Українсько-польські консультації у Варшаві: від емоцій до конструктиву
У Варшаві в четвер, 28 березня, відбулися українсько-польські міжурядові консультації за участю українських та польських топпосадовців на чолі з Прем’єр-міністрами Денисом Шмигалем і Дональдом Туском. Хоч прориву від них не очікувалося, але є всі підстави назвати їх результативними з огляду на домовленості, позитивні результати яких мають стати відчутними у найближчому майбутньому.
РОЗМОВА ПРЕМ’ЄРІВ БЕЗ ПЕРЕКЛАДАЧІВ ТА ДРУЖНЯ АТМОСФЕРА МІЖУРЯДОВИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ
Це був перший офіційний візит Дениса Шмигаля до Польщі за три роки його перебування на посаді Прем’єр-міністра України. У Варшаві він провів розмову віч-на-віч з польським колегою Туском навіть без залучення перекладачів. Те, що прем’єрам не потрібні перекладачі і вони розуміються з півслова, під час спільної заяви для ЗМІ підтвердив глава польського уряду, наголосивши, що з українським колегою він перебуває майже у щоденному контакті.
Відбулася і пленарна сесія у широкому колі – ледь не повними складами урядів обох країн. Для польської сторони певною несподіванкою стало те, що представництво української делегації було таким широким. Керівник канцелярії голови Ради міністрів Польщі Ян Грабєц перед початком міжурядових консультацій у коментарі польським ЗМІ зазначав: у Варшаві думали, що ця зустріч через війну в Україні буде у більш вузькому колі. Не передбачаючи «якихось проривів», польський урядовець водночас зазначав, що Варшава готова до переговорів з Києвом за усіма напрямами.
Як розповіли агентству кілька учасників цієї зустрічі, пленарна сесія дійсно відбулася у дружній атмосфері, сторони не приховували проблем, водночас зосереджуючись на шляхах їх розв’язання і перспективних напрямах співпраці. Найгострішою темою у відносинах тепер є аграрна, проте і тут дводенні консультації принесли свої позитивні результати, які можуть стати відчутними вже незабаром.
Під час спільного брифінгу для ЗМІ Шмигаль і Туск намагалися усіляко наголосити, що відносини між Україною і Польщею мають стратегічний характер і в обох столицях добре знають, хто є ворогом, як він намагається розсварити Київ і Варшаву, і як цьому потрібно протидіяти. У тому контексті Туск поінформував про важливе рішення: Польщі вдалося пролобіювати у Брюсселі запровадження 50% мита на російську і білоруську агропродукцію, що фактично означатиме припинення її імпорту до Євросоюзу. Це була українська ініціатива, яку вдалося реалізувати спільними зусиллями.
Глава польського уряду на брифінгу наголосив, що великим здобутком Польщі, попри бурхливі політичні пристрасті у країні, є консенсус серед головних політичних сил щодо необхідності всебічної підтримки України. Він запевнив, що усіляко сприятиме цій загальнонаціональній згоді у Польщі навколо допомоги Києву, зазначивши, що дипломатична, військова, фінансова і гуманітарна підтримка для України є гарантованою.
Шмигаль під час брифінгу наголошував, що Україна потребує більше зброї для протидії російській агресії, тож необхідним є створення спільних підприємств ОПК в Україні й Польщі. Український прем’єр також дякував Польщі за ініціативу долучитися до відновлення Харківської області. Важливими він назвав потребу українських виробників продовжувати постачання своєї продукції в ЄС без мит і тарифів, необхідність розвитку прикордонної інфраструктури та налагодження спільного прикордонного і митного контролю, а також вказав на пріоритетність енергетичної співпраці.
У Варшаві Денис Шмигаль зустрівся також з Президентом Польщі Анджеєм Дудою, з яким обговорив насамперед безпекові питання. А у розмовах із маршалками сейму і сенату РП Шимоном Головнею і Малгожатою Кідавою-Блонською глава українського уряду зосередився на політичній підтримці України на міжнародній арені, де польські законодавці точно грають не останню скрипку.
АГРАРНІ ЕМОЦІЇ ТА ЧОМУ ОДНОГО З ПОЛЬСЬКИХ ТОППОСАДОВЦІВ РОЗУМІІЮТЬ НАВІТЬ НЕ ВСІ ПОЛЯКИ
У межах міжурядових консультацій у середу і четвер у Варшаві тривали переговори міністрів сільського господарства обох країн із залученням радників, експертів і головне – представників аграрної спільноти України і Польщі. Як повідомило агентству джерело, саме Україна ініціювала залучення до переговорного процесу організацій фермерів з обох країн, хоча польські урядовці спочатку скептично ставилися до такої ідеї. Утім, цей фактор може відіграти позитивну роль у поступовому розв’язанні гордієвого вузла суперечок між обома сторонами.
Як зазначило джерело, під час консультацій не планувалося щось підписувати. Це було неможливим хоча б з тієї причини, що до переговорів долучалася лише певна частина фермерських організацій Польщі. І в разі досягнення якоїсь згоди інша частина польських фермерів могла би виступити різко проти, що поховало б у зародку весь важкий процес пошуку взаємного компромісу. Утім, озброєна цифрами і фактами, українська сторона почала переконувати польських фермерів, що Україна не хоче створювати їм проблеми, а багато гасел на протестах польських аграріїв на кшталт «Україна заливає польський ринок своїм збіжжям» взагалі є свідомим поширенням дезінформації.
«На цих переговорах з фермерами розпочалося розвінчування певних міфів, спростування неправдивих тверджень на тему українського експорту і транзиту. Важливо, що такі переговори розпочалися, вони й надалі триватимуть», – зазначило агентству джерело.
Обидві сторони оцінили переговорний процес як доволі конструктивний. Під час детального обговорення щодо конкретних видів агропродукції навіть з’ясовувалося, що вони не тільки не є загрозою для польського ринку, а й навпаки – їх імпорт цілком задовольняє Польщу. Тому вирішено такі консультації з представниками фермерських організацій проводити на регулярній основі. Зокрема, одного тижня проговорюватимуть питання імпорту м’яких фруктів, наприклад малини, наступного – цукру, потім інших культур. Так крок за кроком розвінчуватимуться певні міфи і стереотипи про загрозу українських продуктів з України для польського ринку.
Проте конструктив був не до вподоби деяким учасникам переговорів з польської сторони. Активно торпедував ініціативи й аргументи української сторони заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзєйчак. Інформація про його специфічну манеру спілкування і надмірні емоції вже просочилася в інформаційний простір України і Польщі. Тож сам польський урядовець вирішив прокоментувати це публічно. В мережі «X» він зробив кілька дописів, в яких зазначив, що українці «його атакують» в інформаційному просторі, оскільки він «невигідний» переговірник, з ним складно, але ці випади на його адресу навіть йому лестять. Він написав, що його «атаковано», оскільки інша сторона не досягла своїх цілей у переговорах. Водночас він висловив жаль, що «на боці суперника заграли також багато поляків». Ймовірно, тут він мав на увазі справу блокади транзиту української агропродукції через територію Польщі. Політик активно лобіює повне ембарго на український транзит, хоча це спричиняє нерозуміння навіть серед поляків. На цих переговорах польські учасники висловлювали невдоволення такою радикальною позицією урядовця щодо транзиту агропродуктів, оскільки від його відсутності Варшава, нічого не здобуваючи, лише втрачає – замовлення на перевезення, завантаження у портах тощо. Варто звернути увагу і на саму персону Колодзєйчака. Ще донедавна він був «на іншому боці барикади»: очолював фермерську організацію «Агроунія», яка активно протестувала і теж брала участь у блокаді кордону. Очевидно, що ментально він ще десь продовжує протестувати проти всіх рішень або ж доволі цинічно намагається використати це для збільшення свої політичної ваги і популярності.
Утім, як визнають учасники переговорів, це скоріше «ложка дьогтю у бочці з медом», оскільки стратегічно Польща налаштована на пошук компромісів з українською стороною в аграрній сфері і є розуміння, в якому напрямі рухатися далі.
МЕМОРАНДУМИ, ДОМОВЛЕНОСТІ ТА ПРОЄКТИ
Прем’єри підписали спільну заяву за результатами польсько-українських міжурядових консультацій. Утім, це був не єдиний підписаний того дня документ. Переговори відбувалися одночасно за багатьма напрямами: за деякими українські та польські урядовці лише знайомилися і налагоджували контакти, за іншими – виходили на конкретні домовленості.
У сфері енергетики було підписано Меморандум про співробітництво між країнами, що передбачає розроблення спільних програм та проєктів, спрямованих на відновлення енергетичної інфраструктури, яка постраждала від війни, кроки для більшої інтеграції енергетичних ринків.
У сфері охорони здоров’я укладено Меморандум про взаєморозуміння, в якому йдеться про модернізацію медичної інфраструктури та інтеграцію України у сферу охорони здоров’я ЄС.
Під час міжурядових консультацій проведено першу зустріч щодо польського-українського діалогу з євроінтеграції.
По лінії МВС сторони вийшли на фінальну стадію готовності до підписання угоди, яка передбачає співпрацю у сфері розслідування воєнних злочинів та протидії організованій злочинності.
Міністри соцполітики обох країн домовилися спільно шукати українські родини у Польщі для дітей, евакуйованих з інтернатів через війну.
Були й домовленості щодо посилення українсько-польської співпраці у сфері захисту довкілля.
Масштабні проєкти готуються у сфері інфраструктури та співпраці на спільному кордоні. Зокрема, Україна та Польща погодили текст угоди про спільний митний та прикордонний контроль. Після затвердження тексту в Єврокомісії очікується підписання документа між країнами. Це дасть змогу будувати нові спільні пункти перетину кордону і пришвидшить контрольні процедури. Сторони також обговорили питання підготовки до відкриття та повноцінної роботи пункту пропуску «Нижанковичі – Мальховіце», який тепер працює у тестовому режимі, а повноцінне його відкриття заплановано у червні цього року.
Київ і Варшава домовились про створення робочої групи, яка сфокусується на супроводі реформ у галузі регіональної політики та децентралізації.
Чи не найважливішою в нинішніх умовах є оборонна співпраця між Україною і Польщею. Прем’єр Шмигаль на брифінгу подякував Польщі за те, що вона разом із Німеччиною очолила «коаліцію бронетанкових можливостей», започаткування якої відбулося 26 березня у Варшаві, а також за долучення РП до так званої артилерійської коаліції. Днями стало відомо, що Польща подвоїть свій фінансовий внесок у чеську ініціативу із закупівлі боєприпасів для України.
Отже, міжурядові українсько-польські консультації, попри відомі труднощі, можна вважати успішними. Київ і Варшаву об’єднує не лише тривале стратегічне партнерство, а й спільний ворог. Багато спільних ініціатив і проєктів у Варшаві розглядали саме через призму протидії російському агресору і наближення української перемоги.
Юрій Банахевич
Фото: Денис Шмигаль / Телеграм
