Зеленський готовий навіть до змін у Конституції заради судової реформи
Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу глави держави, про це Президент України Володимир Зеленський сказав під час засідання оновленої Комісії з питань правової реформи.
«У посланні до Верховної Ради я казав про необхідність судової реформи. Але не заради слова «реформа», не для тасування посад між одними й тими ж персоналіями, а саме для тих змін, які дадуть об’єктивне, неупереджене, справедливе судочинство», – зазначив Зеленський.
Він нагадав, що 27 жовтня Рада національної безпеки і оборони рекомендувала Комісії з питань правової реформи активізувати підготовку пропозицій щодо судової реформи. «Варто провести аудит та оцінку ефективності проведених раніше реформ. Лише маючи такий аналіз, зможемо виправити помилки та створити законодавство, узгоджене з Конституцією України, міжнародно-правовими актами та рекомендаціями Венеціанської комісії», – зазначив Президент.
За його словами, відсутність належного конституційного регулювання, його неповнота чи нечіткість окремих аспектів діяльності судової влади стали причиною нинішніх кризових процесів.
«Я чекаю від Комісії дієвих рішень і конкретних шляхів виходу – як із сучасної конституційної кризи, так і тотальної кризи довіри до органів судової влади. Навіть якщо для цього буде необхідно вносити зміни до Конституції. Громадяни України, внутрішні та зовнішні інвестори, наші міжнародні партнери - всі ми повинні отримати «здорову» судову систему – незалежну, послідовну, об’єктивну. І саме це завдання стоїть перед оновленою Комісією з правової реформи», – додав глава держави.
Зеленський також подякував тим суддям Конституційного Суду, які не підтримали неконституційне рішення щодо скасування антикорупційної інфраструктури.
Голова Комісії з питань правової реформи Сергій Іонушас розповів про основні напрямки її роботи. Серед пріоритетів – відновлення кадрового забезпечення судів та запуск роботи оновленого складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створення нового незалежного дисциплінарного органу в судовій системі, удосконалення процедури обрання нових доброчесних та професійних членів Вищої ради правосуддя.
Важливими елементами у реформі судочинства Іонушас назвав розробку та запровадження єдиних стандартів якості виконання судами своїх функцій, впровадження електронного суду, здійснення судочинства онлайн.
Задля відновлення довіри суспільства до Конституційного Суду голова Комісії з питань правової реформи вважає за необхідне ухвалити нові законодавчі засади роботи КСУ.
Також необхідно узгодити з Конституцією законодавство, що регулює діяльність Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро. Службу безпеки України потрібно позбавити невластивих їй функцій, зокрема щодо розслідування економічних і корупційних злочинів.
Голови робочих груп Комісії з питань правової реформи доповіли за напрямками діяльності кожної з них. Зокрема, обговорено проєкт змін щодо децентралізації влади, який забезпечить повноту та повсюдність місцевого самоврядування.
Голова робочої групи з питань розвитку законодавства заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов назвав одним із пріоритетів подолання кадрового дефіциту в судах. «Через відсутність більш ніж третини суддів страждають не лише судді від перевантаження, а й звичайні люди, які роками чекають розгляду своїх справ. Формування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів за результатами відкритого конкурсу дасть змогу розпочати процедуру добору суддів», – наголосив він.
Смирнов закликав народних депутатів якнайшвидше завершити роботу над законопроєктом № 3711, який розблокує роботу щодо кваліфікаційного оцінювання та призначення суддів.
Голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна зробила акцент на важливості повноцінного узгодження антикорупційного законодавства із зобов’язаннями України в межах Плану дій щодо візової лібералізації з ЄС.
Заступник Голови ВР Руслан Стефанчук наголосив на необхідності визначення чіткого переліку законопроєктів, які пропонуватимуться на розгляд комітетів парламенту, депутатів, та конкретних термінів їхньої розробки.
Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада, Комітет з питань антикорупційної політики рекомендував ВР ухвалити за основу та в цілому законопроєкт №4304 про відновлення електронного декларування та кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, відхиливши альтернативний до нього проєкт №4304-1.
Перший заступник голови Комітету Ярослав Юрчишин (фракція партії «Голос») спрогнозував, що парламент зможе 17 листопада розглянути законопроєкт №4304.
2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Разумковим зареєстрували законопроєкт №4304 «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАЗК на отримання від органів влади інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань.
Враховуючи правову позицію Конституційного Суду, пропонується доручити уряду розробити законопроєкт щодо особливостей правових та організаційних засад функціонування системи запобігання корупції щодо суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальності.
Рада планувала під час засідання 5 листопада ухвалити законопроєкт №4304. Проте зважаючи на внесення альтернативного проєкту №4304-1, розгляд обох документів перенесли на пленерний тиждень 17-20 листопада.
27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування.
Фото: ОП
