Законопроєкт про медіа не містить загроз для ЗМІ – Потураєв

Про це заявив під час онлайн-дискусії голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Цей законопроєкт не містить загроз для медіа. Він містить абсолютно конкретний перелік обмежень, які знаходяться у 36-й статті цього закону. Вона проста, в ній лише 12 пунктів. Вони абсолютно чіткі, прозорі і зрозумілі. Більше того, ці обмеження фактично зібрані нами з уже прийнятого і діючого законодавства. Нічого нового в цих обмеженнях немає. Вони аж ніяк не створюють загрози цензури, тиску на медіа. Більше того, значна частина українських медіа – таких, як телебачення, радіомовлення, друковані ЗМІ, - вже і так працюють з урахуванням таких контентних обмежень», - сказав Потураєв.

Він зазначив, що новим є розділ стосовно російської агресії, який з’явився, оскільки в Україні точиться війна, і треба захищати інформаційний простір. Його поява пов’язана з тим, щоб через регулятора більш прискіпливо вивчати питання власності медіа, прозорості їх фінансування, пояснив голова профільного комітету.

«Він давно є назрілим, тому що, на жаль, інформацію, яка є суспільно важливою, ми не можемо за старими нормами закону отримувати… Думаю, що питання, чому суспільство і держава мають розуміти власність, і не лише власність, а і вплив через фінансування на українські медіа, теж не потребує додаткових пояснень», - зауважив Потураєв.

Водночас голова комітету назвав «дивним міфом» судження, що Національна рада відповідно законопроєкту отримує якісь додаткові повноваження.

«Ні, регулятор не отримує додаткових повноважень. Просто відповідальність регулятора розширюється також на онлайн-медіа. Щодо самих інструментів регулятора, то, навпаки, закон зробив їх значно більш ліберальними і гнучкими, тому що поява, зокрема, такого засобу реагування, як припис, дозволить зробити політику регулятора і його відносини з медіа значно більш демократичними і прозорими», - сказав Потураєв.

Він пояснив, що припис – це повідомчий інструмент, коли помічено якесь порушення, і якщо медіа це порушення виправляє, то цей припис анулюється, а накопичуються лише невиконані приписи.

«Якщо якесь медіа порушує законодавство і не виконує приписів, тільки тоді вони починають накопичуватися. І лише після накопичення певної кількості приписів регулятор може вдатися до більш жорстких санкцій, а саме: до штрафів, - які, до речі, можуть бути оскаржені в суді, - а потім і до позбавлення ліцензій і заборони на поширення інформації, що також може бути оскаржено у суді. І ці механізми прописані в законі. Так що регулятор не є ніяким каральним або репресивним органом, а лише стоїть на сторожі інтересів суспільства і української держави», - підкреслив голова гуманітарного комітету.

Потураєв також торкнувся питання співрегуляції. Він зазначив, що це - механізм, який дозволить медійникам спільно з регулятором напрацювати певні кодекси, частина з яких, як кодекс журналістської етики, вже існують, але вони не увійшли в українську медійну практику.

«Медійники зможуть напрацювати кодекси, за якими будуть самі розуміти, як їм висвітлювати ті чи інші суспільно важливі питання, наприклад, дискримінація, дитяча проблематика. Ми навмисно не хотіли розписувати це в законі, ми переконані, що це якраз можуть спільно визначити самі медійники разом з Національною радою», - зазначив він.

Як повідомляв Укрінформ, 19 травня Верховна Рада відправила до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на повторне перше читання законопроєкт №2693 «Про медіа».

Раніше, 30 квітня, гуманітарний комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду законопроєкту в першому читанні направити його на повторне перше читання. Зокрема, пропонувалося на базі основного та альтернативного законопроєктів підготувати нову редакцію проєкту закону про медіа з урахуванням зауважень і пропозицій експертів Ради Європи, провідних асоціацій медійної індустрії та громадських організацій медійної сфери.

Законопроєкт №2693 "Про медіа" зареєстрований у ВР 27 грудня 2019 року. Він пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання і галузевого саморегулювання.

1 липня гуманітарний комітет рекомендував Раді ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт "Про медіа" (№2693-д).