Єврокомісар пропонує надати Україні субсидії, щоб вирішити проблему зернового експорту
Про це єврокомісар заявив сьогодні під час слухань в комітеті Європарламенту з питань сільського господарства щодо наслідків припинення Чорноморської зернової ініціативи та ситуації на ринку, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Що нам робити в цій ситуації? Є лише одне рішення - підтримати транзит та продовжити заборону (на експорт до 5-ти сусідніх з Україною країн – ред.) до кінця року, тому що після 15-го вересня буде величезна проблема, ймовірно, навіть більша ніж та, яку ми мали до 2-го травня (до введення тимчасових захисних заходів проти експорту українського збіжжя – ред.)», - сказав єврокомісар.
Він зауважив, що згадане – це його особиста позиція, яку наразі вивчає Єврокомісія. За словами єврокомісара, у будь-якому випадку Європейська Комісія має знайти рішення до 15 вересня, коли збігає термін дії тимчасових захисних заходів проти імпорту чотирьох українських товарів – пшениці, кукурудзи, насіння соняшника й ріпаку, до п’яти «прифронтових» країн - до Польщі, Угорщини, Болгарії, Румунії й Словаччини.
Єврокомісар підкреслив, що ця критична ситуація «на 100 відсотків» спричинена російською неспровокованою, злочинною та невиправданою агресією проти України. До війни, у 2021 році, торгівля аграрною продукцією між ЄС і Україною розвивалася без проблем та за лібералізованими правилами – без обмежень й тарифів. На той час ЄС поставляв в Україну агропродукції на близько 3 мільярдів євро, та імпортував на 7 мільярдів євро, у тому числі – зерно, головними споживачами якого були Іспанія, Нідерланди, Італія та інші. При цьому обсяг такої торгівлі з країнами-сусідами України був дуже незначним.
Після початку війни у 2022 році, в результаті російської морської блокади чорноморських портів України, через які проходило до 90 відсотків українського зернового експорту, величезна кількість українського зерна виявилася заблокованою, відповідно, його ціна різко впала. Це стало причиною швидкого зростання торгівлі зерном з «прифронтовими» країнами. Загальний експорт української аграрної продукції до ЄС зріс з 7 до 13 мільярдів євро, при цьому з 6 «додаткових» мільярдів 5 припало саме на країни-сусіди України, що викликало ціновий шок у згаданих п’яти країнах.
«Єврокомісія вперше в історії спільного рику вирішила застосувати тимчасову заборону на імпорт до 5 прикордонних країн чотирьох продуктів – кукурудзи, пшениці, соняшника та рапсу. Їх імпорт до цих країн зупинився. Заборона була продовжена до 15 вересня. Що буде далі? Рішення Єврокомісії про продовження або не продовження цієї заборони поки немає. На моє переконання, якщо її не продовжити, ми матимемо таку ж проблему. За прогнозом поточного врожаю, Україна може експортувати 56 мільйонів тонн зерна, що означає необхідність перевезення 4-5 мільйонів тонн щомісяця. Чорноморський шлях знову заблокований Росією, і лише одна варіант залишається – коридори солідарності ЄС», - заявив Войцеховський.
Він зауважив, що головною перешкодою для розвитку транзиту української аграрної продукції на «традиційні» ринки Індонезії, Єгипту, інших азійських та африканських країн, є висока вартість транзиту. В цій ситуації єврокомісар вважає за доцільне підтримати транзит з України та надати їй субсидії для сплати компенсації компаніям за транзит до інших морських портів, в першу чергу – балтійських, таких як Рига, Клайпеда, Гданськ Щецин, Росток та в інших, перелік яких має бути визначеним.
«Вартість цієї операції не є настільки високою як порівняти з іншими альтернативними рішеннями. Вона становить близько 30 євро за тонну. Тож з використанням близько 6 мільйонів євро є можливим підтримати експорт 20 мільйонів тонн зерна з України, що на практиці означатиме вирішення проблеми», - зазначив єврокомісар.
Він зауважив, що існують й інші опції, - наприклад заблокувати український сільськогосподарський імпорт. Але, за його словами, такий варіант є «абсолютно неприйнятним», тому що лише одна країна буде щасливою від цього, і це – Росія. Ще одна опція - знову відкрити ринки для українського зерна, як це було до 2-го травня. Тоді, на його переконання, у п’яти «прифронтових» країнах знову виникне величезна ринкова криза, оскільки у їх операторів буде величезна мотивація для спекулятивного імпорту.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня 2023 року. Міністри сільського господарства п’яти країн ЄС 19 липня ухвалили у Варшаві спільну заяву, в якій наполягають на продовженні до кінця року ембарго Єврокомісії на ввезення українського зерна, при цьому транзит його зберігатиметься.
Перший віцепрем’єр-міністр - міністр економіки Юлія Свириденко наголосила, що у разі продовження Єврокомісією заборони на імпорт українського зерна після 15 вересня Україна може розглядати дзеркальні заходи.
Фото: cfts.org.ua
