Цибульська назвала цинічними російські заяви про «Сребреницю» на Сході України
Про це керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Любов Цибульська сказала на пресконференції в Укрінформі.
"Градус" ненависті зазнав дуже сильної ескалації. І російські ток-шоу практично увесь тиждень говорили лише про це, про "геноцид", порівнюючи події в Україні з діями президента Слободана Мілошевича у Сербії (масове вбивство понад 8000 мусульманських чоловіків і хлопчиків у місті Сребрениця в Боснії та Герцеговині сталось влітку 1995 року – ред.)", що особливо цинічно, тому що Кремль, як ми знаємо, усіляко не підтримував і навіть не давав Радбезу ООН прийняти резолюцію про те, що ці діє є геноцидом" - сказала Цибульська.
За її словами, протягом минулого тижня російські ЗМІ порушували питання щодо інформації про загибель п'ятирічної дитини, а згодом і двох підлітків. Постійно обговорювали тему про те, що НАТО підбиває Україну напасти на ті території, які нині непідконтрольні українській стороні. Водночас, додала керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, в Україні також є низка ЗМІ, які подавали інформація так само як і в РФ.
«Для міжнародної спільноти максимально розкручувався наратив про геноцид та порівняння зі Сребреницею. І це не вперше кремлівські медіа порівнюють зі Сребреницею. Це робили у грудні 2019 року. Тепер перейдемо до того, чому це все відбувається. Це, що називається, багато хто вже читав про це в медіа, Casus belli - це привід для війни, для ескалації, хоча, безумовно, ми б не хотіли тут говорити що все, погано, проте, це привід для шантажу і привід для уникнення з російського боку будь-яких попередніх зобов'язань», - додала Цибульська.
І, додала вона, зважаючи на те, як Кремль любить усілякого роду символізм, Україні треба бути дуже уважнішою та спостерігати за тим, що буде відбуватися «Адже скоро буде звернення Путіна до федеральних збоїв. Це 21 квітня. А потім будуть травневі свята і те, що росіяни називають Днем перемоги, треба максимально уважно слідкувати за діями, адже ми знаємо їхню любов до символізму і їхню любов до ескалації саме в такій мірі», - наголосила керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Як повідомлялося, російські пропагандистські ресурси ввечері 2 квітня почали поширювати інформацію про загибель п'ятирічної дитини в Олександрівському на тимчасово окупованій Донеччині, нібито, внаслідок удару українського безпілотника. Майже відразу ці повідомлення прокоментував спікер Держдуми РФ, який, зокрема, закликав порушити питання про виключення України з Ради Європи. При цьому російська сторона будь-яких доказів щодо причетності до події української сторони не надала. Через віддаленість населеного пункту від лінії зіткнення сторін, що ставить під сумнів можливість використання на такій відстані БПЛА, а також беручи до уваги безпідставність звинувачення, українська сторона категорично заперечила свою причетність до того, що трапилося. Згідно з розслідуванням StopFake, йшлося, вочевидь, про нещасний випадок: дитина загинула від вибуху міни, яку знайшла в гаражі. Місцеві жителі стверджували у соцмережах, що дід загиблого хлопчика зносив додому знайдені боєприпаси, а також, що перед вибухом ніхто не чув "свисту" від снаряда. Українська сторона попросила Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ в Україні ретельно перевірити інформацію про загибель дитини в селищі Олександрівське, вказавши на наміри окупаційної адміністрації фальсифікувати події.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що нагнітання прокремлівськими "медіа" ситуації навколо смерті хлопчика "може також бути планом щодо подальшої ескалації ситуації на фронті та саботування міжнародних перемовин". Заступник командувача операцією Об'єднаних сил Едуард Москальов заявив, що смерть п’ятирічної дитини на окупованій території Донецької області російські пропагандисти намагаються використовувати в інформаційній війні проти України, водночас ЗСУ до цього факту не мають жодного відношення.
Різанина в Сребрениці - одна з найвідоміших і кривавих подій періоду розпаду Югославії 1991-1999 років, найбільше масове вбивство в Європі після закінчення Другої світової війни.
Сребреницький анклав, оголошений СБ ООН у квітні 1993 року «зоною безпеки», був узятий армією боснійських сербів 11 липня 1995 року. Міжнародний трибунал по Югославії встановив, що було вбито 7000-8000 дорослих чоловіків із числа боснійських мусульман. Розслідування встановило, що вбивства вчинили солдати Армії Республіки Сербської під командуванням генерала Ратко Младича.
У 2003 році відповідальність за масові вбивства мирного боснійського населення була офіційно визнана владою Республіки Сербської Боснії та Герцеговини. У 2010 році парламент Сербії також засудив різанину, але відмовився визнавати її геноцидом.
У січні 2007 року Міжнародний трибунал кваліфікував дії сербів як «злочини геноциду». В січні 2009 року Європейський парламент проголосив 11 грудня днем пам'яті геноциду в Сребрениці.
З 2001 по 2017 роки Міжнародний трибунал по колишній Югославії засудив за різанину в Сребрениці ряд командирів боснійських сербів до різних термінів ув'язнення. Командувача військами Республіки Сербської Ратко Младича 22 листопада 2017 року було засуджено до довічного позбавлення волі.
8 липня 2015 року Рада Безпеки ООН розглядала підготовлений Великою Британією проект резолюції щодо подій у Сребрениці, що визнає різанину актом геноциду. Три постійні члени Ради Безпеки (Франція, Британія, США) і сім непостійних членів (Чад, Чилі, Йорданія, Литва, Малайзія, Нова Зеландія, Іспанія) підтримали документ. Чотири (Китай - постійний член, Ангола, Нігерія і Венесуела - непостійні члени) утрималися. Ухвалення резолюції було заблоковано Росією, яка використовувала для цього право вето постійного члена РБ ООН. США і Британія розцінили російське вето як заперечення встановлених Міжнародним Судом ООН фактів.
