Десять тисяч порцій за день: Як працює польова кухня на Троєщині
На столичній Троєщині з перших днів війни годує й усіляко допомагає людям волонтерська організація “Польова кухня Б-50”. Її засновники – подружжя Сергій Кулясов та Вікторія Єрмакова. Вони розповіли Укрінформу, як усе починалося і чим зараз живуть волонтери.
ПОЛЬОВА КУХНЯ ВИГОТОВЛЯЛА 10 ТИСЯЧ ПОРЦІЙ НА ДОБУ
Уже 25 лютого 2022 року волонтери пішли до штабу ТрО з питанням – чим вони можуть бути корисними.
“Тут тоді було близько 2-3 тисяч людей, які записувались до лав ТрО. Ми підійшли до штабу і спитали, що потрібно. Нам відповіли: “Та поїсти б щось”. У мене військова спеціальність по кафедрі – начальник продовольчої служби частини, тому я вирішив відразу зайнятися приготуванням їжі”, – розповідає Сергій.
Так і розпочалась робота польової кухні. Уже через кілька годин її привезли і розконсервували. Спочатку волонтери пригощали всіх гарячим чаєм, а вже ввечері того ж дня почали годувати людей кашею та супом.
Люди ж своєю чергою також допомагали польовій кухні – приносили все, що могли. Кухня потроху росла. Уже всередині березня таких кухонь було три і за добу кухарі видавали до 10 тисяч порцій.
Одночасно на периметрі тоді знаходилось до 250 волонтерів. Окрім хлопців з тероборони, годували медперсонал чотирьох лікарень.
ПОЛЬОВА КУХНЯ Б-50 – СТРАТЕГІЧНИЙ ПУНКТ НЕЗЛАМНОСТІ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ
Зараз кожного дня на кухню приходять 30-40 волонтерів у залежності від навантаження, але якщо трапляється надзвичайна ситуація, то волотнерів може бути більше.
“Наприклад, десь у Києві стався приліт. Нам телефонує ДСНС з проханням нагодувати рятувальників, мешканців пошкоджених будинків. У нас є своя група. Якщо потрібно, то вийде 100 людей і ми все приготуємо”, – наголосив Кулясов.
На кухні люди є цілодобово. Вночі це охоронці. За словами Сергія, в будь-який час у разі надходження запиту – польова кухня впродовж 3 годин готова буде нагодувати близько тисячі осіб.
Також кухня годує цивільних людей – внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів, людей з інвалідністю, багатодітні сім'ї, які приходять два рази на тиждень у вівторок та п'ятницю.
“Наша кухня – це стратегічний пункт незламності Дніпровського району. Якщо все закінчиться, настане апокаліпсис, то ми зможемо ще довгий час годувати людей. У нас є свої склади, записи на випадок критичних ситуацій”, – сказав Сергій.
Волонтер розповів, що для того, щоб забезпечити функціонування кухні, потрібно близько 20 тисяч гривень кожного місяця. Кухня працює виключно на волонтерських засадах.
“Ми весь час потребуємо фінансування. На жаль, від влади ще не було жодного гранту чи підтримки. Одного разу Деснянська РДА виділила нам 10 тонн борошна. Ми домовились з хлібзаводом і переробили його на печиво. Потім відправили його на фронт”, – зазначив Кулясов.
ВІД ЕНЕРГЕТИЧНИХ БАТОНЧИКІВ ДО ТЕПЛОВІЗОРІВ
На кухні навіть розробили свою лінійку енергетичних батончиків, які доставляють на передову разом із сухпайками. Сухпаї волонтери комплектують у співпраці з фондами, які їх виробляють. Все просто – дають їм сировину й отримують готовий продукт. Здебільшого це страви легкого приготування, які достатньо залити водою – борщі, супи, каші.
Завдяки продуктовій допомозі з усієї України волонтери також передають не пердову свіжі овочі та фрукти. Також періодично запускають збори. Кожного дня відправляють на фронт від 4 до 6 посилок.
Запити військових залежать від сезону. Зараз українські захисники найбільше просять теплі речі, тепловізори, грілки, генератори, ліки, антибіотики, знеболюючі тощо.
“Ми витрачаємо кожен місяць близько 200 тисяч для хлопців. Нам кожного дня приходять запити. Що можемо, те купуємо і відправляємо. Але не можемо закрити всі запити, їх дуже багато”, – підсумував Кулясов.
Анастасія Ракута, Київ
Фото: Геннадій Мінченко
