Як зростання попиту та підвищення акцизів вплинуть на ціни на пальне

Більше місяця українці перебувають в очікуванні подорожчання з 1 липня пально-мастильних матеріалів. Причина – реєстрація в парламенті законопроєкту про підвищення акцизного податку на паливо, а також ворожі атаки на нафтобази та збільшення попиту на бензин і дизпаливо для генераторів. Звісно, це підігріває інфляційні очікування. Водночас експерти ринку заспокоюють: подорожчання пального якщо й буде, то незначним через внутрішню конкуренцію між постачальниками та ймовірне здешевлення нафти на світових ринках.

КІНЕЦЬ ВЕСНИ – ПОЧАТОК ЛІТА: ПАЛИВА ВДОСТАЛЬ, ЦІНИ – СТАБІЛЬНІ

Минулої зими та навесні окремі сегменти українського ринку нафтопродуктів повернулися до довоєнних параметрів. Обсяги споживання дизпалива, наприклад, в січні-квітні були такими ж, як і упродовж перших чотирьох місяців 2021 року. Сприяв цьому активний розвиток транспортних вантажоперевезень – значна частина нашого імпорту та експорту перевозиться сьогодні автоцистернами та фурами. Щоправда, за обсягами споживання бензину та автогазу ми все ще не дотягуємо до показників довоєнного 2021-го. Здебільшого через еміграцію та мобілізацію частини українців – автовласників.

Цінова ситуація на ринку з початку року залишалася відносно стабільною – час від часу вартість пального змінювалася на 1-2 гривні за літр, реагуючи, передовсім, на підвищення закупівельних цін на зовнішніх ринках. Зростання ж попиту на пальне для виробництва електроенергії за допомогою генераторів, попри певні побоювання, цінового галопу не спровокувало. Навіть попри деяке зростання минулого тижня гуртових цін на бензин, цифри на стелах більшості автозаправних комплексів не змінилися – продавці стримували цінове зростання у роздрібній мережі за рахунок зменшення маржі.

Це тому, що вітчизняний ринок сьогодні доволі конкурентний, багатовекторний, зі значною кількістю як великих, так і дрібних гравців і з налагодженою (на відміну від перших місяців великої війни) логістикою. Тож жодного дефіциту пального і аномальних цінових сплесків немає.

«Якщо у 2021 році в Україні було 130 імпортерів пального, то у 2023-му – понад 700. Це не лише великі гравці, а й підприємці, котрі мають один або два бензовози. Чим їм займатися? У них же є ця машина, яку й намагаються використати з максимальною користю. Вдалося привезти пальне і продати його за нормальною ціною, – пощастило. Але часто буває й так, що пальне від таких постачальників приймають буквально за вартістю закупівлі та перевезення. Ринок постійно перенасичений. Пропозицій дуже багато. Для самого бізнесу це погано, він постійно змушений скорочувати маржу. Але з іншого боку – виграє споживач, якому бензин та дизпаливо іноді продають майже за собівартістю», – констатує у коментарі Укрінформу директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Водночас він визнає, що у зв’язку з постійними вимкненнями електрики попит на пальне для генераторів дещо зріс. Але на ринок він надто не тисне. Підрахувати ж, скільки пального використовується в Україні саме з такою метою, доволі складно.

«Ми вперше зіткнулися із цим восени 2022 року, коли були перші відключення. Точно оцінити такий «розпорошений» попит дуже складно. Та ми робили прогнози, згідно з якими йшлося приблизно про 10% від обсягів споживання. Але зважаючи на те, що ринок у нас десь на чверть «перелитий», до жодного дефіциту це не призводитиме. До того ж, думаю, якби була потреба, бізнес спроможний завозити вдвічі більше ресурсу. Що ж до ціни, то вона залежатиме перш за все від ситуації на світовому ринку», – каже експерт.

Безумовно, болісним для нашого паливного ринку ударом стало поновлення ракетних і дронових атак ворога на нафтобази й автозаправні комплекси. Зокрема, про втрату на початку червня одразу двох нафтобаз повідомила група компаній ОККО. Збитки попередньо оцінили у $8,5 мільйона. Звісно ж, ідеться про суттєві втрати й для інших мереж, чиї запаси і складська та перевалочна інфраструктура постраждали. Але до якихось помітних потрясінь на ринку це, на щастя, не призвело.

«Останнім часом нафтобази – зі зрозумілих причин – не відігравали значної ролі в акумулюванні та зберіганні паливного ресурсу. Їх зараз більше використовують як перевалювальні пункти для перевантаження пального із залізниці на автомобільний транспорт. А з огляду на вразливість цих об’єктів до повітряних атак, думаю, використання їх як резервуарів для зберігання ще більше обмежать. Але на ринковій ситуації загалом це майже не позначиться», – коментує Куюн.

АКЦИЗИ ВГОРУ – ЦІНИ «У ТАНОК»?

Куди болючіші для споживачів очікування з’явилися після реєстрації в парламенті урядового законопроєкту про підвищення ставок акцизного податку на паливо до мінімального рівня, встановленого в ЄС. За планами ініціаторів, нововведення мали запрацювати з 1 липня. Пропонувалося поетапне підвищення акцизів. Перший етап – зміна ставок оподаткування бензину до 359 євро за 1000 літрів (+68% порівняно з чинним акцизом), дизпалива – до 330 євро за 1000 літрів (у 2,36 разу) та пропан-бутану – до 277 євро за 1000 літрів (у 5,32 разу).

Однак після обговорення депутати підтримали за основу не урядовий, а альтернативний законопроєкт №11256-2, який передбачає більш лояльний підхід до зміни акцизних ставок на автогаз – їх пропонується підвищити лише до 70 євро за 1000 літрів.

Проте й таке зростання, на думку деяких політиків, експертів та галузевих асоціацій, може спровокувати не лише суттєве підвищення вартості пального, а й призвести до його мультиплікаційного впливу на вартість ледь на всіх товарів і послуг.

«Кожне підвищення тарифів державних монополій та акцизів означає, що частина підприємств в Україні припинить діяльність і вже не зможе відновити її навіть після перемоги країни у повномасштабній війні з Росією», – наголосив, приміром, генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак.

У цьому зв’язку він каже про невідворотне підвищення вартості вантажних і пасажирських перевезень Укрзалізниці. Адже через перебої з електропостачанням питома вага дизелю в залізничних перевезеннях зросла. Тому Федерація звернулася до парламентаріїв з пропозицією зберегти до завершення дії воєнного стану чинні ставки акцизного податку для важких дистилятів (газойлю) на рівні 139,5 євро за 1000 літрів та для бензину – 213,5 євро за 1000 літрів, натомість збільшивши ставку акцизного податку на скраплений газ до 170 євро за 1000 літрів.

Натомість Сергій Куюн підстав для серйозного занепокоєння з приводу потенційного інфляційного впливу підвищення акцизів на пальне не бачить. «Безумовно, бізнес не хоче платити більше, не хоче пов'язаного з цим дискомфорту. З точки зору самодостатності та розвитку підприємців їхня позиція зрозуміла. Але при цьому як громадянин я краще розумію аргумент про потребу країни в грошах, аби мати змогу наповнювати бюджет і захищатися від ворога. Адже підвищення акцизу – це про мільярди гривень, які наповнюватимуть держказну», – нагадує Куюн.

Зараз, за його висновками, на українському ринку склалася сприятлива кон’юнктура, ціни стабілізувалися на прийнятному рівні.

«Якщо народні обранці остаточно затвердять запропоновані ставки акцизу, то вартість дизпалива зросте приблизно на 3% – щонайбільше на 2 гривні за літр, а бензину – десь на 1,5 гривні. І ці 2-3% навряд чи суттєво вплинуть на рівень споживання пального та на вартість товарів та послуг», – прогнозує керівник Консалтингової групи А-95.

Як протилежний приклад він наводить минулорічну ситуацію з акцизами, коли з 1 липня їх підвищили майже вдвічі. Тоді упродовж липня-серпня літр пального подорожчав у середньому на 14 гривень. Тепер такого не буде.

«Більше того, я взагалі не виключаю, що оператори ринку за рахунок свого прибутку зможуть замортизувати частину цього підвищення. Особливо – якщо відбудеться чергове зниження цін на нафтопродукти на світовому ринку. Тоді зменшення закупівельної ціни взагалі компенсує частку підвищення акцизів», – заспокоює Сергій Куюн.

Тож вплив імовірного підвищення акцизів на пальне ми відчуємо, швидше за все, вже під осінь. З огляду на те, що відповідний законопроєкт і досі не підготували до другого читання, дискусії між урядом, парламентом та стейкхолдерами довкола його остаточних параметрів тривають. І вже зрозуміло: підвищення акцизу з 1 липня не буде. Якщо документ ухвалять на початку наступного місяця, його норми запрацюють не раніше серпня.

Владислав Обух, Київ