Фонд Карнегі прогнозує відносинам Україна-ЄС "час перепочинку"
Водночас наближення президентських і парламентських виборів в Україні вносить деяке уповільнення взаємних процесів. Такий висновок міститься в аналітичній доповіді Фонду Карнегі за підтримки берлінського Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS), представленому в середу в Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Хореографія відносин між ЄС і Україною в найближчому майбутньому легко прогнозована: Київ підштовхуватиме ЄС до більшої декларативної і фінансової підтримки, а Брюссель висловлюватиметься на підтримку реформ, особливо в сфері боротьби з корупцією ... І Брюссель, і Київ чекатимуть поствиборчого періоду ... ЄС не віддаляється від України, він просто хоче перепочинку в надії, що країна пройде через турбулентний виборчий 2019 рік», - йдеться в документі.
Документ «ЄС і Україна: набираючи дихання» був представлений також напередодні в Брюсселі Єврокомісії. У ньому, зокрема, зазначається, що потенціал будь-яких змін обмежений президентськими і парламентськими виборами 2019 року, оскільки Президент Порошенко прораховуватиме потенційну електоральну ціну будь-яких здійснюваних ним політичних кроків. Тому реформи і виконання положень Угоди про асоціацію буде повільним.
«Україна і ЄС близькі один до одного як ніколи; але останні 4 роки показали також те, як далекі вони досі з точки зору економічних можливостей, управління і їх бачення майбутнього », - йдеться в аналітичній доповіді.
У Брюсселі останнім часом почало ширитися переконання, що швидко налагодити справи в Україні за допомогою спонсорованих Євросоюзом реформ не вдасться. І того, що країні потрібна своя модель розвитку. Багато хто думає, що велика частина української еліти лише імітує процес євроінтеграції, деякі навіть говорять про «контрреволюцію» і саботаж реформ.
Тим часом, навіть якщо не брати до уваги прямі програми підтримки реформ (наприклад, в рамках програм європейського сусідства), допомога ЄС Україні на цілі макро-економічної стабілізації після кризи 2014 року була безпрецедентною. За ці роки Євросоюз мобілізував 3,4 млрд євро в рамках 3 пакетів макро-фінансової підтримки (MFA). Це найбільша MFA, яку ЄС будь-коли надавав країні, яка не є членом ЄС. Ще 2 млрд було обіцяно в ході саміту Східного партнерства у грудні 2017 року.
Ззагалом і в цілому, допомога Україні від ЄС і міжнародних фінансових інститутів в рамках програм допомоги оцінюється майже в 15 млрд євро. Це, однак, значно менше, ніж надавалося країнам, які мали перспективу членства. До того ж кошти ці - не безоплатна допомога, а в основному низьковідсоткові кредити, які країні доведеться повертати.
Проблемою, на яку звертають увагу європейські функціонери, є те, що навіть виділені на певні цілі гроші часто не виходить реалізувати, нерідко через бюрократичні причини. Україні зараз потрібні навіть не стільки ці кошти, скільки приватні інвестиції, йдеться в аналітичному документі.
