Чи запрацює НАЗК по-новому з новим головою?

Сьогодні у Національному агентстві з питань запобігання корупції обрали нового голову — ним став один із п'яти членів НАЗК Олександр Мангул, за якого проголосували одностайно. Він почне виконувати свої обов'язки голови НАЗК від завтра, а термін його повноважень становитиме два роки. До речі, кандидатуру Наталії Корчак на посаду глави НАЗК не розглядали повторно, оскільки за законом про запобігання корупції, одна й та ж особа не може обіймати цю посаду два терміни поспіль.

Ватро додати, що заява пані Корчак про складання повноважень була досить емоційною — вона написала, що з великим задоволенням перекладе “брємя слави” на чужі плечі, звертаючись до тих, кому, за її словами, заважали її «неправомірні чи незаконні дії, гаражі, зовнішність, голос» тощо. Але давайте говорити відверто - громадськість була незадоволена діяльністю пані Корчак не через зовнішні атрибути чи дії, а скоріше — через відсутність дій. За інформацією “Обозревателя”, у 2017 році НАЗК провело 18 планових перевірок, акти по 10 з яких відсутні. Також за минулий рік виявлено 346 ознак адміністративних порушень, за якими складено всього 17 протоколів. Навіть більше — було виявлено 348 ознак кримінальних правопорушень, за якими не направлено жодного висновку. Тобто порушники, яких виявили у НАЗК під час перевірок, так і не були покарані. Тож оскільки претензії до бездіяльності агентства накопичилися вже чималі, відтак Укрінформ дізнавався, чи є все ж таки шанс і перспективи того, що новий голова НАЗК все таки зрушить з місця той важкий віз під назвою “запобігання корупції”?

Що відомо про Олександра Мангула?

Він народився 24 липня 1976 року у місті Кам’янка-Дніпровська Запорізької області, але виріс у місті Мелітополь, мером якого з 1991 по 1998 роки був його батько Анатолій Мангул.

Хоча в дитинстві Олександр Мангул всерйоз мріяв стати футболістом, та все ж у 1999 році закінчив Таврійську державну агротехнічну академію, вивчившись на економіста, а у 2004 році — Національну академію державного управління при Президентові України.

З 2000 по 2013 роки працював у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України та Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва на різних посадах – від головного спеціаліста до директора департаменту. У Міністерстві економічного розвитку Олександ Мангул працював саме в той час, коли його очолював Петро Порошенко. У інтерв'ю місцевому інтернет-ЗМІ “Местные вести” він розповів, що був присутній під час ведення торговельних переговорів, які проводив Петро Порошенко в якості міністра економіки, зазначаючи, що це стало для нього певним майстер-класом.

З 2013 року по лютий 2014 року Мангул був заступником голови правління ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій». А з травня 2015 року по лютий 2018 року знову повернувся на державну службу — обіймав посаду голови Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області. Олександр Мангул також очолював районний осередок партії “Солідарність” під час виборів до місцевої ради. Членом НАЗК був призначений зовсім недавно — 17 січня 2018 року.

Власні статки новопризначений голова НАЗК оцінює як середні, і судячи з його щорічної декларації, це схоже на правду. У його власності — 25% квартири площею 80 кв. м, якою він володіє разом із двома доньками та колишньою дружиною. У нього також є недешевий автомобіль Фольксваген Туарег 2012 року випуску, оцінений у 496 000 гривень та гараж площею 67,6 кв.м. Його ж нинішня дружина Вікторія Мулявка має квартиру у Києві площею136 кв. м і володіє машиномісцем. Зарплата Олександра Мангула у Мелітопольській РДА склала за рік 207 219 гривень, а його дружини, яка також має зв'язки з БПП, оскільки працює помічником нардепа Леоніда Козаченка — 30 912 гривень. Окрім того, Олександр Мангул зареєстрував у декларації серед доходів 75 667 гривень на банківському рахунку та 22 000 євро готівки, а його дружина має на руках 47 000 доларів.

Змінити керівника недостатньо — потрібен повний перезапуск НАЗК

Тож чи зміниться ефективність роботи НАЗК з обранням нового голови — Укрінформ запитав про це у експертів. Як виявилося, їхні прогнози не надто обнадійливі.

Віктор Таран, член громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції, керівник “Центру політичних студій та аналітики "ЕЙДОС" вважає, що шанс на зміни є завжди, але наголошує, що для цього дуже важлива політична воля.

“За перші 100 днів роботи уже буде помітно, чи відбулися зрушення у роботі НАЗК. Якщо нічого не зміниться, то єдиний вихід — перезапуск Агентства. Уряд спільно з РПР підготували законопроект про перезапуск НАЗК, він зараз знаходиться в парламенті, але досі не набрав достатньо голосів для його розгляду”, - говорить Віктор Таран.

Ярослав Юрчишин, виконавчий директор антикорупційної організації Transparency International Україна вважає, що ніяких змін з обранням нового глави НАЗК не відбудеться:

“Насправді всі члени НАЗК уже приймали рішення, які викликають ряд питань. Ті ж члени НАЗК преміювали себе у розмірі до 400% заробітної плати, коли бувало, що рядових працівників агентства, які здійснюють основну роботу, взагалі позбавляли премій без достатніх підстав. Тому говорити, що будь-хто з членів НАЗК зможе якісно оновити роботу, не доводиться.

Вирішити це може тільки повний перезапуск Агенства. Зараз є два законопроекти — один, ініційований урядом, який викликав певні застереження від експертів Ради Європи, другий — депутатський, одним з авторів якого є Віктор Чумак, і який повністю підтримали в Раді Європи. Обидва вже понад півроку лежать у Верховній Раді. На жаль, іншого шляху, окрім перезапуску, немає, оскільки в законодавстві навіть не прописані можливості зняття керівництва НАЗК за умови неякісної роботи чи висновку аудиту. Відтак її робота – це відповідальність лише політичних гравців.

Законопроекти, що нині лежать у парламенті, передбачають нову процедуру конкурсу, нові правила роботи агентства, більшу відповідальність керівника. Наприклад, у депутатському законопроекті, хоч і передбачено збереження колегіальності, але з посиленням персональної відповідальності у сфері відповідних повноважень. В урядовому законопроекті, приміром, пропонується одноосібне керівництво з можливістю ініціювати відставку члена НАЗК за умови неякісної його роботи безпосередньо керівником НАЗК. Тобто підходи для вдосконалення роботи агентства є різні, та політичної волі для цього ми поки що не бачили”.

Олександра Дрік, голова Ради ГО "Громадський люстраційний комітет" та координатор коаліції "Декларації під контролем" також поки що не пов’язує обрання нового голови НАЗК з якимись зрушеннями у найближчому майбутньому:

“З погляду ефективності й результативності цього органу — нічого не зміниться. Усі члени НАЗК, які обіймають ці посади, вже дискредитовані процесом обрання — а саме комісією, яка себе скомпрометувала.

Ще з самого початку формування складу НАЗК (через що його покинула Transparency International) там відбувалися маніпуляції. Фактично вона діяла, не виставляючи саме свою незалежність у якості пріоритету, про що неодноразово заявляла громадськість. Але ця комісія продовжувала призначати членів НАЗК, а значить довіра до них підірвана з самого початку.

Рівень результативності роботи НАЗК може змінитися, якщо парламент прийме закон, який змінить принцип обрання керівництва, і забезпечить передумови для незалежності органу.

Європейська сторона вимагає запровадження ефективної, зокрема, автоматизованої перевірки декларацій. Це означає, що перші рішення нового голови НАЗК стосуватимуться саме цього, але впевненості, що така перевірка буде повноцінною, немає. Для того, щоб ситуація змінилась, потрібні два ключові рішення. Перше — про незалежну експертизу системи. Це і має забезпечити повноцінне запровадження автоматичної перевірки — зняти всі маніпуляції низькою якістю програми, визначити, хто і з якими наслідками втручався у цю систему та забрати її з рук спецслужб. Друге — забезпечити обрання незалежного керівництва через закон, що найголовніше. Без цього діяльність НАЗК буде безкінечною історією про красиві заяви і відсутність результату”.

Юлія Горбань, Київ