Діалог влади та бізнесу: що необхідно для повного порозуміння
Із середини липня 2023 року за дорученням Президента України Володимира Зеленського в Офісі глави держави запрацювала координаційна платформа з розгляду проблемних питань, що виникають у відносинах між бізнесом та правоохоронними органами. Цими днями з’явилася інформація про перші результати її роботи: деякі компанії повідомили про вирішення на свою користь суперечок із правоохоронцями. І йдеться не про “індульгенцію” завдяки вказівкам “згори”, а про ліквідацію перепон та подолання непорозумінь на цілком законних підставах.
Водночас, судячи з реакції у ЗМІ й соцмережах, не всі підприємці, а надто - політики, довіряють такій формі співпраці бізнесу з чиновниками, побоюючись, що учасників цих зустрічей умовлятимуть чи, не дай Боже, як у “старі-недобрі” часи, “ламатимуть через коліно”, вимагаючи лояльності або спонукаючи до додаткових платежів у бюджет та безумовної покори державним контролерам. Також висловлюються претензії до відбору учасників нарад. І головне: мовляв, попри запевнення представників ОПУ, підхід до перевірок бізнесу в країні не змінився, а єдиний правоохоронний орган, уповноважений перевіряти й вести справи щодо можливих порушень у роботі підприємців, так і не визначено.
В Офісі Президента такі закиди відкидають. Кажуть: жодних умов учасникам зустрічей не висувають, раді бачити на нарадах усіх, хто звертається через бізнес-асоціації чи бізнес-омбудсмена, а затримки з “єдиним органом” пояснюють необхідністю внесення змін до законодавства.
Посилення протистояння правоохоронців та бізнесу: щось із цим треба робити
Наприкінці червня, у День Конституції, з’явився так званий “Маніфест 42” (заява представників бізнесу на захист статті 42 Основного закону). Автори просили Президента України, як гаранта Конституції, втрутитися в ситуацію із хвилею корупції, рейдерських атак та свавілля чиновників — проблемами, що знову загострилися в умовах війни. Володимир Зеленський доручив невідкладно відреагувати на звернення. І вже наступного дня на Банковій відбулася зустріч з представниками бізнес-спільноти. Тоді й домовилися про створення координаційної платформи, яка працюватиме за такими напрямами:
1. Оперативне реагування на випадки свавілля та рейдерства;
2. Підготовка законодавчих змін щодо обмеження інструментів та можливостей позасудового впливу правоохоронців на бізнес;
3. Щомісячний аналіз порушених проти підприємців кримінальних справ.
Із середини липня платформа запрацювала на постійній основі. Відтоді відбулися три зустрічі бізнесу з представниками ОПУ на чолі із заступником глави Офісу Президента Ростиславом Шурмою.
“Ми почали діалог із бізнесом, всебічно аналізуючи його кейси... Бачимо, що ситуації доволі різнопланові. Є випадки справді неадекватного ставлення з боку правоохоронних органів до підприємців. Утім є й випадки, коли бізнес порушував законодавство, а державі, судячи з усього, було завдано збитків. Тож знаходитимемо компромісні рішення щодо конкретних кейсів у межах чинного законодавства та змінюватимемо закони там, де це необхідно”, – сказав Шурма за підсумками першої зустрічі в межах координаційної платформи.
Основна мета платформи — розв’язання конкретних нагальних проблем та визначення на підставі їх аналізу системних недоліків вітчизняного законодавства і чинних процедур, які потрібно змінити. Також розрахунок на зворотний зв'язок від усіх учасників процесу, адже у робочій групі є й представники правоохоронних органів.
За інформацією Ростислава Шурми, із 12 спірних ситуацій, які розглянули на перших трьох зустрічах у межах платформи, 5 вже фактично урегульовано, решта потребують більш детального вивчення.
“Третя зустріч із бізнесом відкрила новий пласт системних проблем. Зокрема, ми розглядали цікаві випадки у галузі надрокористування, особливостей оформлення земельних ділянок, специфіки участі правоохоронних органів у конкурентній боротьбі при держзакупівлях. А також пов’язані з наслідками, із якими стикається деревообробна промисловість як результат системної корупції, що існувала у попередні роки в лісовій галузі”, - повідомив Шурма у Фейсбук.
Він, зокрема, пообіцяв розібратися із ймовірним тиском правоохоронців на деяких надрокористувачів. Водночас не залишать без уваги і випадки безпідставного позаконкурсного (за рахунок використання адмінресурсу) отримання у минулі роки ліцензій деякими бізнесами.
“Розбираємося. Думаю, буде багато системних висновків та змін”, - запевнив заступник глави ОПУ.
Перші точкові результати є, на часі — системні зміни
І деякі підприємці стверджують: вже відчули позитивні зміни, що допомогли “розрулити” ситуації, про які вони сигналізували на зустрічах в межах координаційної платформи.
Приміром, у компанії Risoil похвалилися, що бізнес підтвердив законність своїх дій в розбудові портової інфраструктури у період з 2021 по 2023 роки. Більшість кримінальних проваджень, які “від самого початку мали абсурдний характер”, закриті.
Risoil - це міжнародна компанія, заснована у Швейцарії. Протягом останніх 20 років вона системно інвестує у розвиток портової інфраструктури України, брала участь “зерновій ініціативі”.
“2021 року компанія почала реалізацію одного з найбільших інвестиційних проєктів у галузі за останні роки — будівництво двостороннього пірсу в порту “Чорноморськ” для надшвидкої перевалки харчової олії та зернових культур. Його вартість — 1,5 млрд грн (у цінах 2021-го). Попри наявність рішення Верховного суду, яке підтверджує законність дій інвестора, ще від етапу підготовки до реалізації навколо проєкту порушувались численні нічим не вмотивовані кримінальні провадження під різними приводами”, - розповіли у коментарі Укрінформу в пресслужбі групи компаній Risoil.
Там наголошують, що прагнення інвестора захисти своє право розвивати інфраструктуру підтримали члени тимчасової комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів, бізнес-омбудсмен та галузеві громадські обʼєднання.
Вже під час повномасштабної війни інвестор добудував, протестував обладнання та успішно ввів об’єкт в експлуатацію.
Проте вставляти йому палиці в колеса правоохоронці не припиняли, порушені справи не закривали.
“Згодом ми надіслали офіційне звернення з детальним описом ситуації в Офіс Президента України. У відповідь отримали запрошення взяти участь в засіданні координаційної платформи між бізнесом, правоохоронним органами та владою. Предметом обговорення став не лише цей окремий приклад, а також критична необхідність системних змін та удосконалення законодавства”, - розповіли в Risoil.
Після аналізу кейсу більшість порушених щодо цього інвестпроєкту кримінальних справ закрили.
В Risoil вважають ефективним запропонований формат взаємодії бізнесу та влади і сподіваються, що наслідком такої співпраці незабаром стане перехід від точкового до системного розв’язання проблем, коли “більшість” зміниться на “абсолютно всі” закриті кримінальні провадження щодо об’єктів підприємства”.
Позитивно оцінює участь у роботі координаційної платформи і один з підписантів “Маніфесту 42” CEO групи компаній ОККО Василь Даниляк. За його словами, такі зустрічі варто проводити щонайменше для того, щоб чиновники найвищої ланки чітко усвідомлювали різноманітність та різноплановість кейсів, за якими відкриваються кримінальні провадження, та обставин, на підставі яких це відбувається. Усе це в підсумку має перерости у законодавчі “табу” на порушення кримінальних справ під надуманими приводами.
“Принаймні, відкриття проваджень або має відбуватися не у такий спосіб, або процес порушення кримінальної справи повинен бути іншим, удосконаленим, коли компанія, проти якої відкривають провадження, матиме можливість попередньо обговорити цей кейс із правоохоронцями, надавши пояснення. Бо дуже часто ми дізнаємося про порушення кримінальних справ постфактум, а іноді взагалі не знаємо про них. Ще деколи про існування кримінального провадження дізнаємося від третіх осіб”, - наголосив підприємець у коментарі Укрінформу.
Згадуючи власний досвід, він розповів, що, приміром, про відкрите у січні Національною поліцією кримінальне провадження проти групи компаній ОККО менеджмент дізнався від банкірів, до яких правоохоронці прийшли вилучати документи.
“Я зустрічався з паном Шурмою, з пані Юлією Свириденко і з представниками різних силових відомств. Обговорювали питання кримінальних проваджень проти компаній групи, які були відкриті в різні часи різними відомствами. Зокрема, й ті справи, що порушувалися ще старою податковою поліцією, кримінальні провадження, які тягнуться роками”, - розповів Даниляк.
За його словами, це питання, поміж іншого, порушували й на зустрічах в межах координаційної платформи. Те ж стосується і деяких нових справ, порушених проти компаній, що входять до складу групи.
“І нам після зустрічі повідомили, що одне із таких кримінальних проваджень закрито у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Ще не маємо документального підтвердження, але розуміємо: якщо на такому рівні пообіцяли, то його закриють, оскільки є остаточні рішення судів. Сподіваємося, що ще два-три провадження, які мають такий же статус, де є рішення судів третьої інстанції про відсутність підстав для порушення справ, будуть закриті”, - каже CEO ОККО.
Даниляк сподівається, що вдасться врегулювати й проблемні питання у відносинах з іншими правоохоронними органами. Адже завдяки участі в роботі координаційної платформи “пішов діалог із силовиками, конструктивний діалог. Вони отримують документи, відбирають пояснення, скеровують запити, ми на них відповідаємо. І вони запевнили, що будь-який кримінальний процес вестимуть в нормальний спосіб, без затримок та штучних перепон”, - наголосив Василь Даниляк.
Координаційна платформа: можливі наслідки рішень та критика
Наслідки врегулювання проблемних питань з правоохоронцями для чесного бізнесу зрозумілі: можливість спокійно працювати, уникнення штрафів чи й кримінального переслідування власників та менеджерів. Для правоохоронців же це - зменшення кількості проваджень, які не мають судової перспективи і які “тягнуться роками”, автоматично поновлюючись та переходячи “у спадок” від органу до органу при реформуванні правоохоронної системи.
З іншого боку, за словами Ростислава Шурми, при підтвердженні фактів свавілля з боку правоохоронців можуть навіть ухвалювати кадрові рішення.
“Є завдання від Президента якісно розібратися в цій проблемі і навести порядок. Тому такі інструменти теж розглядаємо”, - запевнив посадовець.
Тепер про наслідки для бізнесу, у якого “рильце в пушку”. Вони також будуть. “Наприклад, під час воєнного стану держава надавала пільги зі сплати Єдиного соціального внеску. Окремі компанії користувалися цим і не сплачували ЄСВ на 2-5 млн грн, не доплачували в бюджет, у той же час здійснювали схемні транзакції і виводили сотні мільйонів гривень на пов'язаних осіб через погашення кептивних кредитів. Безумовно, такі транзакції привертали увагу правоохоронних органів – вони б викликали таку увагу в будь-якій цивілізованій державі. Але навіть тут не відбувалося ні обшуків, ні арештів, а лише були порушені кримінальні справи і ведеться дослідження транзакцій”, - пояснив Ростислав Шурма.
Як ще один приклад нечесної поведінки бізнесу він навів діяльність великої міжнародної компанії, якій податкова нарахувала майже 100 млн грн додаткового податку на прибуток. Детальний аналіз свідчить, що ця ж міжнародна компанія вивела за межі України шляхом трансфертного ціноутворення з величезною маржею декілька сотень мільйонів доларів.
“Тому дивно, як вистачає совісті порушувати таке питання. Але є й інші випадки, наприклад, коли щодо великої прозорої компанії різні правоохоронні органи штучно порушують 5 кримінальних справ, зрозуміло з якою метою – вимагати кошти. Тож у кожному конкретному випадку ми розберемося, знайдемо вирішення, і за підсумками розгляду 20-40 таких кейсів вноситимемо системні зміни в законодавство”, - запевнив посадовець ОПУ.
Він також відкинув закиди критиків, котрі вважають, що підприємців збирають на Банковій не для того, щоб систематизувати їхні проблеми й допомогти усій бізнес-спільноті, а, мовляв, щоб якось на них тиснути.
“Найкраще – запитати представників бізнесу, які вже брали участь у засіданнях координаційної платформи, чи їх хтось залякує, просить не виступати, чи навпаки - ми просимо детально про все розповісти. На жаль, є інша проблема: бізнес часто не хоче конкретно говорити про свою проблему або про тиск, який здійснювався конкретними особами з конкретних правоохоронних органів”, - констатував Шурма.
Також, відповідаючи на запит Укрінформу, в ОПУ додали: “Жодних додаткових вимог до учасників зустрічей немає й бути не може. Усе, що від них вимагається, це чесно розповісти про свою проблему, з усіма необхідними подробицями. Офіс Президента зацікавлений у тому, щоб розв’язати ці проблеми законним шляхом”.
У коментарі також спростували твердження деяких політиків про те, що на зустрічі в межах координаційної платформи можуть потрапити лише “обрані”, наближені до чиновників чи правоохоронців бізнесмени.
“Хто завгодно може взяти участь у зустрічі. Нікого в цьому не обмежують. Можна звернутися як через свою бізнес-асоціацію, через бізнес-омбудсмена, так і напряму. Можна навіть написати Ростиславу Шурмі у Facebook. Досі ми нікому не відмовили”.
Сам Шурма додав: “Будь-який підприємець, будь-який бізнес, незалежно від того, великий, середній чи малий, може звернутися. Ми отримуємо запити і в нагальному порядку відбираємо та розглядаємо різні кейси. Міф про те, що ця платформа – для обраних, не відповідає дійсності”.
Що ж до звинувачень в затягуванні процесу визначення єдиного органу, який відповідатиме за спілкування вітчизняної правоохоронної системи з бізнесом, то в Офісі Президента пояснили затримки необхідністю внесення законодавчих змін. А це, як ми знаємо, тривала процедура.
“Перевірки бізнесу в майбутньому здійснюватиме тільки один орган. Найімовірніше, це буде Бюро економічної безпеки. Ми зараз працюємо над відповідними змінами до законодавства. Ймовірно, такі зміни буде внесено протягом місяця”, - запевнили в ОПУ.
Олександр Радійчук, Київ
