного додаткового ресурсу, то економіст переконаний: заощадити можна на тому ж продовольчому забезпеченні Збройних сил. Адже Міністерство оборони продовжує купувати продукти за цінами в рази вищими, ніж інші відомства.
Збільшити надходження до державного бюджету можна і посилюючи контроль у таких галузях як гральний бізнес. Надходження від його роботи у березні-квітні в рази зросли порівняно із минулим та з початком цього року.
“Або візьмемо, для прикладу, видобувну галузь. Чесно кажучи, не розумію, чому приватному бізнесу надали пільги при сплаті рентних платежів. Це ж колосальні збитки для бюджету, десятки мільярдів гривень. Будь ласка, відправте ці кошти нашим військовим, а не даруйте їх тим, хто, вибачте, протягом всієї незалежності України її обкрадав” - радить Ілля Несходовський. Він сподівається, що в підсумку уряд і народні обранці зможуть знайти необхідний для повернення таких виплат ресурс та переконати МВФ, що це не призведе до додаткових бюджетних ризиків.
Резерви не емісійного збільшення військових та не військових видатків бюджету експерти бачать і в “детінізації”, підвищенні ефективності державних закупівель, залученні додаткових коштів донорів на швидку відбудову.
Владислав Обух, Київ
