ЄС виходить із Договору до Енергетичної хартії: чому це відбулось та що далі?
30 травня Рада ЄС ухвалила остаточне рішення про вихід ЄС та Євроатома з Договору до Енергетичної хартії (ДЕХ). Наприкінці квітня 2024 року Європейський парламент проголосував за відповідне рішення. Далі про це – у публікації DiXi Group.
ПЕРЕДУМОВИ ВИХОДУ
Розмови про вихід ЄС із ДЕХ не були новими та тривали уже декілька років. Ще у 2016 із ДЕХ вийшла Італія, невдовзі про подібні наміри заявили ще низка країн-членів Європейського Союзу. Головною причиною, що зумовило відповідне рішення на рівні усього ЄС, є невідповідності положень ДЕХ сучасним реаліям кліматичної політики Союзу, а також спори щодо впливу ДЕХ на автономію його правової системи.
Зокрема, у 2021 році у справі С-714/19 (Молдова проти Komstroy) Суд ЄС постановив, що в разі інвестиційних спорів, які виникають між інвестором з країни ЄС проти іншої країни ЄС, не можуть бути застосовані правила, передбачені багатосторонніми міжнародними угодами, такими як ДЕХ, – в обхід юрисдикції Суду ЄС. Обґрунтуванням висновку стала потреба захистити автономію правової системи ЄС, що може бути під загрозою під час превалювання інших міжнародно-правових механізмів вирішення спорів. Адже такі спори можуть стосуватися інтерпретації норм права ЄС, які є частиною законодавства країн-членів.
Як відомо, наразі розвиток законодавства ЄС формується під великим впливом амбітної кліматичної політики відповідно до Європейського зеленого курсу, що спрямована на досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року та відмови від використання викопних видів палива.
Також триває процес модернізації ДЕХ, в якому від 2019 брала участь Європейська комісія. У 2020 та 2021 роках Єврокомісія надавала свої пропозиції, зокрема про виключення захисту інвестицій у видобуток викопних видів палива із перехідним періодом у десять років. Рада ЄС не підтримала пропозиції у 2022 році: деякі країни (Німеччина, Нідерланди, Франція та інші) вважали, що такі пропозиції не відображають усіх амбіцій кліматичної політики ЄС.
Враховуючи, що ДЕХ ухвалили ще на початку 1990-х років на тлі значно менш амбітних кліматичних політик та очікувань щодо зростання інвестицій у видобуток викопних палив, його положення почали суперечити новим міжнародним кліматичним цілям після ухвалення Паризької угоди у 2015 році, а також кліматичній політиці ЄС. Зокрема, у сфері викопних палив приватні компанії досі отримували можливість оскарження рішень урядів на користь зеленої трансформації, що суперечили інтересам видобувних галузей.
Договір до Енергетичної хартії (ДЕХ) розробили на основі Європейської енергетичної хартії (1991) та підписали у 1994 році, а став він чинним у 1998-му. ДЕХ покликаний сприяти відкритості енергетичних ринків, відкритій та недискримінаційній торгівлі, захисту інвестицій у видобуток енергоресурсів.
Зокрема, положення ДЕХ передбачають захист від різноманітних політичних ризиків для прямих іноземних інвестицій, таких як експропріація, націоналізація, дискримінація тощо. Договір передбачає вибір механізму вирішення спорів між інвесторами та державами, що включає правила Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів, Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) та Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма.
Україна є договірною стороною ДЕХ від 1998 року.
СКЛАДНОЩІ ВИХОДУ З ДЕХ
Попри цілком очікувану наявність кваліфікованої більшості в Раді ЄС, певні держави-члени ЄС мали сумніви й хотіли зберегти своє членство в оновленому Договорі. Саме тому, разом із ухваленням рішення про вихід, Рада ЄС дозволила країнам, які цього бажають, узяти участь в оновленні ДЕХ та залишитися його стороною після цього (пропозиція Угорщини та Кіпру). Водночас положення Договору матимуть значення лише у спорах цих країн ЄС із третіми країнами.
Іншою важливою деталлю є передбачений у ДЕХ перехідний період у 20 років. Упродовж цього часу договірні сторони, що вийшли, повинні зберігати застосування положень про захист інвестицій, які були здійснені в період участі в Договорі. Цікавим аспектом є також те, що пропозиції ЄС про оновлення ДЕХ передбачали коротший перехідний період (т. зв. sunset clause) – 10 років, але цю пропозицію не підтримали. Можливим виходом із ситуації стане ухвалення додаткової угоди на рівні ЄС, в якій країн-члени зобов’язуються не застосовувати правил перехідного періоду ДЕХ у спорах між собою.
НАСЛІДКИ ВИХОДУ ЄС ІЗ ДЕХ ДЛЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ
Очікуваним наслідком стане посилення ролі багатьох країн поза ЄС, які беруть участь у ДЕХ, для залучення інвестицій у власні видобувні галузі. Зокрема, договірними сторонами залишаються деякі країни, багаті на природні ресурси у сфері викопних палив: Казахстан, Азербайджан, Туреччина тощо. До того ж статус спостерігачів або підписантів має низка інших великих країн, що володіють значними природними ресурсами, як-то Китай, Іран, Австралія тощо.
Водночас можливий «перетік» деяких інвестицій до інших країн матиме обмежений вплив безпосередньо на ЄС, зважаючи на обмеження експорту викопних палив та багатьох вуглецемістких продуктів до ЄС (зокрема, у рамках СВАМ) та подальше загальне оновлення ДЕХ. Утім, ця ситуація може бути тимчасовим фактором, що сприятиме переорієнтації експорту певних країн поза ЄС до інших ринків.
Україна наразі є договірною стороною Договору до Енергетичної хартії. Проте, враховуючи політику уряду України на підтримку принципів Європейського зеленого курсу під час реформування енергетичного сектору та відновлення економіки, а також процес набуття членства в ЄС, участь у Договорі на практиці навряд чи зумовить додатковий захист новим інвестиціям у сфері викопних палив порівняно із ситуацією в ЄС. Також очікувана модернізація ДЕХ загалом створить нові передумови для захисту інвестицій в енергетичній галузі, де очевидна перевага надаватиметься відновлюваним джерелам енергії.
Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу в межах проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу». Проєкт реалізує консорціум громадських організацій: DiXi Group (координатор), Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Асоціація «Енергоефективні міста України», «Українська академія лідерства», «Жіночий енергетичний клуб України», «ДЗИҐА», «ПЛАТО».
Її зміст є виключно відповідальністю ГО «ДІКСІ ГРУП» і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.
Перше фото: Олександр Марко / AdobeStock
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама