У Києві відкрили документальну виставку «Голокост»
На цьому наголошувалося під час відкриття експозиції, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми зібралися сьогодні через 80 років після початку масових убивств євреїв нацистами на території України. До цих трагічних роковин музей презентує нову виставку “Голокост”, на якій представлені реліквії Національного музею історії України у Другій світовій війні, а також Музею Шереметьєвих. Ці артефакти та документи свідчать про те, як був знищений цілий маленький світ - як він був знищений в Україні, як його нищили в інших країнах континенту... Тут знаходиться інсталяція “Хурбан”. З мови ідиш це слово перекладається як “безмежне горе”, “кінець усіх сподівань”. І часом слово “хурбан” вживається поруч із терміном “голокост”. Катастрофа єврейського народу в цій інсталяції передається через твори українських митців, зокрема Ісаака Тартаковського та Зіновія Толкачова. Однак навіть у час безмежної жорстокості існували абсолютно унікальні вияви людяності, самопожертви і допомоги. Саме тому одним із центральних образів цієї інсталяції є піаніно, в якому звичайна маріупольська родина - подружжя Поліни та Якима Олейниченків - переховувала від розправи єврейського хлопчика Веніаміна Борисковського, вся родина якого була страчена нацистами”, - розповів, зокрема, завідувач відділу науково-просвітницької роботи музею Дмитро Гайнетдінов.
У Києві відкрили документальну виставку Голокост/ Фото Олени Худякової
Як зазначалося, катастрофа Голокосту десятиліттями замовчувалася, викривлювалася за часів тоталітарного режиму.
“В радянські часи нацистський режим вбивав євреїв України, а комуністичний режим вбивав пам’ять про євреїв України. І відкриттям цієї виставки суверенна Україна демонструє те, що нам важливо пам’ятати тих людей, які жили і зробили внесок на цих землях... Ми не повернемо історії тих 1,5 мільйона євреїв України, яких убили нацисти у 1941-44 роках, але ті історії, які повертаються, нам розповідають про багато”, - сказав директор Українського центру вивчення історії Голокості Анатолій Подольський.
Водночас він наголосив: “Ми не відповідальні за минуле, але ми відповідальні за пам’ять про минуле”.
Виставка розглядає історію Голокосту у двох вимірах. Перші секції розповідають про основні локації Голокосту, про місця загибелі мільйонів людей по всьому європейському континенту. Ці секції мають промовисті назви - “Гетто”, “Табори”, “Яруги”. Наступна частина розповідає про Голокост у площині страшного морального вибору людей, які опинилися в той час в тих екстремальних умовах, і тут можна ознайомитися з матеріалами секцій “Виконавці” та “Рятівники”. Третя секція цієї частини виставки має назву “Постпам’ять” і розповідає про довгу і напружену боротьбу за правду про Голокост, за гідне вшанування пам’яті загиблих людей, яке нарешті стало можливим у демократичному суспільстві. Окремою складовою виставки є так звана “крива” Голокосту - вона дає змогу в хронологічній послідовності відстежити основні етапи геноциду євреїв Європи в українському та загальноєвропейському вимірі.
