Мін’юст розробив законопроєкт, що змінює процедуру люстрації
Про це інформують на сторінці Міністерства юстиції у Facebook.
«Міністерство юстиції розробило законопроєкт, який істотно змінює процедуру люстрації», - ідеться в повідомленні.
Як зазначається, вказаний законопроєкт розроблено на виконання рекомендацій Європейського суду з прав людини та Венеціанської комісії.
«Він не скасовує люстрацію зовсім, але звужує коло осіб, що під неї підпадають. Так, «автоматичне» очищення пропонується залишити, але тільки стосовно топчиновників, приміром, членів уряду часів президентства Віктора Януковича», - пояснюють у відомстві.
Окрім того, згідно з документом, інші колишні представники влади отримають право скасувати накладені на них обмеження.
Для цього планують створити спеціальний орган – Комісію, яка розглядатиме заяви люстрованих і буде вирішувати, чи законно вони потрапили під масштабне очищення влади.
У відомстві інформують, що до складу Комісії входитимуть шість осіб, половина з яких – представники, призначені Кабінетом міністрів, решта – громадські активісти, відібрані шляхом рейтингового інтернет-голосування.
Як повідомлялося, Верховна Рада у вересні 2014 року ухвалила Закон «Про очищення влади» (люстрацію). Ним забороняється обіймати певні високі посади на державній службі особам, які обіймали сукупно не менше одного року визначені законом посади на державній службі у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.
Нині у Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення закону України «Про очищення влади», перебувають 893 особи.
Європейський суд з прав людини 24 лютого 2020 року вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію). Відтак рішення ЄСПЛ у цій справі від 17 жовтня 2019 року, яким було встановлено порушення прав українських чиновників, остаточно набуло чинності.
Зокрема, суд одностайно встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв’язку з занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) конвенції.
Суд також вирішив, що закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі упродовж більш ніж року за часів президентства Януковича або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року.
Таким чином, на думку ЄСПЛ, закон не зважав на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-якою недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента.
