У Києво-Печерській лаврі показали 800-річні залишки оборонних мурів
Про важливість знахідки на брифінгу розповів науковий співробітник Інституту археології Віталій Козюба, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"На всій території Київської Русі, а це понад 1 млн кв. км, збереглося лише 300 кам'яних споруд, і це не дуже багато, зважаючи на площу держави. У Києві всього відомо понад 50 споруд кам'яного будівництва кінця X - першої половини XIII століття. Тому кожна нова знахідка кам'яної споруди - це дійсно визначна подія, яка приносить цікаву інформацію щодо архітектури та культури давньої Русі. Зараз у нас така ситуація, що ведеться боротьба на ідеологічному фронті за спадок Київської Русі, тому важливо в Україні показувати ці автентичні залишки нашої старовини, яких у нас набагато більше, ніж в Росії. І це навіть з політичної точки зору дуже важливо", - сказав Козюба.
За його словами, потрібно, щоб люди бачили живу історію - "не перекручену, не записану просто на сторінках видань або в інтернеті, а могли прийти, побачити і пересвідчитись, що ця історія існує, і вона багата. І показує, що Київська Русь була однією з найпотужніших держав території Європи в добу Cередньовіччя".
Брифінг щодо відкриття на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника залишків фортифікаційних мурів XII століття / Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ
Як відзначив на брифінгу завідувач сектору археології Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Тараненко, який керував розкопками, перші пошуки фундаментів стіни були зроблені ще у 1951 році під керівництвом кандидата історичних наук Володимира Богусевича, потім було ще кілька спроб віднайти стародавні мури, але лише зараз співробітникам музею вдалося точно визначити місце, де проходила стіна.
Він зазначив, що деякі знахідки, які були зроблені під час розкопок, зокрема митні пломби, дають можливість попередніх висновків про те, що Києво-Печерська лавра вела торгівлю з іншим країнами, про що ще не було свідчень.
"Цим пломбами опломбовували товар, який йшов на експорт. І ідея така, що можливо монастир сам брав участь як суб'єкт зовнішньої торгівлі, або князі торгували, вони могли і стіни збудувати, і самі могли займатися зовнішньою торгівлею. Можливо, тут проходила дорога і був якийсь пункт, пов'язаний з цим", - сказав Тараненко.
Окрім цього, він зазначив, що зараз фахівцями-геологами проводиться аналіз зразків каміння, з якого були збудовані мури. За словами Тараненка, вони можуть бути з іншої місцевості, і якщо такі припущення підтвердяться, то для істориків відкриється ще одна, можливо досі невідома, сторінка історії київського монастиря. Також фахівці досліджують склад розчину, яким скріплювали каміння. За словами археолога, в різні періоди Київської Русі будівельники використовували різні варіанти розчину, і ці результати також можуть бути використані для уточнення часового проміжку будівництва цих мурів.
Наразі фахівці сподіваються, що об'єкт буде музеєфіковано та стародавні мури накриють спеціальним павільйоном так, як це роблять з значними археологічними та історичними знахідками у багатьох країнах. В Україні, для прикладу, такі павільйони зведені над Добранічівською стоянкою періоду палеоліту в Київській області, над фундаментом Спаської церкви в Переяславі-Хмельницкому. До часу розробки проекту музеєфікації археологи поки не будуть відкривати всю стіну задля її збереження, відкриті фрагменти у вересні планують законсервувати. Щодо цього Києво-Печерський заповідник веде консультації з Інститутом археології НАН України.
